Презентація на тему «Відомі люди України XIX – XXI ст»
259
Слайд #1
Відомі люди України XIX – XXI ст.
Слайд #2
Поети
ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861) - український поет, художник. З кріпосних селян. В 1838 викуплений у поміщика (за ініціативою К. П. Брюллова, В. А. Жуковського та ін.) В 1847 за участь у Кирило-Мефодіївському об-ве заарештований. В 1858 повернувся в Петербург. СБ віршів «Кобзар» (1840; більш повне вид. - 1860); поеми «Катерина» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Сон» (1844), «Наймичка» (1845), «Неофіти» (1857), «Марія» (1859); п'єса «Назар Стодоля» (1843). Поезію Ш., сповнену любов'ю до України, співчуттям до важкої частці народу, протестом проти всіх форм його соціального і нац. гноблення, відрізняють близькість до нар. творчості, глибокий ліризм, «простота і поетичний. грація вирази »(І. Франко). Живопис Ш. започаткувала реалистич. напрямом в український мистецтві (картина «Катерина», 1842; серія рис. «Притча про блудного сина», 1856-57). Акварельні пейзажі, портрети, офорти (серія «Живописна Україна», 1844).
ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861) - український поет, художник. З кріпосних селян. В 1838 викуплений у поміщика (за ініціативою К. П. Брюллова, В. А. Жуковського та ін.) В 1847 за участь у Кирило-Мефодіївському об-ве заарештований. В 1858 повернувся в Петербург. СБ віршів «Кобзар» (1840; більш повне вид. - 1860); поеми «Катерина» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Сон» (1844), «Наймичка» (1845), «Неофіти» (1857), «Марія» (1859); п'єса «Назар Стодоля» (1843). Поезію Ш., сповнену любов'ю до України, співчуттям до важкої частці народу, протестом проти всіх форм його соціального і нац. гноблення, відрізняють близькість до нар. творчості, глибокий ліризм, «простота і поетичний. грація вирази »(І. Франко). Живопис Ш. започаткувала реалистич. напрямом в український мистецтві (картина «Катерина», 1842; серія рис. «Притча про блудного сина», 1856-57). Акварельні пейзажі, портрети, офорти (серія «Живописна Україна», 1844).
Слайд #3
Заповіт
Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани, і гори — Все покину і полину До самого бога Молитися... а до того Я не знаю бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.
Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани, і гори — Все покину і полину До самого бога Молитися... а до того Я не знаю бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.
Слайд #4
Композитори
ЛИСЕНКО Микола Віталійович (1842-1912) -композитор, хоровий диригент, педагог, фольклорист. Основоположник український композиторської школи. Створив ряд хорових колективів, музично-драм. школу (1904; з 1918 Музично-драм. інститут імені Л.), муз. товариство «Боян» (1905, Київ). Оп. «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), вокальний цикл «Музика до
« Кобзаря »Т. Г. Шевченка» (7 серій, 1868-1901) і ін.
ЛИСЕНКО Микола Віталійович (1842-1912) -композитор, хоровий диригент, педагог, фольклорист. Основоположник український композиторської школи. Створив ряд хорових колективів, музично-драм. школу (1904; з 1918 Музично-драм. інститут імені Л.), муз. товариство «Боян» (1905, Київ). Оп. «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), вокальний цикл «Музика до
« Кобзаря »Т. Г. Шевченка» (7 серій, 1868-1901) і ін.
Слайд #5
Опери
«Різдвяна ніч» (1872, 2-я
редакція 1874, 3-я редакція 1883)
«Утоплена» (1885)
«Наталка Полтавка» (1889)
«Тарас Бульба» (1890)
«Сапфо» (1896)
«Енеїда» (1911)
«Ноктюрн» (1912)
Дитячі опери
«Коза-Дереза» (1888)
«Пан Коцький» (1891)
«Зима і Весна, або Снігова
Королева» (1892)
«Різдвяна ніч» (1872, 2-я
редакція 1874, 3-я редакція 1883)
«Утоплена» (1885)
«Наталка Полтавка» (1889)
«Тарас Бульба» (1890)
«Сапфо» (1896)
«Енеїда» (1911)
«Ноктюрн» (1912)
Дитячі опери
«Коза-Дереза» (1888)
«Пан Коцький» (1891)
«Зима і Весна, або Снігова
Королева» (1892)
Слайд #6
Спортсмени
Бубка Сергій Назарович (р. 1963) - український спортсмен (легка атлетика), заслужений майстер спорту (1983). Чемпіон Олімпійських ігор (1988), світу (1983, 1987, 1991, 1995, 1997), Європи (1985), СРСР (1984, 1985), переможець Кубків світу та Європи (1985) в стрибках з жердиною. Багаторазовий рекордсмен світу; першим в історії спорту подолав висоту 6 м.
Бубка Сергій Назарович (р. 1963) - український спортсмен (легка атлетика), заслужений майстер спорту (1983). Чемпіон Олімпійських ігор (1988), світу (1983, 1987, 1991, 1995, 1997), Європи (1985), СРСР (1984, 1985), переможець Кубків світу та Європи (1985) в стрибках з жердиною. Багаторазовий рекордсмен світу; першим в історії спорту подолав висоту 6 м.
Слайд #7
Олімпійський чемпіон 1988 р.(Сеул)
Чемпіон світу 1983 р.
(Гельсінкі), 1987 р.
(Рим), 1991 р. (Токіо), 1993 р.
(Штутгарт), 1995 р.
(Ґетеборг), 1997 р. (Атени).
Чемпіон світу у приміщенні 1985 р.
(Париж), 1987 р.(Індіанаполіс),
1991 р.
(Севілья), 1995 р. (Барселона).
Переможець змагань на Кубок
світу 1985 р.чемпіон Європи 1986 р.
Переможець змагань на Кубок
Європи 1985 р.
Чемпіон Європи в приміщенні
1985 р.
Переможець гран-прі IAAF у
стрибках з жердиною, переможець
гран-прі IAAF серед усіх
видів 1991 р., 1993 р.
Чемпіон СРСР 1984 р.
Чемпіон світу 1983 р.
(Гельсінкі), 1987 р.
(Рим), 1991 р. (Токіо), 1993 р.
(Штутгарт), 1995 р.
(Ґетеборг), 1997 р. (Атени).
Чемпіон світу у приміщенні 1985 р.
(Париж), 1987 р.(Індіанаполіс),
1991 р.
(Севілья), 1995 р. (Барселона).
Переможець змагань на Кубок
світу 1985 р.чемпіон Європи 1986 р.
Переможець змагань на Кубок
Європи 1985 р.
Чемпіон Європи в приміщенні
1985 р.
Переможець гран-прі IAAF у
стрибках з жердиною, переможець
гран-прі IAAF серед усіх
видів 1991 р., 1993 р.
Чемпіон СРСР 1984 р.
Слайд #8
Авіаконструктор
Дмитро Семенович Ківа (рід. 1942) - український промисловий діяч,
президент-генеральний конструктор державного підприємства
«Антонов», Герой України. Академік Національної академії наук
України (2012), доктор технічних наук, професор. Почесний
громадянин міста Києва(2012).
Народився 8 жовтня 1942 в г. Казань. У 1959 році, після закінчення
середньої школи в Харкові, почав трудову діяльність слюсарем
Харківського авіазаводу.
Потім навчався в Харківському авіаційному інстітуте.С вересня
1964 працював на Авіаційному науково-технічному комплексі імені
О. К. Антонова.
У 2006 році став генеральним конструктором АНТК імені О. К.
Антонова.
Дмитро Семенович Ківа (рід. 1942) - український промисловий діяч,
президент-генеральний конструктор державного підприємства
«Антонов», Герой України. Академік Національної академії наук
України (2012), доктор технічних наук, професор. Почесний
громадянин міста Києва(2012).
Народився 8 жовтня 1942 в г. Казань. У 1959 році, після закінчення
середньої школи в Харкові, почав трудову діяльність слюсарем
Харківського авіазаводу.
Потім навчався в Харківському авіаційному інстітуте.С вересня
1964 працював на Авіаційному науково-технічному комплексі імені
О. К. Антонова.
У 2006 році став генеральним конструктором АНТК імені О. К.
Антонова.
Слайд #9
Герой України - за визначний
особистий внесок у зміцнення
економічного потенціалу України,
вагомі заслуги у розвитку
вітчизняної авіаційної галузі.
Нагороджений орденами «За
заслуги» I, II і III ступеня, а також
медалями.
Лауреат Державної премії
України в галузі науки і техніки
(1994).
Лауреат премії імені О. К. Антонова
Національної академії наук України.
Заслужений діяч науки і техніки
України.
особистий внесок у зміцнення
економічного потенціалу України,
вагомі заслуги у розвитку
вітчизняної авіаційної галузі.
Нагороджений орденами «За
заслуги» I, II і III ступеня, а також
медалями.
Лауреат Державної премії
України в галузі науки і техніки
(1994).
Лауреат премії імені О. К. Антонова
Національної академії наук України.
Заслужений діяч науки і техніки
України.
Слайд #10
Медицина
Амосов Микола Михайлович( 1913 - 2002) — український та радянський лікар, вчений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії. У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування. В 1939 закінчив Архангельський медичний інститут.В 1952 — переїхав до України в Київ. В 1963 — уперше у СРСР зробив протез мітрального клапана.
Амосов Микола Михайлович( 1913 - 2002) — український та радянський лікар, вчений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії. У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування. В 1939 закінчив Архангельський медичний інститут.В 1952 — переїхав до України в Київ. В 1963 — уперше у СРСР зробив протез мітрального клапана.
Слайд #11
Обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук УРСР. В тому ж році отримав Ленінську премію, обраний депутатом Верховної Ради СРСР. З 1969 —академік Української Академії Наук.
