Презентація на тему «Романтизм» (варіант 9)

Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи
Роботу виконала учениця 9 класу
Школи І-ІІІ ступенів №236 міста Києва
Оніс Марія

   Велика французька буржуазна революція завершила епоху Просвітництва. Письменники, художники, музиканти стали свідками грандіозних історичних подій, революційних змін, що невпізнанно змінили життя. Багато з них у привітали нове та були у захваті від ідей Свободи, Рівності та Братерства.Але час спливав, і митці помічали, що новий суспільний порядок далекий від омріяного суспільства, яке сподівалися побудувати, за яке боролися. Наступила пора розчарування.На початку століття у філософії та мистецтві прозвучали трагічні ноти сумніву щодо перетворення світу на принципах Розуму.
Наполеонівські війни та Французька буржуазна революція - це головні події , які сприяли виникненню нової системи – Романтизму.

Е.Делакруа “Свобода”

Літературознавчий словник
Романтизм (фр. romantisme , від старофранцузького romant – роман) – напрям у мистецтві, який почав формуватися у загальнолітературну течію на межі ХVІІІ –ХІХ ст.. у Німеччині та Англії. Найвищого розквіту романтизм досяг у першій третині ХІХ ст., охопивши всі країни Європи та Америки. Література романтизму запропонувала свого героя, який найчастіше виражає авторське ставлення до дійсності.

Філософське підґрунтя романтизму-
Це філософські праці Фрідріха Вільгельма Йозефа фон Шеллінга (1775-1854) та Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля ( 1770-1831), представників німецької класичної філософії.
Головним поняттям філософії Шеллінга можна вважати ідею свободи, яку він послідовно протягом всього життя шукав у природі, у творчості , потім у природі божественного творіння. Мета мистецтва, за Шеллінгом, - не роздуми, а споглядання.
Гегель висунув діалектичний метод, що пропонує вивчення навколишньої природи й людської історії у їхній динаміці й взаємному зв'язку. Філософ вважав, що свобода - фундаментальний початок духу.

В.Ф.Гегель Ф.В.Шеллінг

Характерні ознаки романтизму
Заперечення раціоналізму, який переважав у добу Просвітництва, культ почуттів людини.
Суб'єктивність мистецтва: акцент не на зображенні, а на вираженні почуттів, мрій, настроїв.
Увага до особистості, її індивідуальних рис. Людина – найвища цінність.
Увагу романтиків привертають насамперед виняткові події та вольові , героїчні, духовно прекрасні персонажі.
Т.Жеріко “Ранений кірасир”

Характерні ознаки романтизму
Неприйняття буденності («романтична іронія») та звеличення “життя духу”.
Людина і світ сповнені нерозгаданих таємниць (захоплення містикою, ірраціональним).
Провідні мотиви самотності, світової скорботи (національної туги) і романтичного бунту, нескореності.
Історизм творів і захоплення фольклором.
Утвердження високих ідеалів: гармонії з природою та людством, кохання.
Характерні художні прийоми романтизму – символіка, контраст, іронія, алегорія, гротеск, антитеза.
Яскрава, барвиста мова, що розкриває сильні пристрасті, могутні характери, драматичні конфлікти.

Романтизм у літературі
Романтизму проголошує абсолютну свободу творчості. Поет та й взагалі митець для романтиків — це людина не лише вільна, а й цілком особлива та незвичайна, він є провидцем, талант його не підкоряється ніяким законам, встановленим звичайними людьми, — він вищий за них.
В літературі романтизму завжди існує ідеал, що знаходить собі місце поряд з реальністю. Згідно з цим прийнято говори­ти про романтичні «два світи» — світ реальний, дійсний, та світ ідеальний, фантастичний. Романтики наголошували на первинності ідеалу, мрії.

Романтизм у живописі
Ежен Делакруа (1798-1830)- французький художник-романтик . Картини Делакруа розкривають тему боротьби за свободу й показують сильну особистість у момент найвищого напруження духовних сил.
 
Е.Делакруа Полювання на левів

Жан Луї Андре Теодор Жеріко (1791- 1824) — французький художник-романтик.
В основі картини «Плот «Медузи» - трагедія пасажирів загиблого фрегата «Медуза», які опинилися в океані на плоту. Жеріко розкриває складну гаму людських почуттів - від повного розпачу й апатії до пристрасної надії на порятунок.

Каспар Давид Фрідріх (1774-1828)- відомий німецький художник-романтик.
Зображував терзання й пориви людського духу. На картині К. Д. Фрідріха «Мандрівник на березі туманного моря» зображена людина, яка стоїть обличчям до розлюченої морської стихії. Такою уявляли собі романтики людину перед обличчям величезної і сильної природи.

Романтизм у музиці
Людвіг ван Бетховен - ключова фігура західної класичної музики романтизму, писав у всіх існуючих у його час жанрах, включаючи оперу, балет, симфонії.
Найпопулярніші твори:
“Місячна соната”
Соната №23 “Аппассіоната”
“Ода до радості”
Симфонія №3 “Героїчна”

Композитори романтики (Франц Шуберт (1797-1828)Австрія, Фредерік Шопен (1810-1849) Польща, Ференц Ліст (1811-1886) Угорщина, Ніколо Паганіні (1782-1840) Італія) намагалися за допомогою музичних засобів виразити глибину й багатство внутрішнього світу людини.