Презентація на тему «Дзюба Іван Михайлович» (варіант 2)

Дзюба Іван Михайлович

Народився 26 липня 1931 року в селі Миколаївка Волноваського району Донецької області.tПісля закінчення середньої школи в місті Докучаєвську, вступив на філологічний факультет Донецького педагогічного інституту. tЙого літературно-критична праця “За високу майстерність”, надрукована в роки студентства у 1953 році на сторінках донецького альманаху “Донбас”, засвідчила високий рівень аналітично-критичного розуму молодого філолога.

Навчався в аспірантурі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН України. Працював у видавництвах і періодичній пресі. У 70-х роках зазнав переслідувань за погляди, висловлені в окремих публікаціях.

У вересні 1965 року на прем'єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» (Київ) разом з Василем Стусом та В'ячеславом Чорноволом вийшов на сцену з першим у СРСР публічним протестом проти політики влади, оприлюднивши інформацію про таємні арешти української творчої інтелігенції.

Праця "Інтернаціоналізм чи русифікація?" (Лондон, 1968; журнал "Вітчизна", 1990, № 5-7; окреме видання в Києві 1998 р.)—про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві.

У праці І. Дзюба гостро викрито всіляких "любителів України", які грабуючи цей багатющий край, ненавидять самих українців, особливо тих, хто прагнув захистити рідну землю і народ. ttАвтор показує, що русифікація супроводжувалася роздмухуванням українофобії, викриває, якими суспільно-політичними важелями ці антиукраїнські явища здійснюються.

Восени 1989 року був одним зі співзасновників Народного Руху України. tВ листопаді 1992 року став другим міністром культури вільної України.tОдин з учасників ініціативної групи «Першого грудня»tАвтор близько 400 наукових праць.

Автор сценаріїв фільмів:«Василь Симоненко» (1988 в кіно)«Українці. Надія» (1992 в кіно)Співголова Головної редакційної колеґії «Енциклопедії сучасної України»ttГоловний редактор журналу «Сучасність» (1990-ті рр.), член редколегій наукових часописів «Київська старовина», «Слово і час», «Євроатлантика» та ін.