Презентація на тему «Сальвадор Далі» (варіант 11)

Сальвадор Далі

Сальвадор Далі – один з найдивовижніших художників та митців ХХ століття, особистість, чия божевільно-геніальна фантазія та уява породили не один шедевр світового живопису та стали стовпом великого напрямку у сучасному образотворчому мистецтві – сюрреалізму. «Сюрреалізм це я», – казав Далі, і точно – сам Сальвадор Далі був живим втіленням сюрреалізму, його духом та плоттю, не лише у творчості на своїх картинах, а і у цілому житті.

“Постійність пам'яті” (1931)
Одна з найвідоміших робіт художника. Годинники символізують викривлене відчуття часу, яке властиве людям.

Дезінтеграція постійності пам'яті (1952-54)
Захоплення новими ідеями теорії відносності підштовхнули Далі до повернення до «Постійності пам'яті» 1931 року. У «Дезінтеграції постійності пам'яті» Далі зобразив свої м'які годинники під рівнем моря, де каміння, що схоже на цеглини, тягнеться у перспективу. Сама пам'ять розкладалась, оскільки час більш не існував в тому значенні, якого надавав йому Далі.

Лебеді, які відображаються у слонах (1937)
Лебеді й три засохлих дерева, відбиваючись у воді, приймають вигляд слонів, причому, якщо повернути картину догори ногами, слони перетворюються на лебедів, і навпаки. М'які, слизькі поверхні предметів та їх корчоваті форми (навіть хмари здаються живими істотами) створюють незатишну атмосферу, дивно контрастує з прозаїчної фігурою людини, яка бездіяльно стоїть.

Цю картину Далі показував Зигмунду Фрейду під час їх єдиної зустрічі в Лондоні у липні 1938 року як свідчення того, що він є прихильником фрейдівського вчення.
За грецькою міфологією, Нарсис закохався в своє власне віддзеркалення у воді. Не маючи змоги пізнати водяний образ, він зачах, і боги перетворили його на квітку. Далі показує це перетворення подвійним образом фігури, що сидить навприсядки на березі озера і руки, яка тримає яйце з якого проростає квітка нарциса. Кам'яна фігура Нарциса втілює психологічні комплекси людини, яких, кажуть, було чимало у самого Сальвадора Далі.
«Метаморфози Нарциса» (1937)  

Обличчя війни (1940)
На фоні пустелі зображене спотворене жахом обличчя, яке кусають змії. В картині використаний ефект оптичної ілюзії — образи множаться: у обличчя замість очей і рота черепи, у яких також замість очей і рота черепи.

“Тайна вечеря” (1955)
Рисами обличчя Христос схожий на дружину і музу художника — Галу. Апостоли зображені в позах сплячих. Приміщення — в стилі модерн чи хай-тек із великими скляними вікнами, стіл — із кам'яних плит.

На цій картині Далі зобразив велику і м'яку голову з відсутнім тілом. Сплячому необхідно безліч підпор, які підтримують голову і зберігають риси обличчя. Підпори говорять про крихкість реальності, - навіть собаці, намальованої в лівому нижньому кутку картини, необхідна підпора, щоб не впасти на землю. Блакитний колір картини посилює відособленість від раціонального світу.

Гала Елюар (ім'я при народженні — Олена Делувіна-Дьяконова) здавалася Далі витонченою і самовпевненою жінкою. Гала стала для Сальвадора Далі не просто жінкою, яка задовольняла його пристрасть. Коли вона врешті-решт залишила свого чоловіка і переїхала до Далі в 1930 році, то виявила себе як чудовий організатор, менеджер і патронеса.
Особливістю цих стосунків було вміння відчувати і розуміти одне одного. Гала буквально жила життям Далі, а він захоплювався нею все життя.

Сальвадор із жінкою та музою Галою

“Атомна Леда” (1949)
Моя дружина, оголена, дивиться на власне тіло, що стало драбинкою, трьома хребцями колони, небом і архітектурою (1945)

“Атомна Леда” (1949)
Моя дружина, оголена, дивиться на власне тіло, що стало драбинкою, трьома хребцями колони, небом і архітектурою (1945)

Дякую за увагу!