Презентація на тему «Наука в часи “Хрущовської відлиги”»

Наука в часи “Хрущовської відлиги”
Друга половина XX ст.
підготували учениці 11 А класуБойченко М.Глагович М.

Успіхи науки. Друга половина 50-х - початок 60-х років були періодом, коли Радянський Союз, як і інші індустріальні держави, вступив у епоху науково-технічної революції. її особливістю у СРСР було те, що вона розвивалась переважно в надрах військово-промислового комплексу. Це пояснювалось тим, що йшла "холодна війна" і створення нових зразків зброї могло дати перевагу в протистоянні; відсутністю стимулів для запровадження досягнень НТР у цивільних галузях виробництва.У цей період були такі досягнення НТР:

- 4 жовтня 1957 р. був запущений перший штучний супутник Землі;
Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1). Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримало згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія «Супутник» (сімейства Р-7).

- створено міжконтинентальну балістичну ракету;
— стратегічна керована балістична ракета, з дальністю польоту (радіусом дії) більшою 5 500 км.

- 12 квітня 1961 р. у космос полетіла перша людина Ю.О.Гагарін;
Космічний корабель "Восток-1", пілотований 27-літнім Юрієм Гагаріним, 12 квітня 1961 року стартував о 9-07 за московським часом з космодрому Байконур (Казахстан), зробив за 108 хвилин один виток навколо Землі і о 10-55 приземлився поблизу поволзького міста Енгельс (Росія). Юрій Гагарін
Це був перший вдалий політ в космос, коли космонавт живим повернувся на Землю.

- введено в експлуатацію перший атомний криголам "Ленін".
Основні дані криголама:
тоннаж 16 000 т,
потужність 44 000 к. с. (найпотужніший у світі),
довжина 134 м,
ширина 27,6 м,
швидкість по чистій воді 18 миль за 1 год., по кризі товщиною до 2,4 м — 2 милі за 1 год.
На борту криголама є вертольоти для льодової розвідки.
Криголам закладено 17 липня 1956 в м. Ленінграді/
Спущений на воду 5 грудня 1957.
Став до ладу діючих кораблів СРСР 11 грудня 1959 року.

Іноді такі вражаючі досягнення супроводжувались людськими жертвами.
Так, у жовтні 1960 р. під час вибуху балістичної ракети перед самим стартом загинули маршал М.І.Неделін, кілька сотень інженерів, робітників, офіцерів і солдатів.

Під час аварії у 1957 р. в м. Киштим біля Челябінська сталося зараження радіоактивними речовинами території ряду областей.
Сотні людей опромінились, понад 10 тис. чол. було відселено з радіоактивної зони.