Презентація на тему «Археологічні знахідки рідного краю»
229
Слайд #1
Роботу виконав:
Дем'янович Тарас Миколайович, учень 11 класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва
Науковий керівник: Мусій Світлана Степанівна
АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ РІДНОГО КРАЮ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
( НА ПРИКЛАДІ СОКАЛЬЩИНИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Дем'янович Тарас Миколайович, учень 11 класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва
Науковий керівник: Мусій Світлана Степанівна
АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ РІДНОГО КРАЮ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
( НА ПРИКЛАДІ СОКАЛЬЩИНИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Слайд #2
Структура роботи
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 «З ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК НА СОКАЛЬЩИНІ»
РОЗДІЛ 2 «АРХЕОЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ ПАВЛА БУГАЯ - БЕЗЦІННЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО МИНУЛОГО КРАЮ»
РОЗДІЛ 3 «РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ НА СОКАЛЬЩИНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 «З ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК НА СОКАЛЬЩИНІ»
РОЗДІЛ 2 «АРХЕОЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ ПАВЛА БУГАЯ - БЕЗЦІННЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО МИНУЛОГО КРАЮ»
РОЗДІЛ 3 «РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ НА СОКАЛЬЩИНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Слайд #3
Предмет дослідження – особливості археологічних досліджень різних років, які проводилися на території Сокальщини.Об'єкт дослідження – археологічна спадщина Сокальщини
Слайд #4
Актуальність роботи проявляється в завданні зберегти й донести всім матеріальні й духовні надбання наших предків.
Мета роботи - дослідити історію проведення археологічних розкопок Сокальського пасма і визначити роль місцевого археолога і дослідника краю Павла Бугая у даному процесі.
Мета роботи - дослідити історію проведення археологічних розкопок Сокальського пасма і визначити роль місцевого археолога і дослідника краю Павла Бугая у даному процесі.
Слайд #5
Завдання, які ставимо перед собою:
на основі досліджень Сокальщини різних років систематизувати історію археологічних розвідок на теренах рідного краю;
дослідити відомості про діяльність археологів різних періодів для вивчення історичної минувшини;
організувати зустріч з місцевим археологом і методом інтерв'ю, аналізу його доробку, ознайомлення з артефактами, зробити висновок про діяльність Павла Васильовича Бугая;
на основі досліджень Сокальщини різних років систематизувати історію археологічних розвідок на теренах рідного краю;
дослідити відомості про діяльність археологів різних періодів для вивчення історичної минувшини;
організувати зустріч з місцевим археологом і методом інтерв'ю, аналізу його доробку, ознайомлення з артефактами, зробити висновок про діяльність Павла Васильовича Бугая;
Слайд #6
Особливості розвитку археології на Сокальщині:
Перші археологічні розвідки проводили, як українські,
так і польські експедиції.
Перші знахідки на територію Сокальського пасма
буловиявлено в с. Ульвівок (у 1890 р. Селяни натрапили
на кам'яну гробницю культури кулястих амфор).
Перерив досліджень у зв'язку із початком Першої
світової війни
Активні археологічні дослідження після Другої світової війни
Проведення спільних археологічних досліджень польськими і українськими експедиціями по всій території басейну р. Варенжанки у 2011р.
Перші археологічні розвідки проводили, як українські,
так і польські експедиції.
Перші знахідки на територію Сокальського пасма
буловиявлено в с. Ульвівок (у 1890 р. Селяни натрапили
на кам'яну гробницю культури кулястих амфор).
Перерив досліджень у зв'язку із початком Першої
світової війни
Активні археологічні дослідження після Другої світової війни
Проведення спільних археологічних досліджень польськими і українськими експедиціями по всій території басейну р. Варенжанки у 2011р.
Слайд #7
Вклад Павла Бугая в розвиток археології нашого краю
Видав книжку “Пам'ятки археології Комарева та Волиці (Сокальщина)” де систематизував усі археологічні знахідки на цій території.
Створення колекції археологічних знахідок.
Видав книжку “Пам'ятки археології Комарева та Волиці (Сокальщина)” де систематизував усі археологічні знахідки на цій території.
Створення колекції археологічних знахідок.
Слайд #8
Карта урочищ Комарева та Волиці
1 - ур. Подолячка 9 - ур. Байорові дуби
2 - ур. Острів 10. - ур.Перед цвинтарем
3 - ур. Пирова парина 11. - ур. Горб
4 - ур. Гатка 12. - ур. Перед мостом
5 - ур. Київська дорога 13. - ур. Груша
6 - ур. Вулиця Шевченка 14. - ур. За церквою
7 - ур. Стара річка 15. - ур. Щипи
8 – ур. Город Павла Бугая 16. - ур. Висока нивка
1 - ур. Подолячка 9 - ур. Байорові дуби
2 - ур. Острів 10. - ур.Перед цвинтарем
3 - ур. Пирова парина 11. - ур. Горб
4 - ур. Гатка 12. - ур. Перед мостом
5 - ур. Київська дорога 13. - ур. Груша
6 - ур. Вулиця Шевченка 14. - ур. За церквою
7 - ур. Стара річка 15. - ур. Щипи
8 – ур. Город Павла Бугая 16. - ур. Висока нивка
Слайд #9
Польсько-український проект
Археологічні дослідження, здійснені весною 2011 року на польсько-українському пограниччі стали першим спільним польсько-українським проектом, виконаним на такому рівні. Автори проекту «Археологія польсько-української річки Варенжанки» з Польщі та України висловлюють надію на продовження досліджень і в інших ділянках пограниччя.
Археологічні дослідження, здійснені весною 2011 року на польсько-українському пограниччі стали першим спільним польсько-українським проектом, виконаним на такому рівні. Автори проекту «Археологія польсько-української річки Варенжанки» з Польщі та України висловлюють надію на продовження досліджень і в інших ділянках пограниччя.
Слайд #10
Новизна одержаних результатів дослідження :
Це перша спроба узагальнити дані про археологічні розкопки, які проводилися на території Сокальщини у різні часи, а також проаналізувати особливості дослідницької діяльності місцевого археолога Павла Васильовича Бугая.
Дане дослідження матиме не тільки величезне практичне значення для вивчення історії рідного краю, й стане надбанням археології України в цілому:
активізується увага до особи П.В. Бугая і його надбань, зібраних роками;
напрацювання краєзнавця зможуть використати педагогічні колективи Сокальського району для навчання і виховання підростаючого покоління.
Це перша спроба узагальнити дані про археологічні розкопки, які проводилися на території Сокальщини у різні часи, а також проаналізувати особливості дослідницької діяльності місцевого археолога Павла Васильовича Бугая.
Дане дослідження матиме не тільки величезне практичне значення для вивчення історії рідного краю, й стане надбанням археології України в цілому:
активізується увага до особи П.В. Бугая і його надбань, зібраних роками;
напрацювання краєзнавця зможуть використати педагогічні колективи Сокальського району для навчання і виховання підростаючого покоління.
Слайд #11
Висновок
За результатами досліджень видно що через особливі природні чинники в Сокальському пасмі сформувався характерний тип господарства давнього населення — осілий, скотарський. Сировинний характер місцевого господарства, відсутність цінних мінералів,
віддаленість віл цивілізаційних чи державницьких центрів, розміщення на
стику північно-західного й південного та південно - східного масивів населення, майже завжди - антагоністичних в своїй основі, сформували у краї й відповідний тип археологічних пам'яток. Це невеликі, майже завжди — багатошарові селища під захистом лісів і великих заболочених річкових заплав. Основним обрядом поховання є – трупоспалення.
Найбільш перспективним на території Сокальщини є дослідження періодів епохи бронзи й раннього заліза. Перспективними можуть бути розкопки і можливі відкриття давніх виробничих площадок в місцях значного скупчення кременевих виробів (урочища Біля Київської дороги, Біля мосту, За церквою). Не засвідченим археологічно залишається період раннього середньовіччя, його актуальність насамперед через слов'янський характер населення регіону загалом у цей час. Відсутність типових ранньослов'янських пам'яток у краї мусить привести або до активізації пошуків їх у цій місцевості, або до пояснення відсутності слов'ян у цьому мікрорегіоні.
,
За результатами досліджень видно що через особливі природні чинники в Сокальському пасмі сформувався характерний тип господарства давнього населення — осілий, скотарський. Сировинний характер місцевого господарства, відсутність цінних мінералів,
віддаленість віл цивілізаційних чи державницьких центрів, розміщення на
стику північно-західного й південного та південно - східного масивів населення, майже завжди - антагоністичних в своїй основі, сформували у краї й відповідний тип археологічних пам'яток. Це невеликі, майже завжди — багатошарові селища під захистом лісів і великих заболочених річкових заплав. Основним обрядом поховання є – трупоспалення.
Найбільш перспективним на території Сокальщини є дослідження періодів епохи бронзи й раннього заліза. Перспективними можуть бути розкопки і можливі відкриття давніх виробничих площадок в місцях значного скупчення кременевих виробів (урочища Біля Київської дороги, Біля мосту, За церквою). Не засвідченим археологічно залишається період раннього середньовіччя, його актуальність насамперед через слов'янський характер населення регіону загалом у цей час. Відсутність типових ранньослов'янських пам'яток у краї мусить привести або до активізації пошуків їх у цій місцевості, або до пояснення відсутності слов'ян у цьому мікрорегіоні.
,
Слайд #12
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!
