Презентація на тему «Наука україни в післявоєнний період»

Наука україни в післявоєнний період

1950 р. кількість науково-дослідних установ в Україні становила 462, а чисельність працівників у них досягла 22,3 тис. осіб.Головною науковою установою України залишалася Академія Наук УРСР, яку очолював біолог зі світовим іменем О. Палладін. У республіці в 1946 р. було запущено перший в СРСР атомний реактор.

Завдяки подвижницьким зусиллям видатного українського вченого С. Лебедєва, якого власті підозрювали в «буржуазній лженауковості», в Інституті електротехніки АН УРСР було створено лабораторію моделювання обчислювальної техніки, яка започаткувала дослідження в галузі кібернетики. 1948–1951 pp. тут булла створена перша в СРСР мала електронно-обчислювальна машина «МЕОМ», яка на той час відповідала рівню світових стандартів.

Учені інституту електрозварювання АН УРСР удосконалили й запропонували для масового впровадження в практику автомати зварювання металу під флюсом. Цей метод, розроблений під керівництвом Є. Патона, докорінно змінив технологію багатьох галузей виробництва, сприяв підвищенню продуктивності праці, збільшенню випуску металопродукції. Нова технологія була з успіхом застосована при спорудженні газопроводу Дашава-Київ, де 80 % стиків труб було зварено автоматами під флюсом.

Існуюча в УРСР система керівництва наукою створювала умови для панування пристосуванців, авантюристів від науки. Через це деякі перспективні напрями наукових досліджень, зокрема генетика, були оголошені ідеалістичними, «лженауковими». Так,на серпневій (1948) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, підтриманий «на горі» «народний академік» Т. Лисенко після тривалої боротьби, що розпочалася ще в 30-ті роки, здобув остаточну перемогу над своїми науковими опонентами.Почалися переслідування і розправи, жертвами яких стали провідні вчені. Так, у Харкові були звільнені з роботи завідуючий кафедрою генетики і дарвінізму університету професор І. Поляков і професор сільськогосподарського інституту С. Делоне. Розгром школи генетики, що отримав назву «лисенківщина», став однією з ганебних сторінок в історії біологічної науки. Він зумовив у наступні десятиліття відставання Радянського Союзу в цій галузі.