Презентація на тему «Архітектура та живопис доби Київської Русі»
210
Слайд #1
Архітектура та живопис доби Київської Русі
Слайд #2
Архітектура:
З утворенням Київської Русі однією з основних проблем часу був захист країни від нападів зовнішніх ворогів. Саме тому питанням захисту кордонів Русі приділялося багато уваги. У 988 р. у літописі розповідається про будівництво на південних рубежах Київської Русі ліній укріплень з містами-фортецями по річках Сулі, Трубежу, Стугні та Ірпеню, що мали захищати підступи до Київської землі.
З утворенням Київської Русі однією з основних проблем часу був захист країни від нападів зовнішніх ворогів. Саме тому питанням захисту кордонів Русі приділялося багато уваги. У 988 р. у літописі розповідається про будівництво на південних рубежах Київської Русі ліній укріплень з містами-фортецями по річках Сулі, Трубежу, Стугні та Ірпеню, що мали захищати підступи до Київської землі.
Слайд #3
Архітектура:
Спаський собор у Чернігові. ХІ ст.
Спаський собор у Чернігові. ХІ ст.
Слайд #4
Архітектура:
Спаський собор у Чернігові ХІ ст.
Спаський собор у Чернігові ХІ ст.
Слайд #5
Архітектура:
Спаський собор у Чернігові ХІ ст.
Спаський собор у Чернігові ХІ ст.
Слайд #6
Архітектура:
Спаський собор у Чернігові ХІ ст.
Спаський собор у Чернігові ХІ ст.
Слайд #7
Архітектура:
Давньоруські міста складалися з двох основних частин: дитинця та окольного града. Дитинець — це початкова найстаріша частина міста, яка добре укріплювалася й відігравала роль цитаделі. У межах оборонних укріплень дитинця містився князівський двір, палац, єпископська резиденція, кафедральний собор. Основна маса міського населення, що складалася переважно з ремісників, жила в окольному граді. Там же знаходилися двори бояр, дружинників, купців та торговельний майдан.
У великих містах за межами оборонних укріплень окольного града нерідко виникали поселення, що мали назву «кінці». У Києві відомий Копирів кінець.У слободах-кінцях мешкали ремісники: ковалі, гончарі, кожум'яки, а також дрібні торговці.
Давньоруські міста складалися з двох основних частин: дитинця та окольного града. Дитинець — це початкова найстаріша частина міста, яка добре укріплювалася й відігравала роль цитаделі. У межах оборонних укріплень дитинця містився князівський двір, палац, єпископська резиденція, кафедральний собор. Основна маса міського населення, що складалася переважно з ремісників, жила в окольному граді. Там же знаходилися двори бояр, дружинників, купців та торговельний майдан.
У великих містах за межами оборонних укріплень окольного града нерідко виникали поселення, що мали назву «кінці». У Києві відомий Копирів кінець.У слободах-кінцях мешкали ремісники: ковалі, гончарі, кожум'яки, а також дрібні торговці.
Слайд #8
Архітектура:
Храм Богородиці 989-996 р. Київ
Храм Богородиці 989-996 р. Київ
Слайд #9
Архітектура:
Софія Київська. Київ
Софія Київська. Київ
Слайд #10
Архітектура:
Софія Київська. Київ
Софія Київська. Київ
Слайд #11
Архітектура:
Софія Київська. Київ
Софія Київська. Київ
Слайд #12
Архітектура:
Із запровадженням християнства Русь прилучалася до передової на той час візантійської будівельної культури, що вібрала багаті традиції античного мистецтва. Давньоруське ремесло досягло високого ступеня розвитку. Серед ремісників були фахівці багатьох різних професій, у тому числі теслярі, ковалі, гончарі, городники, древодели, гвоздочники, плінфотворителі та ін. Вони швидко оволоділи прийомами візантійського будівельного мистецтва, творчо пристосували його відповідно до місцевих умов.
Із запровадженням християнства Русь прилучалася до передової на той час візантійської будівельної культури, що вібрала багаті традиції античного мистецтва. Давньоруське ремесло досягло високого ступеня розвитку. Серед ремісників були фахівці багатьох різних професій, у тому числі теслярі, ковалі, гончарі, городники, древодели, гвоздочники, плінфотворителі та ін. Вони швидко оволоділи прийомами візантійського будівельного мистецтва, творчо пристосували його відповідно до місцевих умов.
Слайд #13
Архітектура:
Золоті ворота. Київ 1019-1037
Золоті ворота. Київ 1019-1037
Слайд #14
Архітектура:
Золоті ворота. Київ 1019-1037
Золоті ворота. Київ 1019-1037
Слайд #15
Архітектура:
Свято-Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Київ, 1077р.
Свято-Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Київ, 1077р.
Слайд #16
Архітектура:
Михайлівський Золотоверхий собор. Київ. 1108-1113
Михайлівський Золотоверхий собор. Київ. 1108-1113
Слайд #17
Архітектура:
Михайлівський Золотоверхий собор. Київ. 1108-1113
Михайлівський Золотоверхий собор. Київ. 1108-1113
Слайд #18
Живопис:
Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Оздоблення церков здійснювалося спочатку грецькими й малоазійськими майстрами. З Візантії спочатку завозилися й ікони.
Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Оздоблення церков здійснювалося спочатку грецькими й малоазійськими майстрами. З Візантії спочатку завозилися й ікони.
Слайд #19
Живопис:
Слайд #20
Живопис:
Слайд #21
Живопис:
Слайд #22
Живопис:
Та вже з другої половини XI ст. при давньоруських монастирях починають плідно працювати й власні іконописні майстерні. І хоча в ті часи живописці не підписували своїх робіт, а залишали тільки знаки приналежності ікони тій чи іншій майстерні, до нас дійшли імена київських іконописців Григорія та Аліпія, що жили на межі XI—XII ст. при Києво-Печерській лаврі
Та вже з другої половини XI ст. при давньоруських монастирях починають плідно працювати й власні іконописні майстерні. І хоча в ті часи живописці не підписували своїх робіт, а залишали тільки знаки приналежності ікони тій чи іншій майстерні, до нас дійшли імена київських іконописців Григорія та Аліпія, що жили на межі XI—XII ст. при Києво-Печерській лаврі
Слайд #23
Живопис:
Слайд #24
Живопис:
Слайд #25
Живопис:
Слайд #26
Живопис:
Але оскільки мозаїки були дуже дорогими у виконанні, більшість зображень у храмах і в князівських палатах виконувалися у вигляді розписів фарбою — фресок. Майстри фрескових розписів працювали не лише над релігійними сюжетами. Світськими за характером були фрески, що прикрашали стіни княжих палат, а в церквах з'являлися розписи, побутові за тематикою, наприклад, сцени полювання та княжого життя в галереях Київської Софії.
Але оскільки мозаїки були дуже дорогими у виконанні, більшість зображень у храмах і в князівських палатах виконувалися у вигляді розписів фарбою — фресок. Майстри фрескових розписів працювали не лише над релігійними сюжетами. Світськими за характером були фрески, що прикрашали стіни княжих палат, а в церквах з'являлися розписи, побутові за тематикою, наприклад, сцени полювання та княжого життя в галереях Київської Софії.
Слайд #27
Живопис:
Слайд #28
Живопис:
