Презентація на тему «Конфлікт» (варіант 3)

Усе про конфлікти
Конфлікт – це момент у взаєминах двох або більше людей, коли між ними виникають суперечності.

Критерії конфліктної особистості
Неадекватна оцінка своїх можливостей і здібностей.
Прагнення бути лідером завжди і скрізь при будь-яких обставинах.
Небажання переборювати застарілі традиції й пізнавати нове.
Зайва принциповість і прямолінійність у висловленнях і судженнях.
Постійний стан тривожності, агресивності, впертості, дратівливості.

На основі однієї й тієї самої складної ситуації зіткнення думок можуть розвинутися різні конфліктні ситуації

“Ділова суперечка”
Між учасниками існують розбіжності з якогось питання їх взаємодії.
Сфера розбіжностей чітка.
Опоненти вірять у можливість дійти згоди.
Для контактів учасників ситуації характерна доброзичливість.

“Формалізація взаємин”
Спілкування партнерів надалі стає офіційним, вони не прагнуть контактів, навпаки, вважають за краще обмежити їх. Розходячись у поглядах з конкретного питання, учасники ситуації можуть замість обмежень їхньої зони перейти до її розширення, тобто почнуть висувати один одному додаткові претензії щодо інших аспектів взаємодії.

“Психологічний антагонізм”
Це означає, що учасникам конфлікту часом важко чітко визначити, з чим саме вони не згодні. Якщо й існують спроби взаємної дії, то, швидше, у дусі відвертої ворожості – часто із застосуванням недозволених прийомів або аргументів, що зачіпають особистість партнера. Відносини опонентів такі, що краще уникнути будь-яких контактів.

Причини конфліктів
Інформаційні фактори – це та інформація, що прийнятна для однієї сторони і неприйнятна для іншої сторони.

Причини конфліктів
Фактори відносин, пов`язані із задоволенням від взаємодії або його відсутністю між сторонами.

Причини конфліктів
Поведінкові фактори – найцікавішим є, коли:
поведінка зачіпає наші цінності або цінності тих, хто нам небайдужий;
загрожує нашій безпеці;
часто відволікає нас, спричиняє стрес, дискомфорт, страх;
не виправдовує позитивних очікувань;
є результатом конфліктів у минулому.

Причини конфліктів
Егоїзм
Заздрість
Дармоїдство
Лицемірство
Користолюбство
Кар`єризм

Види конфліктів
Міжособистісні: побутові, адміністративні, професійні, психологічні, етичні, ідеологічні.
Міжгрупові.
Внутріособистісні.

Типи міжособистіснихконфліктів
Конфлікт безвиході.
Взаємини людей є несумісними, протилежними: один з членів групи ставиться до іншого негативно, а інший – позитивно, і якщо вони не захочуть змін, їхні взаємини будуть неможливими.

Типи міжособистіснихконфліктів
Конфлікт невизначеності.
За невизначеного (позитивного або негативного) ставлення одного з партнерів до іншого він бачить таке саме ставлення до себе: ані позитивне, ані негативне. Через це взаємини людей довго можуть залишатися невизначеними.

Типи міжособистіснихконфліктів
Конфлікт амбівалентності.
Одна й та сама людина зумовлює водночас і позитивне, і негативне ставлення до себе. Один індивід, який переживає амбівалентне (суперечливе, подвійне) почуття до іншого, водночас і прагне його, і боїться. Зрештою він зупиняється десь на півдорозі до партнера, зберігаючи певну психологічну дистанцію, що врівноважує протилежно спрямовані сили.

Типи міжособистіснихконфліктів
Фрустрація.
У групових відносинах фрустрація (розчарування, роздратування, тривога, відчай) нерідко сприяє виникненню конфліктів. Урізних людей реакція на фрустрацію може бути різною: апатія, агресивність, регресія. Такі дії виникають, коли внутрішня напруженість людини, породжена сильним незадоволеним бажанням, шукає зовнішньої розрядки й знаходить її в іншій людині.

Міжгрупові конфлікти
Це конфлікти всередині формальних груп колективу, всередині неформальних груп, а також між формальними і неформальними групами.

Внутрішньоособистісний конфлікт
Протиріччя, боротьба між внутрішніми тенденціями особистості й можливостями їхнього задоволення.

На підставі тенденцій особистості, які вступають у боротьбу, існують такі конфлікти:
Мотиваційний – “хочу й хочу”;
Моральний – “хочу й треба”;
Конфлікт нереалізованого бажання – “хочу й можу”;
Рольовий – “треба й треба”;
Адаптаційний – “треба й можу”;
Конфлікт неадекватної самооцінки – “можу й можу”.

Типи поведінки у конфлікті
Конкуренція – “Щоб я переміг, ти маєш програти”
Пристосування – “Щоб ти виграв, я маю програти”
Уникнення – “Ніхто не виграє у конфлікті, тому я іду від нього”
Компроміс – “Щоб кожен із нас щось виграв, кожен із нас має щось втратити”
Співпраця – “Щоб виграв я, ти теж маєш виграти”

Способи вирішення конфліктів
Гумор, спокійне ставлення до чогось або когось.
Визнання переваг.
Компроміс. Угода на основі взаємних поступок.
“Третейський” суд. Звертання за допомогою у вирішенні конфлікту до незнайомої особи.
Аналіз ситуації. Потрібно обов`язково проводити на нейтральній стороні. Інакше одна з конфліктуючих сторін одержує перевагу, почуття психологічної захищеності.
Конкуренція. Активне відстоювання своєї позиції, шляхом наведення все нових і нових логічних міркувань.
Відхилення. Старання ухилитися від участі в конфлікті (не брати участь у ньому).
Пристосування. Вироблення рішення, яке задовольняє обидві сторони.
Співпраця. Спільний пошук вирішення проблеми, варіантів, які задовольнили б обидві сторони.
Ультиматум – пред`явлення рішучої вимоги з погрозою застосування засобів впливу у випадку відмови.
Знищення (моральне або фізичне).

Стратегії переможця
Поставте собі внутрішнє завдання – це половина успіху.
Потрібно вірити в те, що хочеш здійснити.
Потрібно вірити в себе (хоча деяка невпевненість спочатку звична).
Дайте собі час. Відсутність результатів не означає, що їх немає – вони торують собі шлях.
Намагайтеся помічати й розвивати в собі все найкраще.

Причини конфліктів у вчительському колективі
Нетактовне ставлення один до одного.
Непродумані нововведення в школі.
Незручний розклад.
Нерівномірний розподіл педагогічного навантаження.
Відсутність умов для міжособистісного спілкування.
Непорозуміння між учителями різного віку тощо.