Презентація на тему «Чорнобиль» (варіант 7)
304
Слайд #1
РАДІАЦІЯ
І
ЧОРНОБИЛЬ
І
ЧОРНОБИЛЬ
Слайд #2
Радіоактивність-це розпад атомних ядер деяких хім. елементів з одночасним випромінюванням альфа-, бета- частинок, а також нейтрино і гамма- променів.
Радіоактивність буває природна і штучна(викликана бомбардуванням певного ядра).
Радіоактивність буває природна і штучна(викликана бомбардуванням певного ядра).
Слайд #3
Опромінення від природних джерел радіації зазнають усі жителі Землі, проте одні із них одержують більші дози, інші – менші. Це залежить від того, де вони живуть.
Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати і тощо.
Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати і тощо.
Слайд #4
ЧОРНОБИЛЬ
Слайд #5
ЧОРНОБИЛЬ
Слайд #6
Чорно́бильська катастро́фа — екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням 26квітня 1986 року четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Слайд #7
Чорно́бильська катастро́фа — екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням 26квітня 1986 року четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Слайд #8
Чорно́бильська катастро́фа — екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням 26квітня 1986 року четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Слайд #9
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення.
Слайд #10
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення.
Слайд #11
Характеристика АЕС
Чорнобильська АЕС розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактора РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.
Чорнобильська АЕС розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактора РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.
Слайд #12
Характеристика АЕС
Чорнобильська АЕС розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактора РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.
Чорнобильська АЕС розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактора РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.
Слайд #13
Характеристика АЕС
Чорнобильська АЕС розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактора РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.
Чорнобильська АЕС розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактора РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.
Слайд #14
Причини аварії
Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному:
проведення експерименту будь-якою ціною, не дивлячись на зміну стану реактора;
вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим;
замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.
Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному:
проведення експерименту будь-якою ціною, не дивлячись на зміну стану реактора;
вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим;
замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.
Слайд #15
У сучасному викладі, причини аварії наступні:
реактор був неправильно спроектований і небезпечний;
персонал не був проінформований про небезпеку;
персонал допустив ряд помилок і неумисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.
реактор був неправильно спроектований і небезпечний;
персонал не був проінформований про небезпеку;
персонал допустив ряд помилок і неумисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.
Слайд #16
Помилки операторів
У доповіді МАГАТЕ 1993 року було визнано, що більшість дій операторів, які раніше вважалися порушеннями, насправді відповідали прийнятим у той час правилам або не справили жодного впливу на розвиток аварії. Зокрема:
тривала робота реактора на потужності нижче 700 МВт не була заборонена, як це раніше стверджувалося;
одночасна робота всіх восьми насосів не була заборонена жодним документом;
У доповіді МАГАТЕ 1993 року було визнано, що більшість дій операторів, які раніше вважалися порушеннями, насправді відповідали прийнятим у той час правилам або не справили жодного впливу на розвиток аварії. Зокрема:
тривала робота реактора на потужності нижче 700 МВт не була заборонена, як це раніше стверджувалося;
одночасна робота всіх восьми насосів не була заборонена жодним документом;
Слайд #17
відключення системи аварійного охолоджування реактора (САОР) допускалося, за умови проведення необхідних узгоджень. Система була заблокована відповідно до затвердженої програми випробувань, і необхідний дозвіл від Головного інженера станції був отриманий. Це не вплинуло на розвиток аварії — до того моменту, коли САОР могла б спрацювати, активна зона вже була зруйнована;
Слайд #18
блокування захисту, що зупиняє реактор в разі зупинки двох турбогенераторів, не лише допускалося, але було обов'язковим при роботі на низькій потужності;
те, що не був включений захист при низькому рівню води в баках-сепараторах, технічно, було порушенням регламенту. Проте це порушення не пов'язане безпосередньо з причинами аварії і, крім того, інший захист (по нижчому рівню) був включений.
те, що не був включений захист при низькому рівню води в баках-сепараторах, технічно, було порушенням регламенту. Проте це порушення не пов'язане безпосередньо з причинами аварії і, крім того, інший захист (по нижчому рівню) був включений.
Слайд #19
блокування захисту, що зупиняє реактор в разі зупинки двох турбогенераторів, не лише допускалося, але було обов'язковим при роботі на низькій потужності;
те, що не був включений захист при низькому рівню води в баках-сепараторах, технічно, було порушенням регламенту. Проте це порушення не пов'язане безпосередньо з причинами аварії і, крім того, інший захист (по нижчому рівню) був включений.
те, що не був включений захист при низькому рівню води в баках-сепараторах, технічно, було порушенням регламенту. Проте це порушення не пов'язане безпосередньо з причинами аварії і, крім того, інший захист (по нижчому рівню) був включений.
Слайд #20
Наслідки аварії
У перші години після аварії, багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи і сама активна зона були
зруйновані, але вони вимагали ведення робіт в зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії персоналу станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху водню, і інше, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще більш серйозним наслідкам.
У перші години після аварії, багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи і сама активна зона були
зруйновані, але вони вимагали ведення робіт в зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії персоналу станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху водню, і інше, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще більш серйозним наслідкам.
Слайд #21
Наслідки аварії
У перші години після аварії, багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи і сама активна зона були
зруйновані, але вони вимагали ведення робіт в зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії персоналу станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху водню, і інше, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще більш серйозним наслідкам.
У перші години після аварії, багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи і сама активна зона були
зруйновані, але вони вимагали ведення робіт в зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії персоналу станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху водню, і інше, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще більш серйозним наслідкам.
Слайд #22
Вплив аварії на здоров'я людей
Слайд #23
Грінпіс і міжнародна організація “Лікарі проти ядерної війни ” стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених паталогій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз “Чорнобиль” з 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165 000 стало інвалідами.
Слайд #24
Гостра променева хвороба
Було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби серед людей, що виконували аварійні роботи на четвертому енергоблоці. У багатьох випадках променева хвороба ускладнювалася променевими опіками шкіри, викликаними β-випромінюванням. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 чоловік. Ще дві люди загинули під час аварії по причинах, не пов'язаних з радіацією, і один помер, ймовірно, від коронарного тромбозу.
Було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби серед людей, що виконували аварійні роботи на четвертому енергоблоці. У багатьох випадках променева хвороба ускладнювалася променевими опіками шкіри, викликаними β-випромінюванням. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 чоловік. Ще дві люди загинули під час аварії по причинах, не пов'язаних з радіацією, і один помер, ймовірно, від коронарного тромбозу.
Слайд #25
Онкологічні захворювання
Щитовидна залоза — один з органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, оскільки вона накопичує йод-131; особливо високий ризик для дітей. У 1990—1998 роках було зареєстровано більше 4000 випадків захворювання раком щитовидної залози серед тих, кому у момент аварії було менше 18 років. Враховуючи низьку вірогідність захворювання в такому віці, частину з цих випадків вважають прямим наслідком радіації. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що при своєчасній діагностиці і правильному лікуванні ця хвороба становить не дуже велику небезпеку для життя, проте щонайменше 15 чоловік від неї вже померло. Експерти вважають, що кількість захворювань раком щитовидної залози буде зростати ще протягом багатьох років.
Щитовидна залоза — один з органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, оскільки вона накопичує йод-131; особливо високий ризик для дітей. У 1990—1998 роках було зареєстровано більше 4000 випадків захворювання раком щитовидної залози серед тих, кому у момент аварії було менше 18 років. Враховуючи низьку вірогідність захворювання в такому віці, частину з цих випадків вважають прямим наслідком радіації. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що при своєчасній діагностиці і правильному лікуванні ця хвороба становить не дуже велику небезпеку для життя, проте щонайменше 15 чоловік від неї вже померло. Експерти вважають, що кількість захворювань раком щитовидної залози буде зростати ще протягом багатьох років.
Слайд #26
Лейкемія
Деякі дослідження вказують на збільшення числа випадків лейкемії і інших видів раку, як у ліквідаторів, так і у жителів забруднених районів. Ці результати суперечливі і часто статистично недостовірні, переконливих доказів збільшення ризику цих захворювань, пов'язаної безпосередньо з аварією, не виявлено. Проте спостереження за великою групою ліквідаторів, проведене в Росії, виявило збільшення смертності на декілька відсотків.
Деякі дослідження вказують на збільшення числа випадків лейкемії і інших видів раку, як у ліквідаторів, так і у жителів забруднених районів. Ці результати суперечливі і часто статистично недостовірні, переконливих доказів збільшення ризику цих захворювань, пов'язаної безпосередньо з аварією, не виявлено. Проте спостереження за великою групою ліквідаторів, проведене в Росії, виявило збільшення смертності на декілька відсотків.
Слайд #27
Спадкові хвороби
Різні громадські організації повідомляють про дуже високий рівень вроджених патологій і високої дитячої смертності в забруднених районах. Згідно доповіді Чорнобильського форуму, опубліковані статистичні дослідження не містять переконливих доказів цього.
У січні 1987 року було зареєстровано незвично велике число випадків синдрому Дауна, проте подальшої тенденції до збільшення захворюваності не спостерігалося.
Різні громадські організації повідомляють про дуже високий рівень вроджених патологій і високої дитячої смертності в забруднених районах. Згідно доповіді Чорнобильського форуму, опубліковані статистичні дослідження не містять переконливих доказів цього.
У січні 1987 року було зареєстровано незвично велике число випадків синдрому Дауна, проте подальшої тенденції до збільшення захворюваності не спостерігалося.
Слайд #28
Мутації флори і фауни
Слайд #29
Одним з найбільш унікальних місць чорнобильської зони (за радіаційними чинниками), на якій зараз є можливість побачити вплив радіації на живі організми є «Рудий ліс». Ця територія знаходиться на незначній відстані від Чорнобильської АЕС (близько 1-2 кілометрів на захід).
Слайд #30
Одним з найбільш унікальних місць чорнобильської зони (за радіаційними чинниками), на якій зараз є можливість побачити вплив радіації на живі організми є «Рудий ліс». Ця територія знаходиться на незначній відстані від Чорнобильської АЕС (близько 1-2 кілометрів на захід).
Слайд #31
Одним з найбільш унікальних місць чорнобильської зони (за радіаційними чинниками), на якій зараз є можливість побачити вплив радіації на живі організми є «Рудий ліс». Ця територія знаходиться на незначній відстані від Чорнобильської АЕС (близько 1-2 кілометрів на захід).
Слайд #32
Одним з найбільш унікальних місць чорнобильської зони (за радіаційними чинниками), на якій зараз є можливість побачити вплив радіації на живі організми є «Рудий ліс». Ця територія знаходиться на незначній відстані від Чорнобильської АЕС (близько 1-2 кілометрів на захід).
Слайд #33
Одним з найбільш унікальних місць чорнобильської зони (за радіаційними чинниками), на якій зараз є можливість побачити вплив радіації на живі організми є «Рудий ліс». Ця територія знаходиться на незначній відстані від Чорнобильської АЕС (близько 1-2 кілометрів на захід).
Слайд #34
Одним з найбільш унікальних місць чорнобильської зони (за радіаційними чинниками), на якій зараз є можливість побачити вплив радіації на живі організми є «Рудий ліс». Ця територія знаходиться на незначній відстані від Чорнобильської АЕС (близько 1-2 кілометрів на захід).
Слайд #35
Одним з найбільш унікальних місць чорнобильської зони (за радіаційними чинниками), на якій зараз є можливість побачити вплив радіації на живі організми є «Рудий ліс». Ця територія знаходиться на незначній відстані від Чорнобильської АЕС (близько 1-2 кілометрів на захід).
Слайд #36
Тварини, що мешкають у Рудому лісі
Не дивлячись на високі рівні іонізуючого випромінювання, в Рудому лісі мешкають такі ж тварини, як на сусідніх, менш забруднених, ділянках зони відчуження. Наявність мишоподібних та птахів, що мешкають в межах Рудого лісу, притягує погляди вчених зі всього світу. Тут постійно здійснюються різноманітні дослідження, що ставлять за мету вивчення впливу великих доз іонізуючого випромінювання на організм диких тварин. Вчені досліджують зміни в живих організмах, що викликані радіацією.
Не дивлячись на високі рівні іонізуючого випромінювання, в Рудому лісі мешкають такі ж тварини, як на сусідніх, менш забруднених, ділянках зони відчуження. Наявність мишоподібних та птахів, що мешкають в межах Рудого лісу, притягує погляди вчених зі всього світу. Тут постійно здійснюються різноманітні дослідження, що ставлять за мету вивчення впливу великих доз іонізуючого випромінювання на організм диких тварин. Вчені досліджують зміни в живих організмах, що викликані радіацією.
Слайд #37
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #38
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #39
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #40
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #41
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #42
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #43
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #44
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #45
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #46
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #47
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #48
Такі дослідження проводяться такими науковими організаціями як: Славутицькою міжнародною радіоекологічною лабораторією, Університетом Джорджії (США), Техаським Технічним Університетом (США), а також Університетом Південної Кароліни (США).
Слайд #49
Подальша доля АЕС
Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт по дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов введені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього.
Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт по дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов введені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього.
Слайд #50
Знаки з перекресленими назвами міст і сіл, населення яких було відселено
Слайд #51
Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Київ
Слайд #52
Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Київ
Слайд #53
Пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС, Ковель
Слайд #54
Пам'ятний знак феодосійцям-ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, Феодосія
Слайд #55
Значок ліквідатора
Слайд #56
Архітектура м. Чорнобиль
Місто Чорнобиль також не залишить нікого байдужим. Не дивлячись на те, що в місті проживає біля 170 «самоселів» та біля 2000 чоловік персоналу підприємств, більша частина міста є закинутою та поступово «поглинається рослинністю».
Місто Чорнобиль також не залишить нікого байдужим. Не дивлячись на те, що в місті проживає біля 170 «самоселів» та біля 2000 чоловік персоналу підприємств, більша частина міста є закинутою та поступово «поглинається рослинністю».
Слайд #57
Меморіал загиблим пожежникам
Слайд #58
Свято-Іл'їнська церква - елемент споруди
Слайд #59
Свято-Іл'їнська церква - вхідна брама
Слайд #60
Сучасний вигляд села Залісся
Село Залісся – перший кинутий населений пункт, який зустрічається на шляху до Чорнобиля. Людей, які прожили більшу частину свого життя в індустріальному місті, село вражає. Було селище, і ось воно зникає, майже зникло… Ще існують вулиці, але вже без назв…
Село Залісся – перший кинутий населений пункт, який зустрічається на шляху до Чорнобиля. Людей, які прожили більшу частину свого життя в індустріальному місті, село вражає. Було селище, і ось воно зникає, майже зникло… Ще існують вулиці, але вже без назв…
Слайд #61
Будівля школи в селі Залісся
Слайд #62
Наслідки руйнації школи №1.
Слайд #63
Підготувала учениця 9-А класу Місковець Анастасія
