Презентація на тему «Українська художня культура ХХ ст»
790
Слайд #1
Презентація
на тему:
Українська художня культура ХХ ст.
Підготувала:
Білаш Іванна
на тему:
Українська художня культура ХХ ст.
Підготувала:
Білаш Іванна
Слайд #2
Історичні обставини розвитку української художньої культури
У перший період, особливо з другого десятиріччя XX ст., яскраво позначаються новітні тенденції в розвитку української культури, яка, спираючись на фундамент класичних надбань XIX ст. прагне до новаторства і європеїзації.
У творчості І. Франка, Л. Українки,
М. Коцюбинського, О. Кобилянської,
В. Винниченка очевидне прагнення йти в руслі провідних надбань європейського новаторства.
У перший період, особливо з другого десятиріччя XX ст., яскраво позначаються новітні тенденції в розвитку української культури, яка, спираючись на фундамент класичних надбань XIX ст. прагне до новаторства і європеїзації.
У творчості І. Франка, Л. Українки,
М. Коцюбинського, О. Кобилянської,
В. Винниченка очевидне прагнення йти в руслі провідних надбань європейського новаторства.
Слайд #3
Національно-культурне відродження
За словами І.Франка, нова генерація прагнула "цілком модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу".
Дістають визнання –
М. Яцків, Г. Чупринка,
Б. Лепкий, М. Рильський,
П. Тичина.
За словами І.Франка, нова генерація прагнула "цілком модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу".
Дістають визнання –
М. Яцків, Г. Чупринка,
Б. Лепкий, М. Рильський,
П. Тичина.
Слайд #4
Живопис і графіка
Портрет невідомої
Біле і чорне. Панно
Жовта квітка
Михайло Жук
Фотопортрет
Портрет
Богдана
Лепкого
Портрет невідомої
Біле і чорне. Панно
Жовта квітка
Михайло Жук
Фотопортрет
Портрет
Богдана
Лепкого
Слайд #5
Яскраві особистості європейського рівня постають у цей час в українському мистецтві
Олена Кульчицька (1877-1967) - вихованка віденської художньої школи, вона прекрасно володіла технікою олійного живопису, гравюри.
Іван Труш (1869-1941) - представник імпресіонізму, картини здебільшого присвячені природі та людям Закарпаття.
Олександр Мурашко (1875-1919) - засвоїв традицію реалізму, про що говорить картина "Похорон Кошового".
Олена Кульчицька (1877-1967) - вихованка віденської художньої школи, вона прекрасно володіла технікою олійного живопису, гравюри.
Іван Труш (1869-1941) - представник імпресіонізму, картини здебільшого присвячені природі та людям Закарпаття.
Олександр Мурашко (1875-1919) - засвоїв традицію реалізму, про що говорить картина "Похорон Кошового".
Слайд #6
Робота О.Мурашка “Селянська родина” відображає традицію реалізму
Слайд #7
Картина І. Труша “Соняшники”
представляє імпресіонізм
представляє імпресіонізм
Слайд #8
Олекса Новаківський
Азалія
Рання весна
Довбуш – володар гір
Гірський пейзаж
Мертва природа
Азалія
Рання весна
Довбуш – володар гір
Гірський пейзаж
Мертва природа
Слайд #9
МАНЕВИЧ
Абрам Аншелович
Зимовий пейзаж.
Околиця Києва.
Пейзаж з будинками
Пейзаж - Сільський пейзаж
Абрам Аншелович
Зимовий пейзаж.
Околиця Києва.
Пейзаж з будинками
Пейзаж - Сільський пейзаж
Слайд #10
Одним із найталановитіших графіків Європи всього XX ст. вважається
Георгій Нарбут (1886-1920).
Нарбут - творець українського національного стилю у графіці . У роки радянської влади творчість Нарбута замовчувалася.
Національно-культурне відродження
Георгій Нарбут (1886-1920).
Нарбут - творець українського національного стилю у графіці . У роки радянської влади творчість Нарбута замовчувалася.
Національно-культурне відродження
Слайд #11
Георгій Іванович Нарбут
Ілюстрація до байки І. А. Крилова
«Стрекоза и Муравей» (1912)
Алегорія «1914 рік»
Ілюстрація
«Енеїди« І. Котляревського
Куліш город
До поеми “Пісня про
Роланда”
Ілюстрація до байки І. А. Крилова
«Стрекоза и Муравей» (1912)
Алегорія «1914 рік»
Ілюстрація
«Енеїди« І. Котляревського
Куліш город
До поеми “Пісня про
Роланда”
Слайд #12
Обкладинки книжок
Ілюстрація
"Української абетки"
Проекти поштових марок УНР, створені Г.Нарбутом
Ілюстрація
"Української абетки"
Проекти поштових марок УНР, створені Г.Нарбутом
Слайд #13
Олександр Архипенко (1887-1964) – закінчив рисувальну школу
О. Мурашка, у 1908 р. переїхав до Парижа, а згодом до Нью-Йорка, де здобув всесвітню славу скульптора-кубіста.
Національно-культурне відродження
О. Мурашка, у 1908 р. переїхав до Парижа, а згодом до Нью-Йорка, де здобув всесвітню славу скульптора-кубіста.
Національно-культурне відродження
Слайд #14
Скульптора-кубіста
Олександра Архипенка
“Материнство”
Олександра Архипенка
“Материнство”
Слайд #15
авангард
Новаторський напрям у художній культурі ХХ ст., для якого
характерні прагнення докорінно оновити художню практику, пошук нових, незвичних засобів вираження
форми і змісту творів.
Особливістю авангарду є не тільки прагнення до розриву з
художньою традицією минулого, її образною системою та
виражальними засобами, але й активний, революціонізу -
ючий суспільство протест, який потребує переоцінки
духовних цінностей та нового сприйняття і бачення світу.
Основні течії
кубізм, експресіонізм, абстракціонізм, футуризм, конструктивізм/
Новаторський напрям у художній культурі ХХ ст., для якого
характерні прагнення докорінно оновити художню практику, пошук нових, незвичних засобів вираження
форми і змісту творів.
Особливістю авангарду є не тільки прагнення до розриву з
художньою традицією минулого, її образною системою та
виражальними засобами, але й активний, революціонізу -
ючий суспільство протест, який потребує переоцінки
духовних цінностей та нового сприйняття і бачення світу.
Основні течії
кубізм, експресіонізм, абстракціонізм, футуризм, конструктивізм/
Слайд #16
Авангардне мистецтво представляли Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Казимир Малевич.
Богомазов- художник-кубофутурист.
Малевич - один із основоположників супрематизму.
Бойчук - створив новий напрямок у монументальному мистецтві – неовізантизм.
Авангардне мистецтво
Богомазов- художник-кубофутурист.
Малевич - один із основоположників супрематизму.
Бойчук - створив новий напрямок у монументальному мистецтві – неовізантизм.
Авангардне мистецтво
Слайд #17
Робота Малевича - засновника супрематизму
“Чорний квадрат”
“Чорний квадрат”
Слайд #18
К. Малевич. Прибирання ржі
Слайд #19
Давид Бурлюк. Прихід Весни та Літа. 1914 р.
Слайд #20
Школа українських
монументалістів
Михайло Бойчук
Тимофій Бойчук
Софія Налепинська-Бойчук
Василь Седляр
Іван Падалка
Пошуки сучасного стилю вітчизняного мистецтва,
втілення національних традицій.
Найважливіша роль серед засобів художньої мови
відводилась лінії.
Монументальні розписи бойчуківців:
- Луцькі казарми у Києві;
- санаторій поблизу Одеси;
- Червонозаводський театр у Харкові.
В 1937 році бойчуківці були розстріляні.
Послідовники:
Оксана Павленко, Олексій Кравченко,
Ярослава Музика, Микола Федюк,
Олександр Довгаль, Григорій Синиця.
монументалістів
Михайло Бойчук
Тимофій Бойчук
Софія Налепинська-Бойчук
Василь Седляр
Іван Падалка
Пошуки сучасного стилю вітчизняного мистецтва,
втілення національних традицій.
Найважливіша роль серед засобів художньої мови
відводилась лінії.
Монументальні розписи бойчуківців:
- Луцькі казарми у Києві;
- санаторій поблизу Одеси;
- Червонозаводський театр у Харкові.
В 1937 році бойчуківці були розстріляні.
Послідовники:
Оксана Павленко, Олексій Кравченко,
Ярослава Музика, Микола Федюк,
Олександр Довгаль, Григорій Синиця.
Слайд #21
Піднесення охоплює також сферу українського музичного та театрального мистецтва.
В 1904 р. М. Лисенко започаткував у Києві музично-драматичну школу.
Українське театральне мистецтва
М. Лисенко
В 1904 р. М. Лисенко започаткував у Києві музично-драматичну школу.
Українське театральне мистецтва
М. Лисенко
Слайд #22
З 1907 р. в Києві почав діяти перший стаціонарний український театр
М. Садовського;
В 1915 р. організував І.Мар'яненко Товариство українських акторів;
Почали діяти численні театри і трупи як в Наддніпрянській Україні так і в Галичині.
Українське театральне мистецтва
М. Садовського;
В 1915 р. організував І.Мар'яненко Товариство українських акторів;
Почали діяти численні театри і трупи як в Наддніпрянській Україні так і в Галичині.
Українське театральне мистецтва
Слайд #23
"Поворотом до Європи" оголошує головний напрям своєї творчої діяльності видатний режисер-новатор Лесь Курбас (1887-1937).
У "Молодому театрі" (1916) вівся інтенсивний пошук нових експресивних засобів сценічної дії, яка відбивала б ритм сучасної епохи.
Театр
У 1922 р. створений театр “Березіль” .
У "Молодому театрі" (1916) вівся інтенсивний пошук нових експресивних засобів сценічної дії, яка відбивала б ритм сучасної епохи.
Театр
У 1922 р. створений театр “Березіль” .
Слайд #24
В 1922 р. в Харкові під керівництвом С.Пилипенка організовано спілку селянських письменників "Плуг", активістами якої були А. Головко, О.Копиленко, П. Панч, В. Минко.
В 1923 р. В. Еллан-Блакитний організував спілку пролетарських письменників "Гарт" до якої входили М. Йогансен, В. Сосюра, П. Тичина, М.Хвильовий.
Розвиток літератури
В 1923 р. В. Еллан-Блакитний організував спілку пролетарських письменників "Гарт" до якої входили М. Йогансен, В. Сосюра, П. Тичина, М.Хвильовий.
Розвиток літератури
Слайд #25
Одним з найвидатніших літературних об'єднань 20-х років є ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) створене у 1925р.
До її складу увійшла блискуча плеяда літераторів, серед яких були М. Куліш, М. Бажан, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, О. Досвітній, Г. Епік.
Література
Очолив ВАПЛІТЕ
М.Хвильовий
До її складу увійшла блискуча плеяда літераторів, серед яких були М. Куліш, М. Бажан, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, О. Досвітній, Г. Епік.
Література
Очолив ВАПЛІТЕ
М.Хвильовий
Слайд #26
Створено задушливу атмосферу навколо М. Хвильового.
Полемічний заклик "Геть від Москви" з орієнтацією на "психологічну Європу", були всіляко перекручені та інкриміновані Хвильовому як буржуазний націоналізм.
Свої думки він відстоював у блискучих полемічних статтях "Думки проти течії", "Камо грядеші?" .
Тоталітарна влада заборонила памфлет "Україна чи Малоросія?", який став відомим лише в 1990 р.
На межі 20-30-х років ситуація в українській культурі докорінно змінилася.
Полемічний заклик "Геть від Москви" з орієнтацією на "психологічну Європу", були всіляко перекручені та інкриміновані Хвильовому як буржуазний націоналізм.
Свої думки він відстоював у блискучих полемічних статтях "Думки проти течії", "Камо грядеші?" .
Тоталітарна влада заборонила памфлет "Україна чи Малоросія?", який став відомим лише в 1990 р.
На межі 20-30-х років ситуація в українській культурі докорінно змінилася.
Слайд #27
Створено задушливу атмосферу навколо М. Хвильового.
Полемічний заклик "Геть від Москви" з орієнтацією на "психологічну Європу", були всіляко перекручені та інкриміновані Хвильовому як буржуазний націоналізм.
Свої думки він відстоював у блискучих полемічних статтях "Думки проти течії", "Камо грядеші?" .
Тоталітарна влада заборонила памфлет "Україна чи Малоросія?", який став відомим лише в 1990 р.
На межі 20-30-х років ситуація в українській культурі докорінно змінилася.
Полемічний заклик "Геть від Москви" з орієнтацією на "психологічну Європу", були всіляко перекручені та інкриміновані Хвильовому як буржуазний націоналізм.
Свої думки він відстоював у блискучих полемічних статтях "Думки проти течії", "Камо грядеші?" .
Тоталітарна влада заборонила памфлет "Україна чи Малоросія?", який став відомим лише в 1990 р.
На межі 20-30-х років ситуація в українській культурі докорінно змінилася.
Слайд #28
До її лав у різний час входили поети
О. Слісаренко, М. Терещенко, М. Бажан, В. Поліщук, критик В. Коряк.
Пропагували урбанізацію культури,
захоплювались технікою і виробництвом,
футуристи інколи войовничо нападали на прихильників традиційних художніх течій.
Течію авангардизму в українській літературі 20-х років найяскравіше репрезентували футуристи на чолі з М. Семенком.
О. Слісаренко, М. Терещенко, М. Бажан, В. Поліщук, критик В. Коряк.
Пропагували урбанізацію культури,
захоплювались технікою і виробництвом,
футуристи інколи войовничо нападали на прихильників традиційних художніх течій.
Течію авангардизму в українській літературі 20-х років найяскравіше репрезентували футуристи на чолі з М. Семенком.
Слайд #29
Неокласики були найменш заангажованими в радянській дійсності.
У їхній творчості відсутні революційні і соціальні мотиви.
До їх складу входили М.Драй-Хмара, П.Филипович, О.Бургардт( Юрій Клен), М.Рильський.
Неокласики
На чолі неокласиків стояв Микола Зеров.
У їхній творчості відсутні революційні і соціальні мотиви.
До їх складу входили М.Драй-Хмара, П.Филипович, О.Бургардт( Юрій Клен), М.Рильський.
Неокласики
На чолі неокласиків стояв Микола Зеров.
Слайд #30
Із середини двадцятих років українська тематика почала визначати розвиток кінематографу - у цей час переживав період розквіту.
Найпотужнішими були центри кіновиробництва в Одесі, Києві, Харкові.
Кінематограф
Найпотужнішими були центри кіновиробництва в Одесі, Києві, Харкові.
Кінематограф
Слайд #31
Фільми Олександра Довженка (1894-1956) "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Іван" (1932) - це шедеври світового кіно, їх новаторська мова поєднує поетику і гуманізм із яскравою експресією.
Кінематограф
Олександр
Довженко
Кінематограф
Олександр
Довженко
Слайд #32
Навіть в архітектурі національні художні мотиви майже не використовувалися до середини 50-х років.
В Києві в 30-х роках знищено Михайлівський золотоверхий монастир (XII ст.), церкву Богородиці Пирогощі на Подолі, оспівану в "Слові о полку Ігоревім", один з кращих зразків українського бароко - Микільський воєнний собор (XVII ст.), пам'ятник княгині Ользі
Архітектура
В Києві в 30-х роках знищено Михайлівський золотоверхий монастир (XII ст.), церкву Богородиці Пирогощі на Подолі, оспівану в "Слові о полку Ігоревім", один з кращих зразків українського бароко - Микільський воєнний собор (XVII ст.), пам'ятник княгині Ользі
Архітектура
Слайд #33
Пам'ятник княгині Ользі скульптора Кавалерідзе споруджений в Києві 1911 р. і у 30-х ХХ ст. зруйнований.
Слайд #34
Будівля Національного банку у Києві(арх.Скобелєв, О.Вербицький)
Слайд #35
Бессарабський ринок у Києві (арх.Г.Гай)
Слайд #36
Український державний краєзнавчий музей у Полтаві (арх. В.Кричевський)
Слайд #37
Харківське художнє училище (арх. К.Жуков, М.Пискунов)
Слайд #38
Владислав Городецький
(1863—1930)
Російський та польський архітектор, підприємець, меценат. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві. Прозваний «київським Гауді».
(1863—1930)
Російський та польський архітектор, підприємець, меценат. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві. Прозваний «київським Гауді».
