Презентація на тему «Петлюра Симон Васильович» (варіант 3)

Петлюра Симон Васильович(10 травня 1879 – 25 травня 1926)
Підготував Венцеславський Данило

Симон Васильович Петлюра народився 10 травня 1879 року в Полтаві. Навчався в Полтавській духовній семінарії, з якої був виключений у 1901 році за приналежність до таємного товариства українських патріотів, а в 1903 році піддавався арешту. Був активним членом Революційної української партії. 1910 року одружився з Ольгою Більською. 1911 року в них народилась донька — Леся Петлюра (1911–1941).

Влітку 1917 року Симон Петлюра був призначений першим міністром оборони незалежної України (секретарем з питань оборони Генерального Секретаріату Центральної Ради). Симон Петлюра по праву вважається організатором української національної армії.

Наприкінці 1917 року Симон Петлюра вийшов зі складу Генерального Секретаріату Центральної Ради у зв'язку з виникнувшими в нього політичними розбіжностями з головою цього органу Винниченком, після чого організував Гайдамацький Кіш Слобідської України, який зіграв на початку 1918 року вирішальну роль у придушенні більшовицького повстання в Києві.

У 1918 році Симон Петлюра став членом Директорії і очолив армію УНР, а в лютому 1919 року став головою Директорії. У грудні 1919 року під натиском більшовицької орди, яка захопила Україну, Симон Петлюра змушений був емігрувати за кордон. У травні 1920 року армії УНР під керівництвом Петлюри вдалося на деякий час відбити у більшовиків Київ.

У 1920 році, коли більша частина території України була захоплена Червоною Армією і перейшла під владу комуністичної Росії, емігрував до Польщі. У 1923 році СРСР зажадав видачі Петлюри, тому він переїхав в Угорщину, потім в Австрію, Швейцарію і, нарешті, до Франції.

З 1924 року Симон Петлюра жив у Парижі, і керував там урядом УНР у вигнанні. У травні 1926 року Симон Петлюра був по-звірячому вбитий, в Парижі агентом ОГПУ і анархістом Шолом Шварцбартом.

Все своє життя Симон Петлюра рішуче виступав за державну незалежність України. Світла пам'ять про це гідній людині завжди буде жити в серці кожного українського патріота.