Презентація на тему «Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст»
313
Слайд #1
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст.
Феномен козацької культури.
Розвиток освіти та наукових знань в Україні XVII–XVIII ст.
Піднесення літературної творчості.
Феномен українського бароко в архітектурі.
Образотворче мистецтво театр та музика.
Феномен козацької культури.
Розвиток освіти та наукових знань в Україні XVII–XVIII ст.
Піднесення літературної творчості.
Феномен українського бароко в архітектурі.
Образотворче мистецтво театр та музика.
Слайд #2
Українське бароко
У XVII ст. в архітектурі з'являються елементи стилю бароко. Він передбачає велику кількість прикрас зовні і всередині будівлі, складність архітектурної конструкції, розробку складних просторових ансамблів, синтез різних видів мистецтва.
У XVII ст. в архітектурі з'являються елементи стилю бароко. Він передбачає велику кількість прикрас зовні і всередині будівлі, складність архітектурної конструкції, розробку складних просторових ансамблів, синтез різних видів мистецтва.
Слайд #3
«Козацьке» бароко
Провідним типом споруд стає так званий козацький собор — п'ятикупольний, з чотирма однаковими фасадами.
Яскравий приклад –
Миколаївський собор в Ніжині.
Провідним типом споруд стає так званий козацький собор — п'ятикупольний, з чотирма однаковими фасадами.
Яскравий приклад –
Миколаївський собор в Ніжині.
Слайд #4
Миколаївський собор в Ніжині
Слайд #5
Собор Антонія та Феодосія м. Васильків
Слайд #6
Мазепинське бароко
Завдяки активній будівельній діяльності гетьмана Мазепи, стиль бароко в Україні ще називається «Мазепинським стилем». Мазепою було споруджено 14 і оновлено 10 церковних храмів. Розбудовуються міста Київ, Чернігів, Суми, Харків, Батурин.
Завдяки активній будівельній діяльності гетьмана Мазепи, стиль бароко в Україні ще називається «Мазепинським стилем». Мазепою було споруджено 14 і оновлено 10 церковних храмів. Розбудовуються міста Київ, Чернігів, Суми, Харків, Батурин.
Слайд #7
Михайлівська церква Видубицького монастиря
Пам`ятка архітектури в ансамблі Видубицького монастиря.
Споруджено в 1070— 1088 за часів князя Всеволода Ярославича.
В середині XVII століття храм реставрував на власні кошти митрополит Петро Могила. Після пожежі 1760собор було відновлено
Пам`ятка архітектури в ансамблі Видубицького монастиря.
Споруджено в 1070— 1088 за часів князя Всеволода Ярославича.
В середині XVII століття храм реставрував на власні кошти митрополит Петро Могила. Після пожежі 1760собор було відновлено
Слайд #8
Георгіївський собор
Центральною домінантою монастирського ансамблю Видубицького монастиря
є бароковий
Георгіївський собор, збудований у 1699-1701 роках на кошти Стародубського полковника М.Миклашевського.
П`ятикупольний храм нагадує дерев`яні українські церкви того часу - це типова барокова споруда.
Центральною домінантою монастирського ансамблю Видубицького монастиря
є бароковий
Георгіївський собор, збудований у 1699-1701 роках на кошти Стародубського полковника М.Миклашевського.
П`ятикупольний храм нагадує дерев`яні українські церкви того часу - це типова барокова споруда.
Слайд #9
Збудована за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою.
Андріївська церква
Андріївська церква
Слайд #10
Маріїнський палац В.Растреллі, 1750—55 рр.
Слайд #11
Маріїнський палац В.Растреллі, 1750—55 рр.
Слайд #12
Маріїнський палац В.Растреллі, 1750—55 рр.
Слайд #13
Архітектура Західної України
В архітектурі Західної України переважала загальноєвропейська стилістика, національне начало було виражено відносно слабко. Найвидатнішим зодчим в західноукраїнських землях був Б.Меретин. Найбільшими пам'ятками його зодчества є
Львівський собор св. Юра та
Ратуша в Бучачі.
В архітектурі Західної України переважала загальноєвропейська стилістика, національне начало було виражено відносно слабко. Найвидатнішим зодчим в західноукраїнських землях був Б.Меретин. Найбільшими пам'ятками його зодчества є
Львівський собор св. Юра та
Ратуша в Бучачі.
Слайд #14
Собор
св. Юра побудований за проектом архітектора
Б. Меретина
св. Юра побудований за проектом архітектора
Б. Меретина
Слайд #15
Ратуша в Бучачі
Слайд #16
Петербурзька академія мистецтв
Слайд #17
Дмитро Левицький (1735 — 1822) — російський і український живописець-портретист. Від 1770 року академік Петербурзької академії мистецтв.
Слайд #18
Д. Левицький Портрет О.Кокорінова. Феодосія Ржевська
Слайд #19
Володимир Боровиковський
(1757 - 1825) —український художник-живописець, іконописець та портретист, з 1795 академік Петербурзької Академії мистецтв.
В. Боровиковський
"Богородиця во славі”
(1757 - 1825) —український художник-живописець, іконописець та портретист, з 1795 академік Петербурзької Академії мистецтв.
В. Боровиковський
"Богородиця во славі”
Слайд #20
Портрет М. Лопухіної, 1797р., Третьяковська галерея
Слайд #21
Антон Лосенко “Володимир та Рогнеда”.
Лосе́нко Анто́н
(1737-1773) — український живописець і портретист.
Вчився живопису в Петербурзькій AM а згодом продовжив навчання в Парижі і Римі. Після повернення Лосенко був обраний професором, академіком і директором Академії Мистецтв .
Лосе́нко Анто́н
(1737-1773) — український живописець і портретист.
Вчився живопису в Петербурзькій AM а згодом продовжив навчання в Парижі і Римі. Після повернення Лосенко був обраний професором, академіком і директором Академії Мистецтв .
Слайд #22
Музичне мистецтво
Глухівська співоча школа, створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола. Більшість випускників потрапляла до Москви і Петербурга композитор Дмитро Бортнянський потрапив до Москви, проте в його творчості присутні українські мотиви. Композитори Максим Березовський і Артемій Ведель вони працювали в різних жанрах, зокрема оперному, але переважала все ж церковна музика.
Глухівська співоча школа, створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола. Більшість випускників потрапляла до Москви і Петербурга композитор Дмитро Бортнянський потрапив до Москви, проте в його творчості присутні українські мотиви. Композитори Максим Березовський і Артемій Ведель вони працювали в різних жанрах, зокрема оперному, але переважала все ж церковна музика.
Слайд #23
Дмитро Бортнянський
Слайд #24
Максим Березовський
Слайд #25
Театр
У XVII столітті популярною стає драматургія.
Найбільш поширеними були два види драми:
релігійна і шкільна.
Релігійна драма, в свою чергу, поділялася на три форми:
Містерія — таїнство спокутування гріхів людей Ісусом Христом;
Міракл — події життя святих;
Мораліте — драми, в яких виступали алегоричні фігури Душі, Любові, Гніву, Заздрості та інші і велися розмови повчального характеру.
У XVII столітті популярною стає драматургія.
Найбільш поширеними були два види драми:
релігійна і шкільна.
Релігійна драма, в свою чергу, поділялася на три форми:
Містерія — таїнство спокутування гріхів людей Ісусом Христом;
Міракл — події життя святих;
Мораліте — драми, в яких виступали алегоричні фігури Душі, Любові, Гніву, Заздрості та інші і велися розмови повчального характеру.
Слайд #26
Вертеп
Крім церковної і шкільної драматургії, народжується народний ляльковий театр — вертеп
поширений в Україні, в барокову добу (17-18 ст.).
Такий театр являв собою триярусну скриню, яка символізувала три рівні космосу. Пізніше залишилося два рівні, у верхньому розгорталися релігійні лялькові вистави, а в нижньому — гумористичні інтермедії, які користувалися величезною популярністю в народі.
Крім церковної і шкільної драматургії, народжується народний ляльковий театр — вертеп
поширений в Україні, в барокову добу (17-18 ст.).
Такий театр являв собою триярусну скриню, яка символізувала три рівні космосу. Пізніше залишилося два рівні, у верхньому розгорталися релігійні лялькові вистави, а в нижньому — гумористичні інтермедії, які користувалися величезною популярністю в народі.
Слайд #27
Вертеп
Слайд #28
Висновок
Розділ українських земель між двома імперіями, згортання автономії України російським царатом, ліквідація гетьманщини, заборона публікацій українською мовою, русифікація верхівки українського суспільства до кінця XVIII століття створили важку ситуацію для української культури.
Розділ українських земель між двома імперіями, згортання автономії України російським царатом, ліквідація гетьманщини, заборона публікацій українською мовою, русифікація верхівки українського суспільства до кінця XVIII століття створили важку ситуацію для української культури.
