Презентація на тему «Класицизм» (варіант 4)

«…Світ класицизму – це світ абсолютних реальностей і абсолютних стосунків, де все врівноважено і визначено, де все грунтується на розумних, а отже, одвічних засадах.»
Д. Наливайко
КЛАСИЦИЗМ

Слово класицизм походить від латинського слова Classicus, що означає зразковий. Зразковим визнавали античне мистецтво. Класицизм узяв його за еталон, зразок для наслідування, що й визначило його назву.
Класицизм – художній напрям у мистецтві та літературі XVII – початку XIX століть. Для нього характерна висока громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил, відображення життя в ідеальних образах, а також звернення до античної спадщини як до норми.

Класицизм зародився у XVI столітті в Італії, але своєї вершини він сягнув у середині XVII століття у Фрфнції в епоху абсолютної монархії, біля витоків якої стояв міністр короля Людовіка XIII кардинал Рішельє. Роль Рішельє у становленні французької держави – величезна. Вважають, що саме він ввів у обіг поняття “батьківщина” (patrie). Його репутація у нащадків, що сформувалася на грунті історичних романів негативна. Але у своїх сучасників він викликав не лише страх, а й захоплення своєю діяльнітсю. У 1635 році за наказом кардинала було створено Французьку академію. Академія стала для Рішельє ще й засобом впливу на літературу.
РОЗКВІТ У ФРАНЦІЇ

Після смерті Рішельє, а через рік і Людовіка XIII, процес зміцнення французької монархії дещо загальмувався. Коли до влади прийшов Людовік XIV, абсолютна монархія міцно стала на ноги.
Рішельє
Людовик XIV

Життя королівського двору і держави в цілому було регламентовано до найдрібніших деталей. Правила життя, прийняті за Людовіка XIV, поширювалися на мистецтво і літературу. Своєрідним символом класицизму став Версаль. Мисливські угіддя було перетворено на шедевр архітектурного і паркового мистецтва. При дворі Людовика XIV творили найкращі французькі митці: художник Лебрен, архітектор Лево, творець геометричних правильних садів Версаля Ленотр і ті письменники, що склали літературну славу Франції – Мольєр, Ларошфуко, Лафонтен. Таким чином, французька абсолютна монархія сприяла утвердженню і розквіту класицизму у французькій культурі.
Лафонтен і Мольєр

Андромаха оплакує Гектора

Класицизм утверджувався на основі філософії р а ц і о н а л і з м у, розробленій французьким математиком і філософом Декартом. Розум вважали найвищим критерієм істинності всього сущого. Адже він здатний пояснити як справи людські, так і весь світопорядок. Декартів вислів “мислю, отже існую” став гаслом класицизму. Тобто, класицизм, так само, як і філософія, утверджував пріоритет розуму.
ФІЛОСОВСЬКІ ОСНОВИ КЛАСИЦИЗМУ

Їх розробив поет-сатирик Нікола Буало на основі творчого доробку письменників-класицистів. При цьому він орієнтувався на високий зразок – творчість античних авторів. Саме закони класицизму, які пізніше назвуть “нормативною поетикою”, викладено у книзі Буало “Мистецтво поетичне”. Цей віршовий трактат у чотирьох піснях світ побачив у 1674 році.
ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ

Природно, що письменники-класицисти розглядали життя з позиції розуму. Але їхній погляд мав дві суттєві особливості.
Перша. Їх цікавило не те, що є, а те, що повинно бути з позиції розуму. Все, що не відповідало зразку і “доброму” смаку, відкидали і вважали непристойним.
Друга. Предметом зображення у творах мають бути не всі підряд, а лише ті, що відповідають принципу правдоподібності, ймовірності. Це означало, що у творчості слід дотримуватися загальноприйнятих норм і “справедливих” законів розуму, а не усталеної, часто неправильної логіки самого життя.
ЯК КЛАСИЦИЗМ ЗМАЛЬОВУВАВ ДІЙСНІСТЬ

Культ розуму наклав свій відбиток і на характер класицистичного героя. Він позбавлений індивідуальних рис, є носієм якоїсь однієї риси людського характеру, домінуючої у його натурі. Один герой – скупий, інший – марнотратний, третій – доброчинний, четвертий – Жорстокосердий і т.п.
ГЕРОЙ У КЛАСИЦИСТИЧНИХ ТВОРАХ

ОСНОВНІ РИСИ КЛАСИЦИЗМУ
Повчання і
виховання як одна
з основних функцій
Утвердження закону
“трьох єдностей”
у класицистичній
драматургії
Ієрархія жанрів
і стилів
Однозначність
характеру героя
Об'єктивність
розповіді
Утвердження
почуття обов'язку
як головного
Значущість
громадянської
проблематики
Зображення
дійсності з позиції
правдоподібності
Утвердження
культу розуму
Філософія
раціоналізму як
основа класицизму
Зумовленість
соціально-політичними
чинниками
Загальноєвропейське
явище
Античність як зразок
Художній напрям
і стиль літератури
та мистецтва

Підготував:
Учень 9-П класу
Луцького НВК №9
Тишкевич Юрій