Презентація на тему «Обрядові страви українців»
296
Слайд #1
Обрядові страви українців
1.Весільна обрядова їжа.
2.Різдвяні обрядові страви.
3.Масляна.
4.Великодні страви.
5.Страви літніх свят.
6.Страви осінніх свят.
1.Весільна обрядова їжа.
2.Різдвяні обрядові страви.
3.Масляна.
4.Великодні страви.
5.Страви літніх свят.
6.Страви осінніх свят.
Слайд #2
Весільна обрядова їжа
Слайд #3
У весільній обрядовості хліб був одним з найголовніших атрибутів. Із хлібом ходили старости, хлібом благословляли молодих на подружнє життя, зустрічали й проводжали наречених, ходили до сватів, тощо.
Слайд #4
На весілля виготовляли спеціальний хліб – коровай. Ареал поширення короваю охоплює майже всю Україну.Коровай виготовляли у обох молодих і ділили під час їх дарування. Він мав глибокий символічний зміст: єднання молодих у сім'ю, єднання двох родин, продовження роду, плодючість. Усе, що стосувалося короваю, набувало магічного значення.
Слайд #5
На святковий весільний стіл подавали такі страви: борщ, різні каші, голубці, тушкована капуста, холодець, пиріжки з різною начинкою, смажене та печене м'ясо і ковбаси, печене сало, юшка з риби, тушкована риба…
Пити подавали квас, узвар, сивуху та різні настої і наливки.
Пити подавали квас, узвар, сивуху та різні настої і наливки.
Слайд #6
Різдвяні обрядові страви
Слайд #7
Різдвяні свята починалися Святим вечором. Це був останній день Пилипівського посту, тому за звичаєм готували щедрий, але пісний стіл: дванадцять страв з рибою та грибами, борщ, кашу, книші, вареники.
Слайд #8
Ритуальними стравами були кутя з вареної пшениці з медовою ситою, тертим маком, і горіхами та узвар із сухих груш, вишень, яблук, слив. Кутю готували й на переддень Водохрещі, а у деяких районах і на Новий рік.
Слайд #9
Масляна
Слайд #10
Багатством молочних страв відрізнялася Масляна, або Масниця. Цей тиждень у народі називався Сиропусним, бо м'ясні страви виключалися із раціону. Після цього починався семитижневий Великий піст. У середохресну середу, тобто рівно посередині посту, випікали хрести з тіста, які мали ритуальний характер. Хрести зберігали у посівному зерні, а потім їх під час сівби їли самі, давали худобі, закопували у землю на кутах ниви. Такий синхретизм язичництва і християнства взагалі властивий трудовій обрядовості.
Слайд #11
Великодні страви
Слайд #12
До Великодня готувалося ще пишніше застілля, ніж на Різдво. Пекли паски з пшеничного борошна тонкого помолу, фарбували крашанки, писали писанки, робили ковбаси, смажили кров'янку, пекли книші, калачі, хліб. Годилося святити у церкві частину від кожної страви – "щоб господарство велося".
Слайд #13
Літні свята: Маковея та Спаса
Слайд #14
Літні свята не відзначалися великими застіллями і спеціальними ритуальними стравами – очевидно через зайнятість у період косовиці, жнив, городніх робіт. Виняток можуть становити лише петрівські мандрики з сиру – печиво, яке виготовляли для дітей. Наприкінці літа на Маковія і Спаса пекли коржі – шулики, які їли з маком і медом.
Слайд #15
Осінні святкові страви
Слайд #16
Осінні свята проходили під знаком парубочо-дівочих гулянь. Одним з найяскравіших у цьому ряду було свято Андрія. Дівчата ворожили на балабушках, тісто для яких замішували на воді, принесеній від криниці ротом. Молодь грала з калитою - великим коржем, який підвішували у хаті до сволока. Дослідники слушно виводили назву цього печива від слова "Коляда", пов'язуючи його з символом сонця, зі святом зимового сонцестояння
