Презентація на тему «Неформальна субкультура»

Підготував учень 9 – Г класу
Хобта Вячеслав
Неформальна субкультура

Вступ
Історія терміна
Причини формування субкультури
Деякі приклади неформальної субкультури
Висновок
Зміст

Субкультура — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї.
Вступ

У 1950 році американський соціолог Девід Райзмен в своїх дослідженнях вивів поняття субкультури як групи людей, які навмисно обирають стиль і цінності. Більш ретельний аналіз явища і поняття субкультури провів Дік Хебдідж у своїй книзі «Субкультура: значення стилю». На його думку, субкультури приваблюють людей зі схожими смаками, яких не задовольняють загальноприйняті стандарти і цінності.
Француз Мішель Мафессолі у своїх працях використовував поняття «міські племена» для позначення молодіжних субкультур. Віктор Дольник в книзі «Неслухняне дитя біосфери» використовував поняття «клуби».
У СРСР для позначення членів молодіжних субкультур використовувався термін «Неформальні об'єднання молоді», звідси жаргонне слово «неформали». Для позначення субкультурної спільноти іноді використовується жаргонне слово «тусовка».
Історія терміна

Групи субкультур формуються через потребу втечі від загалу і намагаються знайти нове значення речей — вони постають з колективної і майже стихійної потреби по-новому визначити щось важливе для суспільства. Люди у пошуках розв'язань знаходять інших із подібними проблемами і починають усвідомлювати, з якою субкультурою вони хочуть себе ідентифікувати. Долучатися до неї чи ні — то справа кожного зокрема. Адже слід зважити на можливість остракізації з боку загалу.
Щоб вирішити суперечності в основній культурі, якщо вона вже не забезпечує наступне покоління дієвою ідеологією, субкультура набирає форми у власній музиці, моді та ритуалах, які здатні творити. Теорія просотування стверджує: напрямки творяться на вершині суспільної структури, а потім «просотуються» на інші рівні. Наприклад, вершиною структури можуть бути модельєри, моделі, рекламні агентства та відомі особистості. Молодь отримує інформацію з телепередач про моду, музичних кліпів та журнальних реклам.
Причини формування субкультури

бітники
хіп-хоп
готи
хіпі
панки
скінхеди
Емо
Деякі приклади неформальної субкультури

«Бітники» — («розбите покоління») — назва групи американських письменників, які прийшли в літературу в 1950-их роках і стали виразниками нонкомформістських настроїв.
«Класичним» образом бітника є довговолосий бородань у латаних штанах, що обожнює джазову музику, захоплюється літературою та філософією, мандрує дорогами Америки, вживає наркотики, користується спеціальним жаргоном.
Бути бітником означає усвідомлювати свою самотність та вважати її нормою
Бітники

Хіп-хоп (англ. Hip-hop) — молодіжна культура, яка з`явилась в США в кінці 1970-х в середовищі афроамериканців. Включає в себе 4 основні елементи: діджеїнг, графіті, емсіінг (реп), брейкінг. Також часто 5-им основним елементом вважається вуличне знання (knowledge). До початку 1990-х рр. хіп-хоп став частиною молодіжної культури у багатьох країнах світу. Хоч вищеперелічені елементи разом складають хіп-хоп як субкультуру, вони живуть окремим життям. Сьогодні бі-бої рідко танцюють під реп, графіті малюють вже далеко не тільки репери. Тому в наш час хіп-хоп часто асоціюється в першу чергу зі стилем музики.
Хіп-хоп

Готи — представники готичної субкультури, натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готик-сцени. Представники руху з'явилися на початку 1980-их років під впливом готичної сцени. Панківський епатаж готи спрямували в русло пристрасті до вампірскої естетики, до темного погляду на світ.
Готи

Хіпі — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».
Хіпі

Панки — покоління молодих людей на рок-естраді. Провідною інтонацією їхніх виступів став різкий протест проти будь-яких моральних і звичаєвих правил. Це відбилося насамперед на характері їх музики - панк-року (постійна зміна інтонації, надмірне використання ударних інструментів, переважання ритму над мелодією). Шокував глядачів і зовнішній вигляд виконавців.
Панки

Скінхеди — є членами субкультури, що виникла серед робочого класу, та молодих людей у Сполученому Королівстві в 1969 році, а потім поширились на інші частини світу. Названі на ім'я стрижені або наголо голені голови, перші скінхеди були сильно залежні від Вест-Індії(зокрема Ямайки)грубі хлопчики з точки зору моди, музики,і способу життя. Спочатку субкультура була заснована на цих елементах, а не політики і раси. Політичний спектр в бритоголових коливається від ультраправих, до вкрай лівих, хоча багато скінхедів є аполітичними.
Скінхеди

Емо— молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру.
Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді трапляються й старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск.
Емо

Отже, субкультура є важлива складова у нашому житті. У цій презентації ми розглядали неформальну субкультуру, али ще існують інші види, які можливо більше характеризують нас.
Висновок