Презентація на тему «Естетичний феномен китайського живопису» (варіант 2)

Слайд #1

Естетичний феномен
китайського живопису

Слайд #2

Художниця Чжан Цуйїн
працює в стилі Гохуа
Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують.
Леонардо да Вінчі.

Слайд #3

Великий живописець Михайло Ге говорив: «Живопис — не слово, у ньому дається одна мить, але у цій миті повинно бути усе, а якщо немає — немає й картини».
Туга за батьківщиною

Слайд #4

Китайський живопис , Гохуа , термін традиційного китайського живопису з традиційним використанням основи, матеріалів та інструментів. У живопису гохуа розрізняють два види техніки- Се і та Гунби
Картини у стилі Се і пишуться дуже швидко,для них характерна удавана недбалість,що передає,глибокі почуття, символічні образи художника.
ХасегаваТохау,16 ст. Сосни

Слайд #5

Картини в стилі гунби відрізняються ретельністю прописуваннядеталей. У цьому стилі пишуть портрети, історичні сцени, архітектурні пам'ятники.

Слайд #6

Є ще один термін живопису за технікою виконання – Шуймохуа (живопис чорною тушшю, притаманний Китаю )
Худ. Ху Вей
Хризантема і бамбук
Юхуа ( заморський живопис олійними фарбами ).В Китаї в 20 столітті було співіснування обох різновидів живопису.

Слайд #7

.
Носієм кольору виступає особливий різновид туші - так звана китайська туш. Розтерта на порох і розведена водою, туш дає багато відтінків чорного - від найслабшого сірого до вугільно-чорного. Усе розмаїття кольорів зведено у проміжок від найслабшого сірого до вугільно-чорного. А вже уява глядача допомагає здогадатися, що чорне листя - зелене, сірі квіти - рожеві і червоні тощо.
Бамбук
Тушеві картини як вид живопису був винайдений в Китаї доби династії Тан (618—907) художником Ван Веєм. Подальший розвиток цей живопис отримав в часи правління династії Сун (960—1279). 10 — 13 століттях техніка малювання тушевих картин набула поширення у сусідніх країнах.

Слайд #8

Ще однією умовністю Гохуа виступає активне використання художньої порожнечі і фрагментарності. Для натяку на зображення весняних квітів дикої червоної сливи було не обов'язковим зображення усього дерева. Було досить дати лише одну гілку з поодинокими квітами і бутонами.
Худ. Зоу Шуксі.
Квіти камелії.
Особливістю техніки тушевих картин є використання туші в якості основної фарби. Інші кольори практично не використовуються. Відтінки і передача кольорів наносяться шляхом розмивання чорнил водою.

Слайд #9

Худ. Чен Яєн( 1599-1685)
Скеля, бамбук і нарциси.
Анонім 12 століття.Птахи і квіти

Слайд #10

Цікавою особливістю було і використання незвичних для Європи форматів - вузьких і видовжених, вертикальних чи горізонтальних, а також сувоїв з панорамними краєвидами.
Є і використання різних кольорів на зразок акварелі.

Слайд #11

Основою для Гохуа виступали шовк, хлопкова( коттон ) або пенькова тканина,і особливий папір. Пензлі робили з бамбуку і хутра тварин.
Китайський художник династії Тан У Даоцзи.
Бай Юй
на банановому листі

Слайд #12

Жанри китайського живопису
Хуа- Няо “Квіти та птахи”
Риба короп - символ побажання щастя і успіхів
старі камені - символи довголіття

Слайд #13

Гілки з ніжно-рожевими, білими або жовтими квітами дикої сливи мейхуа. символізує гордість людини, кришталеву чистоту, непохитність і стійкість, так як живі соки зберігаються в деревах і в морози. Квітка означає сонячний початок ян, а саме дерево, стовбур і гілки, наповнені соками землі, уособлюють її силу інь. Квітка, малюється трьома штрихами, тому що втілює три сили - Небо, Землю і Людину. Сама квітка є уособленням п'яти першоелементів і тому зображується з п'ятьма пелюстками. Всі частини, пов'язані з деревом, мають парну кількість елементів, що відображає стійкість - властивість Землі.

Слайд #14

Гілки з ніжно-рожевими, білими або жовтими квітами дикої сливи мейхуа. символізує гордість людини, кришталеву чистоту, непохитність і стійкість, так як живі соки зберігаються в деревах і в морози. Квітка означає сонячний початок ян, а саме дерево, стовбур і гілки, наповнені соками землі, уособлюють її силу інь. Квітка, малюється трьома штрихами, тому що втілює три сили - Небо, Землю і Людину. Сама квітка є уособленням п'яти першоелементів і тому зображується з п'ятьма пелюстками. Всі частини, пов'язані з деревом, мають парну кількість елементів, що відображає стійкість - властивість Землі.

Слайд #15

Орхідея втілює простоту, чистоту і приховане благородство. Хризантема - прекрасна, скромна і цнотлива, втілення урочистості осені. Ця квітка - символ піднесеного самотності.
Гу Хуа,1903р.
Хризантема
Лотос - символ внутрішньої чистоти;
дві квітки лотоса на одному стеблі - символи подружнього щастя;

Слайд #16

Особливою популярністю в китайському живописі користується сосна, що уособлює і конфуціанську стриманість і стійкість, і даоський ідеал "користі марного", тобто вигнутого, сучкуваті та непридатного для виробів, і давню ідею вічної юності. Дерева, як каміння, сприймаються як живі.
Зображення "Трьох друзів холодної зими" (мейхуа, бамбука і сосни) разом з орхідеєю, символізувало чистих благородних людей, чия дружба і взаємна підтримка пройшли всі випробування.

Слайд #17

Одним з найбільш улюблених об'єктів естетичного втілення в живопису є бамбук. На китайських картинах бамбук - це не просто рослина, а символ людського характеру. Зображаючи бамбук, художник оспівує справжнього чоловіка високих моральних якостей, часом порівнюючи з них свій характер.

Слайд #18

дракон і птах фенікс - символи достатку, влади, могутності й сили, а також дракон символ імператора, а зараз Китаю і чоловічого начала; фенікс - імператриця, жіноче начало;

Слайд #19

Веньженьхуа - живопис поєднаний з поезією і каліграфією. Витонченість ієрогліфів і поезія вірша не тільки доповнювали і підкреслювали основний зміст та ідею картини, але і в поєднанні один з одним надавали їй особливу красу й завершеність.
Майже обов'язковими були написи ієрогліфами. Напис часто мав віршовану форму. На картині ставився і підпис майстра, але особливою, особистою печаткою і в контраст з чоною тушшю -червоною фарбою.

Слайд #20

Безліч квітів - символ розквіту китайського мистецтва.

Слайд #21

Портрет
Жень -у –хуа “люди”
У портретному мистецтві виділяють два напрямки. Перше виходило з конфуціанської офіційної традиції соціально-етичної значущості людини, друге спиралося на даосько-буддійську філософію цінності особистості і тому прагнуло розкрити неповторні риси характеру людини.

Слайд #22

Художники першого напряму зображували найчастіше меморіальні портрети історичних і державних діячів, високих сановників, членів їх сімей і придворних красунь.

Слайд #23

Художники, що відносяться до другого напрямку, створювали образи поетів, пустельників, фантастичні портрети святих. Перші найчастіше працювали у кольорі, у детальної, скрупульозної манері. Другі віддавали перевага малювання тушшю, вдаючись інколи до легкої подцветке, у вільній, ескізної манері.

Слайд #24

Художники, що відносяться до другого напрямку, створювали образи поетів, пустельників, фантастичні портрети святих. Перші найчастіше працювали у кольорі, у детальної, скрупульозної манері. Другі віддавали перевага малювання тушшю, вдаючись інколи до легкої подцветке, у вільній, ескізної манері.

Слайд #25

Поет під деревом
Худ.ЛІ.Ксіан – династія Тан
Почесна варта

Слайд #26

Жао Ву Чао
У китайських пейзажах як би поєднуються три світи: світ води, світ каменю і світ дерева. Їх об'єднує особлива мальовнича організація часу і простору, що є відображенням четвертого, найважливішого світу. Особливе значення надавалося зображенню води, яку шанували як "нектар богів".
Шань-Шуй “гори та води”

Слайд #27

Жао Ву Чао
Згідно з легендою, фенікс став символом чистоти, тому що напоєне водою. Водоспад - символ зустрічі Неба і Землі. Він, як і дракон, виражає єдність буття і небуття. До миру води відносяться і хмари - "небесні гори". Річки, озера, струмки облагороджують Землю своїм небесним і абсолютним початком.
Світ каменю спускає нас з неба на землю, хоча й камені містять небесне начало, ті що підносяться понад хмарами в гірських вершинах, і відносяться до сфери неба і води. Камені вважалися “єдністю Неба і Землі, обителлю духів".

Слайд #28

Жао Ву Чао

Слайд #29

Жао Ву Чао
На основі вчення про п'ять першоелементів світу (вода, вогонь, дерево,метал,земля) китайські художники використовують пять основних кольорів: чорний,червоний, синьо-зелений, білий і жовтий.

Слайд #30

Жао Ву Чао
Чорний колір здавна вважався кольором небес, тому він є основним для давнього китайського живопису, символізує зиму і північ.

Слайд #31

Жао Ву Чао
Білий колір співвідноситься із золотом чистотою, символізує осінь і захід.
Жовтий колір асоціюється із землею,праведністю. він вважається найкрасивішим, і означає центр Всесвіту.
Синьо-зелені відтінки символізують весну,час, силу і енергію. Ці відтінки співвідносяться зі сходом.
Червоний колір – це радість і свято,літо. Цей відтінок асоціюють з півднем.