Культурне і духовне життя в Україні 1917-1920 Література
Слайд #2
1. Почала бурхливо розвиватися українська література. 2. На новий рівень вийшло наукове літературознавство. 3. Відкрилися нові можливості для українського книгодрукування та преси. Революційні події не загальмували мистецьке життя, а надали йому нового, національного забарвлення.
Слайд #3
1.Іван Франко (1856 – 1916)письменник, політичний діяч, публіцист Пам'ятник Івану Франку у Львові
Слайд #4
Василь Стефаник (1871 -1936)майстер експресіоністичної новели, політик
Слайд #5
Володимир Винниченко (1880 – 1951)прозаїк, драматург, політичний та державний діяч Ювілейна монета, реверс
Слайд #6
Агатангел Кримський (1871 – 1942)історик, перекладач, один з організаторів Академії наук України Марка з портретом А. Ю. Кримського.
Слайд #7
Павло Тичина (1891 – 1967)український поет, перекладач, громадський діяч
Слайд #8
2. Михайло Драгоманов (1841 – 1895)літературознавець, історик, громадський діяч
Слайд #9
Сергій Єфремов (1876 – 1939)літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук (з 1919)
Слайд #10
Михайло Грушевський (1866 – 1934)професор історії, організатор української науки, голова Центральної Ради (1917–1918), автор понад 2000 наукових праць ( Історія України-Руси, На порозі нової України )
Слайд #11
Видавництва книг зосереджувалися на випуску підручників та популярних книжок для народу. Видавнича продукція мала агітаційно-пропагандистський характер. У 1918 р. вийшло понад 1000 назв українських книжок. Активізувалася українська преса. 3. Нові можливості для українського книгодрукування та преси.
Слайд #12
Популярні серед читачів: «Нова рада» «Робітнича газета» «Народна воля» Літературно-мистецькі видання: «Наше минуле» «Літературно-критичний альманах» Газети почали видаватися у повітових осередках