Презентація на тему «Андрій Шептицький» (варіант 1)

Слайд #1

Андрій Шептицький – життя і діяльність

Слайд #2

Андрей Шептицький нардився 29 липня 1865 року в родовому маєтку графа Івана Шептицького в селі Прилбичах неподалік Явора на Львівщині. Його мати Софія була дочкою відомого письменника Олександра Фредра. Мала семеро синів, трьох з яких батько назвав на честь галицьких князів Романом, Левом і Юрієм.

Слайд #3

Початкову та середню освіту здобув удома та в гімназії Св. Анни у м. Кракові. Після закінчення 1883 гімназії деякий час перебував на військовій службі, але через хворобу змушений був її залишити. Навчався на юридичному факультеті Краківського та Вроцлавського університетів. 1888 здобув наукову ступінь доктора права. 1887 здійснив подорож в Україну та Росію, під час якої познайомився з філософом В. Соловйовим та істориком В. Антоновичем.

Слайд #4

28 травня 1888 вступив до монастиря отців василіян у Добромилі. У чернецтві прийняв ім'я Андрей. 22 серпня 1892 був висвячений на священика у Перемишлі, згодом став магістр молодих ченців у Добромилі (1892-96), а з 20 червня 1896 - ігумен монастиря Св. Онуфрія у Львові. Деякий час був професором теології у Кристинополі (тепер м. Червоноград Львівської обл.).

Слайд #5

Шептицький підтримував розвиток освітньо-культурного життя у західноукраїнських землях, чим сприяв пробудженню нац. свідомості укр. населення. 1901 підтримав Сецесію студентів Львівського університету. 1902 митрополит поставив питання про необхідність відкриття укр. гімназії у Станіславі (тепер Івано-Франківськ), а 1910 на засіданні палати панів вимагав створення українського університету у Львові. Дбав про організацію фахової підготовки молоді.

Слайд #6

З цією метою сприяв становленню і розвитку хліборобської школи у с. Коршів та садівничої школи у с. Миловащі; розвитку укр. культури. 1905 заснував церковний музей (згодом перейменовано у нац. музей ім. митрополита А. Шептицького). Завдяки його піклуванню у музеї зібрано одну з найбільших у Європі збірок іконопису. Митрополит надавав стипендії молодим укр. митцям для здобуття худож. освіти у кращих навч. закладах Європи. 1903 заснував Народну лічницю, яку 1930-38 перетворили на сучасний шпиталь. Підтримував діяльність укр. культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».

Слайд #7

Шептицький приділяв постійну увагу організації та розвитку національно-релігійного життя у західноукраїнських землях. З його допомогою велося будівництво духовної семінарії у Львові, засновано бібліотеку станіславської Капітули. 1901 заснував чин Св. Теодора Студита, 1913 запросив до Галичини чин Редемптористів, які прийняли східний обряд і створили свою гілку. Опікувався також жіночими згромадженнями Сестер: Пресвятої родини, студиток, милосердя, Св. Вікентія, Св. Иосифа, священномученика Йосафата. Скликав синоди та конференції єпископату греко-католицької церкви. Важливою була екуменічна та унійна діяльність. У цих справах він двічі відвідав Росію (1907, 1912) та Білорусь. Заснував Російську католицьку церкву. Створив апостольський вікаріат для вірних греко-католицької церкви у Боснії, 1908 направив туди для місійної діяльності ченців-студитів.

Слайд #8

Помер Владика 1 листопада 1944 року, близько 13 години, після ускладнення по грипу, три дні перед тим переставши з будь-ким розмовляти. Похований у підземеллі собору святого Юра.
Перша сторінка газети «СВОБОДА» ( 4 листопада 1939 р.) про вбивство tttмитрополита Шептицького