Слайд #3
Один багатій наказав архітектору побудувати гарний будинок. Архітектор з тонким смаком побудував струнку, вишукану будівлю. Але багатій обурився: “Хіба це будинок багатої людини? Якщо до завтрашнього ранку ти не зробиш із цього будинку прикрашений палац, то повернеш витрачені на будівництво гроші.
Архітектор розумів, що це неможливо, і почав молитися: “Господи Христос милосердний, і добра Діво Маріє, що ж мені робити?”
Посміхнулась Богоматір і кинула з неба великий оберемок квітів і листя. Вони впали на будинок і ніби прилипли до стін і карнизів. А Христос махнув рукою, і з неба хлинув золотий дощ. Квіти та листя стали золотими, а дім – святковим і мінливим від візерунків та позолоти. Правда, він уже не був таким беззастережно стрімким та вишуканим…
Але багатію сподобався. Так з'явилося бароко.
“Бароко” – буквально “дивний, чудернацький…”