Презентація на тему «Народні символи України» (варіант 1)

Слайд #1

Народні символи
України
Зі скарбнички українського народу…

Слайд #2

Кожен народ має народні символи.
Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ.
Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях.
Народні символи – це наші святині.

Слайд #3

Народні символи України є:
рослинні
тваринні

Слайд #4

Ось верба - символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча: встромиш у землю гілочку, і виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори - і кров зупиниться.
„Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці.

Слайд #5

Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води.

Слайд #6

Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали, "град припинився", обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляти.
З давніх-давен на Україні вербу вважали святом деревом.
Перед Великоднем шостий тиждень посту називався "Вербним".
На Вербному тижні, у неділю, святили вербу.

Слайд #7

Діти хльоскали один одного освяченими прутиками, приказуючи: “Не я б'ю - верба б'є”.
На це хльоскання не можна було ображатись, оскільки верба давала силу і здоров'я.

Слайд #8

Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато легенд та пісень.
Калина - символ кохання, краси, щастя.

Слайд #9

Завжди любили люди цілющу красуню калину, вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини.

Слайд #10

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квіті і весни, не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву "вінка", що означає "перемога".
А ось барвінок - символ вічності та кохання.

Слайд #11

Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими скромними синіми віточками рослині - вічнозеленій окраси наших гаїв, садів? В ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.

Слайд #12

Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю.

Слайд #13

Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили.
Символом сили, могутності, довголіття є дуб.
Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.

Слайд #14

У княжі часи
улюбленою твариною
був тур.
У козацькі часи - кінь.
У багатьох думах, піснях оспівували козака
і тут же згадували його коня.
Тваринних символів у нас також є багато.

Слайд #15

Але найулюбленішими тваринними символами є птахи.
Про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях зозулю порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно "зозуленькою-матінкою".

Слайд #16

Улюбленим птахом на Україні є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей.

Слайд #17

Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.

Слайд #18

Символом матері є ластівка.

Слайд #19

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.
За легендою солов'ї навесні гуртом прилітають на Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Саме у нас солов'ї висиджують пташенят, щоб від самого народження вони чули найкращі у світі пісні.

Слайд #20

Існує багато легенд, казок, пісень, віршів про дорогі і рідні нашому серцю символи. Вони відтворені у вишивках на сорочках, рушниках.