Презентація на тему «Епоха романтизму XVIII століття»

Епоха романтизму XVIII століття
Виконала:учениця 9-ІТ класу,Павлова Марина

Романти́зм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві,
що виник наприкінці 18 ст. уНімеччині, Англії й Франції, поширився з початку
19 ст. в Росії, Польщі й Австрії, а з середини 19 ст. охопив інші
країни Європи та Північної і Південної Америки. Характерними ознаками
романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в
художній творчості, культ почуттів людини.

Романтизм, що виник після французької революції, в умовах утверджуваного на зламі 18 — 19 ст. абсолютизму, був реакцією проти раціоналізму доби Просвітництва і застиглих форм, схем і канонів класицизму та подекуди проти сентименталізму. Філософську базу романтизму було закладено німецьким філософом Фрідріхом Шеллінгом. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчення історичного минулого, інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсовоїлірики, історичних романів і драм.
Романтизм співіснував з пізнім класицизмом, академізмом. Мав впливи на сучасні йому -
живопис
гравюру
архітектуру
музику
літературу

Найбільш послідовні позиції романтизму виробили митці Франції. Саме там гостро, боляче відчувався розрив між гуманістичним ідеалом та жорстокою дійсністю країни, що вела безкінечні війни, страждала від нівелювання особистості і практичного винищення молодого покоління у військових авантюрах Наполеона, розчарування у частих змінах політичної влади і відсутності перспектив стабільності. Романтизм Франції ( на відміну від інших національних шкіл) мав також патріотичну, суспільну складову, яку яскраво втілили Теодор Жеріко в картині-спротиву « Пліт Медузи» та Ежен Делакруа - в картинах « Свобода, що веде народ» та «Винищення греків турками на Хіосі» ( « Різанина на Хіосі»). Унікальним явищем французького і європейського романтизму став барельєф «Марсельєза» на Тріумфальній арці в Парижі ( скульптор -Франсуа Рюд).
Лише з часом патріотична складова французького романтизму зійшла на нівець, а митці перейшли на позиції індивідуального спротиву брутальній буржуазній дійсності (Ежен Делакруа, Альфред Мюссе, Жорж Санд,Стендаль, Віктор Гюго, в Британії - Джордж Гордон Байрон та ін. )
Дещо хворобливі форми мав романтизм Британії, де відомі представники романтизму зосередились на відтворенні фантастичних чи фантасмагоричних картин розпаленої свідомості (Вільям Тернер, Генрі Фюзелі,Вільям Блейк, частково Джон Костебл).

Теодор Жеріко;Пліт Медузи

Ежен Делакруа;Свобода,що веде народ

Франсуа Рюд;Марсельєза

Серед європейських митців романтизму -
Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозон
Ежен Делакруа, живопис і літографії
Теодор Жеріко
Антуан Жан Гро
Франсіско Гойя, пізні твори
Орест Кіпренський
Айвазовський Іван Костянтинович
Джон Констебл
Вільям Тернер
Вільям Блейк
Каспар Давід Фрідріх
Отто Рунге
Карл Шпіцвег

Романтизм в музиці
Нікколо Паганіні
Фредерік Шопен
Ференц Ліст
Гектор Берліоз
Ріхард Вагнер

Нікколо Паганіні

Фредерік Шопен

Ференц Ліст

Гектор Берліоз

Ріхард Вагнер