Презентація на тему «Текст як модель комунікативного акту»

Слайд #1

Текст як модель комунікативного акту
Виконала
учениця 11-А класу
ХСШ №93

Слайд #2

"Треба знати, як увійти і як вийти, тобто з чого почати і чим закінчити розмову”, - так повчав внука єврейської мудрості дід автора цього нарису.
М.Д.Феллер

Слайд #3

Поміж популярним і теоретичними стилями, що обслуговують різні види абстрактного мислення, чимало як подібності, так і відмінностей. Так в популярному стилі його адресування неспеціалісту на перший план виходить комунікативна підструктура, в теоретичному – пізнавальна. Відповідно, в першому домінує психологічна, а в другому - логічна складова структури.

Слайд #4

Активне мислення читача передбачає наявність шпарин в тексті, більше в теоретичному. Для популярного стилю характерно виражене членування, тоді як в теоретичному авторське мислення прагне до максимальної цілісності, хоча орієнтація на читача примушує членувати твір та його елементи, надаючи їм більш популярного характеру.

Слайд #5

Прикладний стиль обслуговує твори, розраховані на момент практики, коли отримані знання використовують для прийняття рішень. Цей стиль передає готове знання, котре потрібно і можна "взяти і діяти".

Слайд #6

Прагнення висловитися складно, прагнення надати знання, що формується, суперечить вимогам читача до тих творів, для котрих функціональним є прикладний стиль.

Слайд #7

Прагнення висловитися складно, прагнення надати знання, що формується, суперечить вимогам читача до тих творів, для котрих функціональним є прикладний стиль.

Слайд #8

Прикладний стиль безособовий. Навіть у тих випадках, коли в діловому листуванні йдеться про конкретних людей, вони виступають лише як юридичні особи – скаржники, хворі, роботодавці і т.п.

Слайд #9

Безособовості стилю сприяє надмір пасивних конструкцій. Пасивні конструкції доречні тоді, коли фактичний творець-автор дії очевидний і немає необхідності його називати; коли потрібно спрямувати увагу читача на саму дію, а не на її автора.

Слайд #10

Безособовості стилю сприяє надмір пасивних конструкцій. Пасивні конструкції доречні тоді, коли фактичний творець-автор дії очевидний і немає необхідності його називати; коли потрібно спрямувати увагу читача на саму дію, а не на її автора.

Слайд #11

Посилення членованості і зняття складності викладу досягається шляхом організації в тексті протиставлень, паралелізмів і пов'язаного з ними упорядкування матеріалу.

Слайд #12

У фразі в прикладних текстах особливо часті порушення порядку слів, що відображають неправильний поділ, який Викликається зосередженістю авторської думки не на тому предметі, котрий важливий для читача.

Слайд #13

Уявлення про комунікативний акт та його ефективність, звичайно, не можуть обмежуватися самим текстом, хай навіть розглядуваним як модель комунікативного акту. Вони з часом набирають більш широкого характеру в різних напрямах.
Так, у дослідженнях В. Різуна термін «літературне редагування» використовується по суті не лише на позначення удосконалення тексту, а швидше на позначення цілісного процесу перетворення текстового повідомлення у виданнях.

Слайд #14

Інший напрям чітко виражений в назві книги О. Зарецької, що вийшла у Москві 1997 р. - "Логика речи для менеджера: Как строить доказательства, подготовить выступление, убедить оппонента, найти аргументи, вести диалог".

Слайд #15

Важливою передумовою успішності
комунікативного акту є дотримання прийнятого
в даному соціальному чи національному, чи більш
вузькому середовищі етикету. Особливо цікаві
міркування з цього приводу я мав приємність
побачити у рукописі нової книжки дрогобичанина Я.
Радевича-Винницького, яка незабаром, сподіваюсь,
вийде друком у видавничій фірмі "Відродження".

Слайд #16

Як бачимо твердження про те, що треба знати,
як "увійти" і як "вийти", знайшло в нашому
викладі тези про текст як модель
комунікативного акту повне підтвердження.