Презентація на тему «Степан Хмара»

Степан Хмара

Хмара Степан Ількович
Хмара Степан Ількович (*12 жовтня 1937, Боб'ятин) — український політик, правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, ІІ та IV скликань. Почесний громадянин Тернополя. Почесний член громадської організації «Українське юридичне товариство».Почесний громадянин міста Тернопіль (1991). Політв'язень (1980–1987). Голова Всеукраїнського комітету захисту політв'язнів (від2001).

Степан Ількович Хмара
Народився
12 жовтня 1937 (76 років)село Боб'ятин, Львівська область, УРСР
Громадянство
 СРСР →  Україна
Національність
українець
Діяльність
народний депутат України
Партія
НРУ, УРП, УКРП, ВО «Б»,УНП
Нагороди

 Народний депутат України
1-го скликання
НРУ
15 травня 1990
—
12 травня 1994
2-го скликання
УКРП
12 травня 1994
—
12 травня 1998
4-го скликання
ВО «Б»
14 травня 2002
—
25 травня 2006

Біографія
Народився 12 жовтня 1937 року у селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області, в селянській родині.
Освіта вища, у 1964 р. закінчив Львівський медичний інститут, лікар-стоматолог.
З 1964 р. — лікар-стоматолог у смт. Гірник Червоноградської міської ради Львівської області. Бере участь у дисидентському русі. Розповсюджує самвидав та іншу заборонену літературу. У 60-ті роки вперше в Україні переклав працю Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес». Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув'язненимВ'ячеславом Чорноволом, продовжує видавати підпільно «Український вісник».

У 1974 році в рамках «Українського вісника» виходять його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. За політичну та правозахисну діяльність у 1980 році був заарештований КДБ та засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на Уралі. За нескорену позицію і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру.

У 1987 р. повернувся в Україну, став одним із керівників УГС, а опісля її перетворення на УРП з 04.1990 р. — заступником голови партії.
4 жовтня 1989 у Львові створено міський страйковий комітет, ввійшли представники понад 50 заводських страйкомів і страйкомів закладів та установ і громадських організацій. Головою обрано Віктора Фурманова, заступником Степана Хмару.
У 05.1992 р. на ІІІ з'їзді УРП вийшов з партії через незгоду з її політикою. У 06.1992 р. на конференції радикального крила УРП, яка стала Установчим з'їздом Української консервативної республіканської партії (УКРП), обраний головою партії. Голова УКРП з 06.1992 р. по 12.2001 р.

Народний депутат України 1 скликання з 03.1990 р. до 04.1994 р. Індустріального виборчого округу № 261 Львівської області. Входив до Народної Ради.
Народний депутат України 2 скликання з 03.1994 р. до 04.1998 р. Львівської області, висунутий виборцями. Член Комітету з питань оборони і державної безпеки. На час виборів: член Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, член УКРП.
Народний депутат України 4-го скликання з 04.2002 р. від блоку Ю.Тимошенко, № 10 в списку.
Активний учасник помаранчевої революції 2004 року.
16 березня 2005 року вийшов з фракції «Батьківщина». У парламентських виборах 26 березня 2006 року брав участь за списком Українського Народного Блоку Костенка і Плюща, № 13 в списку. Вибори блок програв.

Нагороди
19 серпня 2006 року указом Президента України В.Ющенка присвоєне звання Герой України з врученням ордена Держави — за визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії
Орден Свободи (25 листопада 2008) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів демократії та з нагоди Дня Свободи.
Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (11 жовтня 2007)— за безкомпромісність і твердість волі у виборюванні незалежності України та з нагоди 70-річчя від дня народження.

Виконав Фурка Тарас