Презентація на тему «Пітер Пауль Рубенс» (варіант 3)

Слайд #1

Пітер Пауль Рубенс

Слайд #2

Першою значною роботою майстра були вівтарні образи для знаменитого Антверпенського собору: «Воздвиження хреста» та «Зняття з хреста» (1610 — 1614). Тіло Ісуса, яке знімають з хреста, освітлене широким потоком світла, що ніби розтинає присмерки, оточене групою персонажів, що виділені різними кольоровими плямами теплих та холодних тонів. Сила кольорових протиставлень тісно пов'язана з інтенсивністю освітленості й створює нову і легку для сприймання художню мову.

Слайд #3

Розп'яття (Удар списа) 1610

Слайд #4

Мадонна зі святими ангелами, 1634. Холст, маслоЦерковь Святого Иакова в Антверпене

Слайд #5

Святе сімейство зі святими Єлизаветою й Іоаном 1635

Слайд #6

Муки Святого Стефана, 1616-1617.

Слайд #7

Ізабелла Брандт, дружина Рубенса, 1626. Галерея Уффіці, Флоренція

Слайд #8

Автопортрет Рубенса с
першою дружиною,
Ізабеллою Брандт,
1609-1610.
Альт Пінакотека, Мюнхен

Слайд #9

Марія Паллавічіно1606

Слайд #10

Пітер Пауль Рубенс.
Портрет королеви Франції
Марії Медичі 1622

Слайд #11

Анна Австрійська 1622

Слайд #12

Маркіза Брігітта Спінола Доріа1606, Галерея мистецтв Вашингтон

Слайд #13

Однак головне місце в останній період творчості художника посідає образ дружини. У цей час він пише переважно ліричні портрети, в яких із ніжністю зображує свою молоду дружину та дітей. Це гімн радості життя, сімейного щастя, чуттєвості та жіночості («Автопортрет з дружиною в саду в Антверпені», «Єлена Фоурмен з дітьми», «Шубка»). У картині «Шубка» (1638) він зображує Єлену Фоурмен, яка стоїть на червоному килимі з накинутою на плечі шубкою. Портрет побудовано на тонких колористичних переходах, нюансах, на контрасті брунатного (коричневого) хутра шубки з оксамитовостю жіночого тіла, легкістю білявого волосся, вологістю блискучих очей. Тіло жінки написано з неперевершеною реалістичною силою, здається, відчуваєш, як у жилах пульсує кров. Це надзвичайно ліричне, досить інтимне зображення, в якому бринить узагальнююча думка: Рубенс прославляє жінку як символ життя.

Слайд #14

Портрет Олени Фоурмен,
Другої дружини художника, 1630.

Слайд #15

Олена Фоурмен з дітьми,
1636-1637. 115х85.Музей Лувр, Париж

Слайд #16

Портрет юної дівчинки
1615-16.

Слайд #17

Нічна історія
1616-1617

Слайд #18

Автопортрет Рубенса, 1628.

Слайд #19

Автопортрет, 1628-1630.
Антверпен

Слайд #20

Альберт і Ніколас Рубенси,
діти художника, 1626-1627.

Слайд #21

Портрет Дьюка Букінггема, 1625

Слайд #22

Святий Ієронім 1635

Слайд #23

Марія Медічі стає регентшею
1621-1625

Слайд #24

Перемога і смерть консула Деція Муса в бою 1617

Слайд #25

Досить часто Рубенс звертався до відтворення в живописних образах античних міфів. Він вибирав такі сюжети, в яких можна було б втілити динамічні композиції: Юпітер викрадає своїх коханок, амазонки б'ються, сатири нападають на німф, мисливці полюють на левів, вакханалії — все це давало змогу відтворити радість буття, «проспівати» гімн життю. Під пензлем Рубенса поетизується почуттєва стихія, образи класичної старовини набувають земних форм. Прикладом може бути знаменита робота «Персей та Андромеда», де Андромеда — білява пишна фламандка, Персей — могутній воїн, що визволив дівчину з полону дракона, його крилатий кінь Пегас, амури, що прославляють героя, — все переповнене поезією та почуттям тріумфу. Зупиняє око тонкий мінливий колорит картини: тіло Андромеди написано легкими, тремтливими мазками, ніжними рожево-перлистими тонами, воно ніби світиться зсередини. Тонкі переходи світла й тіні непомітні, чіткі контури відсутні, всі предмети ніби виникають із світла та повітря.

Слайд #26

Персей звільняє Андромеду, 1641

Слайд #27

Дедалі частіше він звертається до відтворення міфологічних сюжетів, де нерідко моделлю виступає Єлена Фоурмен («Андромеда», «Три грації», «Суд Паріса», «Смерть Дідони»).