Презентація на тему «День рідної мови»
180
Слайд #1
День рідної мови
Слайд #2
Усний літературний журнал«О слово рідне, хто без тебе я !»
Слайд #3
Засновники слов'янської азбуки:
брати Кирило та Мефодій
брати Кирило та Мефодій
Слайд #4
Мефодій
і Кирило народились
і виросли
в Македонії
у сім'ї
сотника Лева
і Кирило народились
і виросли
в Македонії
у сім'ї
сотника Лева
Слайд #5
Старший брат
Мефодій понад
дев'ять років
був воєводою,
потім став монахом,
а згодом із
молодшим братом
відстоював
і пропагував
християнство.
Мефодій понад
дев'ять років
був воєводою,
потім став монахом,
а згодом із
молодшим братом
відстоював
і пропагував
християнство.
Слайд #6
38 літер древньослов'янської мови:
Слайд #7
Зразки писемності різних мов :
арабська мова :
грузинська мова :
арабська мова :
грузинська мова :
Слайд #8
Японська мова:
Індійська мова:
Індійська мова:
Слайд #9
Скорописання 17 століття:
Слайд #10
Алфавіт за часів І. Федорова:
Слайд #11
“Повість минулих літ”
Слайд #12
Талановиті генії українського слова
Слайд #13
Волелюбні поети України
Слайд #14
Геніальний син українського народу Тарас Шевченко
Слайд #15
Реве та стогне Дніпр широкий...
Слайд #16
У ніч з 26 на 27 лютого
( за старим стилем )1814 р
у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії
(нині район
Черкаської області)
народився
Тарас Шевченко
Дитячі роки Тараса Шевченка
( за старим стилем )1814 р
у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії
(нині район
Черкаської області)
народився
Тарас Шевченко
Дитячі роки Тараса Шевченка
Слайд #17
Батько - Григорій Іванович Шевченко
Мати - Катерина Якимівна Бойко
Мати - Катерина Якимівна Бойко
Слайд #18
Село Кирилівка (XIX століття)
Слайд #19
Тарас цікавився народною творчістю.
Рано виявився у хлопця хист до малювання...
Рано виявився у хлопця хист до малювання...
Слайд #20
25 квітня 1838 року в майстерні К. Брюллова
Жуковський вручив Шевченкові
його відпускну
Жуковський вручив Шевченкові
його відпускну
Слайд #21
На засланні...
Слайд #22
Автопортрет Т.Шевченка
Слайд #23
Пісня “Чорнобривці”
Слайд #24
Накази про заборону української мови
1720 рік — Петро І заборонив друкувати книги укр. мовою. 1769 рік — розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України та укр. церковних книг.
1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 рік — закрито українські недільні школи1863 рік — наказ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою. 1876 рік — наказ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень. 1884 рік — закрито всі українські театри. 1908 рік. — уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою
1720 рік — Петро І заборонив друкувати книги укр. мовою. 1769 рік — розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України та укр. церковних книг.
1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 рік — закрито українські недільні школи1863 рік — наказ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою. 1876 рік — наказ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень. 1884 рік — закрито всі українські театри. 1908 рік. — уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою
Слайд #25
Коли ми, українці,
забули, що ми — українці?
забули, що ми — українці?
Слайд #26
Українці мої!
Дай вам Боже і щастя, і сил. Можна жити й хохлом,
і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо
нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами,
зневажена вами Вкраїна?..
Дай вам Боже і щастя, і сил. Можна жити й хохлом,
і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо
нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами,
зневажена вами Вкраїна?..
Слайд #27
Пісня «Рідна мати моя»
Слайд #28
Ідуть роки,
пливуть століття...
І в мареві тих самих літ
Нам хочеться сказати предкам:
“Подяка щира вам усім!
Подяка всім,
хто Україну
Своїм життям обороняв!
Подяка й тим,
хто нашу землю
У власних віршах прославляв!
пливуть століття...
І в мареві тих самих літ
Нам хочеться сказати предкам:
“Подяка щира вам усім!
Подяка всім,
хто Україну
Своїм життям обороняв!
Подяка й тим,
хто нашу землю
У власних віршах прославляв!
