Презентація на тему «Імпресіонізм у французькому живописі»
1669
Слайд #1
Імпресіонізму французькому живописі
Слайд #2
Імпресіонізм
Імпресіонізм (франц. Impressionisme від impression - враження) - напрям у мистецтві останньої третини 19 початку 20 ст. Найповніше виявився імпресіонізм у французькому живописі. Мав поширення також у скульптурі, літературі, музиці, театрі. Імпресіонізм склався у Франції в 60-х pp. 19 ст., досяг розквіту в 70-80-х pp. і незабаром розпався як цілісна система.
Пісарро, Мане, Моне, Сіслей, Ренуар тв інші видатні майстри не були прийняті на чергову виставку в 1863 р. – Салон, яка приносила славу художникам, і влаштували свій “Салон відринутих”.
Імпресіонізм (франц. Impressionisme від impression - враження) - напрям у мистецтві останньої третини 19 початку 20 ст. Найповніше виявився імпресіонізм у французькому живописі. Мав поширення також у скульптурі, літературі, музиці, театрі. Імпресіонізм склався у Франції в 60-х pp. 19 ст., досяг розквіту в 70-80-х pp. і незабаром розпався як цілісна система.
Пісарро, Мане, Моне, Сіслей, Ренуар тв інші видатні майстри не були прийняті на чергову виставку в 1863 р. – Салон, яка приносила славу художникам, і влаштували свій “Салон відринутих”.
Слайд #3
Вперше імпресіоністи експонували свої твори на виставці 1874 в Парижі. Учасниками були:
К. Моне (картина "Враження. Схід сонця" - ttt"Impression. Soleil levant", - 1872, Музей ttМармоттан, Париж),
О. Ренуар,
К. Піссарро,
Е. Дега,
А. Сіслей,
Б.Морізо,
Е.Мане, який був зв'язаний з імпресіоністами в ttt70-80-х pp.
Імпресіонізм
К. Моне (картина "Враження. Схід сонця" - ttt"Impression. Soleil levant", - 1872, Музей ttМармоттан, Париж),
О. Ренуар,
К. Піссарро,
Е. Дега,
А. Сіслей,
Б.Морізо,
Е.Мане, який був зв'язаний з імпресіоністами в ttt70-80-х pp.
Імпресіонізм
Слайд #4
Спираючись на досягнення реалістичного демократичного мистецтва, імпресіоністи продовжували боротьбу проти ідеалістичного, рутинного, епігонського академізму й салонного мистецтва, виступали за відтворення краси навколишнього світу, повсякденного життя.
Вони вважали, що художник повинен зображувати навколишнє так, як він його споглядає і відчуває. Звідси - розширення мотивів у мистецтві імпресіоністів, пошуки нових художніх засобів, найповніша передача зорових вражень. І. властиве життєстверджуюче захоплення чуттєвою красою світу.
Їх попередники зображали звичаї, епохи, імпресіоністи – тільки зовнішній вигляд. Картину вони підмінювали етюдом, а типове – випадковим.
Однак імпресіонізм втратив властиві попередньому етапу реалізму узагальненість імпресіонізму соціальну загостреність, інтерес до драматизму історичної дійсності, складного духовного світу людини. Тільки пізніше в імпресіонізмі виникли більш складні образи (Е.Дега, Е. Мане).
Вони вважали, що художник повинен зображувати навколишнє так, як він його споглядає і відчуває. Звідси - розширення мотивів у мистецтві імпресіоністів, пошуки нових художніх засобів, найповніша передача зорових вражень. І. властиве життєстверджуюче захоплення чуттєвою красою світу.
Їх попередники зображали звичаї, епохи, імпресіоністи – тільки зовнішній вигляд. Картину вони підмінювали етюдом, а типове – випадковим.
Однак імпресіонізм втратив властиві попередньому етапу реалізму узагальненість імпресіонізму соціальну загостреність, інтерес до драматизму історичної дійсності, складного духовного світу людини. Тільки пізніше в імпресіонізмі виникли більш складні образи (Е.Дега, Е. Мане).
Слайд #5
Едуард Мане (1832-1883)
Народився в Парижі (Paris) 23 січня 1832 року. Батько Август Мане був французьким суддею. Практично все життя прожив в Парижі, де в 1850-56 вчився в школі мистецтв пана Т. Кутюра (T. Couture).
Вже в перших своїх творах виступив проти офіційного академічного мистецтва, протиставляючи йому зображування реальної дійсності, простих повсякденних явищ навколишнього життя, зокрема паризького життя. В багатьох своїх творах був предтечею імпресіонізму.Однак відрізняло його від імпресіоністів те, що він не відмовився від широкого мазка, не препарував, не розкладав, не розчиняв предмети у світлоповітряному середовищі.
Полотна: "Кабак" (1877), "Бар "Фолі-Бержер""(Le Bar aux Folies-Bergère) (1881-82), низка портретів.
Найвідоміші картини:
"Сніданок на траві" (1863),
"Олімпія" (1863), “
Флейта" (1866).
Твори зберігаються в Луврі, Музеї Імпресіонізму в Парижі.
Бар "Фолі-Бержер», 1882
Народився в Парижі (Paris) 23 січня 1832 року. Батько Август Мане був французьким суддею. Практично все життя прожив в Парижі, де в 1850-56 вчився в школі мистецтв пана Т. Кутюра (T. Couture).
Вже в перших своїх творах виступив проти офіційного академічного мистецтва, протиставляючи йому зображування реальної дійсності, простих повсякденних явищ навколишнього життя, зокрема паризького життя. В багатьох своїх творах був предтечею імпресіонізму.Однак відрізняло його від імпресіоністів те, що він не відмовився від широкого мазка, не препарував, не розкладав, не розчиняв предмети у світлоповітряному середовищі.
Полотна: "Кабак" (1877), "Бар "Фолі-Бержер""(Le Bar aux Folies-Bergère) (1881-82), низка портретів.
Найвідоміші картини:
"Сніданок на траві" (1863),
"Олімпія" (1863), “
Флейта" (1866).
Твори зберігаються в Луврі, Музеї Імпресіонізму в Парижі.
Бар "Фолі-Бержер», 1882
Слайд #6
Едуард Мане
Лола з Валенсії, 1862
Читання, 1868
В оранжереї, 1879
Лола з Валенсії, 1862
Читання, 1868
В оранжереї, 1879
Слайд #7
Едуард Мане
Аржантей, 1874
В човні, 1874
Олімпія, 1863
Аржантей, 1874
В човні, 1874
Олімпія, 1863
Слайд #8
Берта Морізот, 1872
Портрет Берти Морізо з віялом,1874
Едуард Мане
Портрет Берти Морізо з віялом,1874
Едуард Мане
Слайд #9
Дівчина на лавці, 1879
Едуард Мане
Курець, 1886
Нана, 1877
Едуард Мане
Курець, 1886
Нана, 1877
Слайд #10
Портрет мадам Золя, 1879-1880
Портрет Еміля Золя, 1868
Едуард Мане
Портрет Еміля Золя, 1868
Едуард Мане
Слайд #11
Автопортрет, 1879
Сніданок в майстерні, 1868
Едуард Мане
Сніданок в майстерні, 1868
Едуард Мане
Слайд #12
Сніданок на траві, 1863
Слайд #13
Відплиття пароплава "Фолкстоун", 1869
Слайд #14
Залізниця, 1872-1873
Слайд #15
На березі, 1873
Слайд #16
Клод Оскар Моне (1840-1926)
Народився в Парижі 14 листопада 1840 року. У 1851 році у школу мистецтв у Гаврі. Вчився в Ежена Будена, а з 1863 — в майстерні Шарля Глейра. У 1861—1862 роках приймав участь у війні в Алжирі.
У творчості найяскравіше розв'язана проблема імпресіонізму – гармонія світла і повітря. Моне десятки разів втілює той самий мотив (його знамениті “Копиці”, “Руанський собор”), бо його цікавлять ефекти освітлення в різну пору доби або в різні пори року.
Він найперше зігнав зі своєї палітри чорний колір, вважаючи, що такого немає в природі і що навіть тіні насправді кольорові. Мить, захоплена потоком життя, пульсація великого міста (“Бульвар Капуцинок у Парижі”, “Скелі в Бель Іль”, “Вид Темзи і парламенту у Лондоні”, “Туман у Лондоні”) побачені пильним оком. Але світ Моне поступово втрачає свою матеріальність і перетворюється на гармонію кольорових плям.
Тюльпани Голландії, 1872
Народився в Парижі 14 листопада 1840 року. У 1851 році у школу мистецтв у Гаврі. Вчився в Ежена Будена, а з 1863 — в майстерні Шарля Глейра. У 1861—1862 роках приймав участь у війні в Алжирі.
У творчості найяскравіше розв'язана проблема імпресіонізму – гармонія світла і повітря. Моне десятки разів втілює той самий мотив (його знамениті “Копиці”, “Руанський собор”), бо його цікавлять ефекти освітлення в різну пору доби або в різні пори року.
Він найперше зігнав зі своєї палітри чорний колір, вважаючи, що такого немає в природі і що навіть тіні насправді кольорові. Мить, захоплена потоком життя, пульсація великого міста (“Бульвар Капуцинок у Парижі”, “Скелі в Бель Іль”, “Вид Темзи і парламенту у Лондоні”, “Туман у Лондоні”) побачені пильним оком. Але світ Моне поступово втрачає свою матеріальність і перетворюється на гармонію кольорових плям.
Тюльпани Голландії, 1872
Слайд #17
Враження. Схід Сонця, 1872
Слайд #18
Клод Моне. Серії. Парламент
Парламент, Лондон, 1905
Єдиним наміром художника було передати світло через колір і показати, як міняється колір від стану і характеру світла; показати, що світло не існує сам по собі, а можливо, і матерія не існує - лише мінлива її ілюзія.
Лише Моне міг перетворити величезну масу на чисту вібрацію світла. Художники і раніше писали різні варіації одного і того ж мотиву. Але що перетворює картини Моне на серії - це його прагнення писати практично один і той же вигляд при різному стані атмосфери і освітлення.
Парламент, Лондон, 1905
Єдиним наміром художника було передати світло через колір і показати, як міняється колір від стану і характеру світла; показати, що світло не існує сам по собі, а можливо, і матерія не існує - лише мінлива її ілюзія.
Лише Моне міг перетворити величезну масу на чисту вібрацію світла. Художники і раніше писали різні варіації одного і того ж мотиву. Але що перетворює картини Моне на серії - це його прагнення писати практично один і той же вигляд при різному стані атмосфери і освітлення.
Слайд #19
Лондон, Парламент. Сонце, що
пробивається крізь туман, 1904
Парламент, ефект туману, 1904
Клод Моне. Серії. Парламент
пробивається крізь туман, 1904
Парламент, ефект туману, 1904
Клод Моне. Серії. Парламент
Слайд #20
Руанський собор,
західний портал,
похмура погода,
1892-1894
Клод Моне. Серії.Руанський собор
Послідовно відображуючи зміну освітлення від уранішньої зорі до вечірніх сутінків, Клод Моне написав п'ятдесят видів величного готичного фасаду, що розчиняється в світлі.
У травні 1895 року в галереї Дюран-Рюеля були виставлені двадцять з великого числа картин, створюючих серію, присвячену Руанському собору. Виставка мала великий успіх. Картини займали цілий зал і були вивішені за планом Моне: спочатку сіра серія - величезна темна маса, яка поступово все більш і більш яснішає, потім біла серія, непомітно перехідна від слабкого мерехтіння, до гри світла, що все посилюється, досягає своєї кульмінації в полотнах веселкової серії; і далі синя серія, де світло поступово лагідніє в синіше, що тане, як світле небесне бачення.
західний портал,
похмура погода,
1892-1894
Клод Моне. Серії.Руанський собор
Послідовно відображуючи зміну освітлення від уранішньої зорі до вечірніх сутінків, Клод Моне написав п'ятдесят видів величного готичного фасаду, що розчиняється в світлі.
У травні 1895 року в галереї Дюран-Рюеля були виставлені двадцять з великого числа картин, створюючих серію, присвячену Руанському собору. Виставка мала великий успіх. Картини займали цілий зал і були вивішені за планом Моне: спочатку сіра серія - величезна темна маса, яка поступово все більш і більш яснішає, потім біла серія, непомітно перехідна від слабкого мерехтіння, до гри світла, що все посилюється, досягає своєї кульмінації в полотнах веселкової серії; і далі синя серія, де світло поступово лагідніє в синіше, що тане, як світле небесне бачення.
Слайд #21
Руанський собор увечері
Руанський собор
Руанський собор.
Гармонія в коричневих
тонах
Клод Моне. Серії.Руанський собор
Руанський собор
Руанський собор.
Гармонія в коричневих
тонах
Клод Моне. Серії.Руанський собор
Слайд #22
Бульвар Капуцинів В Парижі,1873
Гавань
Клод Моне
Став з ліліями, 1899
Гавань
Клод Моне
Став з ліліями, 1899
Слайд #23
Клод Моне
Вулиця Сен-Дені в день
національного свята, 1878
Соняшники, 1881
Вулиця Сен-Дені в день
національного свята, 1878
Соняшники, 1881
Слайд #24
Регата під Аржантейєм, 1872
Клод Моне
Після ланча, 1873-1876
Клод Моне
Після ланча, 1873-1876
Слайд #25
Тополі, 1872
Клод Моне
Латаття (Хмари), 1903
Клод Моне
Латаття (Хмари), 1903
Слайд #26
Клод Моне
У лісі Фонтенбло
Осінь
У лісі Фонтенбло
Осінь
Слайд #27
Пейзаж в Монако, 1884
Слайд #28
Захід, 1883
Слайд #29
Набережна Сени, 1880
Слайд #30
Каміль Жакоб Пісарро (1831-1899)
Народився на Антильських островах, скоро переїжджає з сім'єю до Парижа. Багато працює на пленері.
Малював тільки пейзажні – Париж та його околиці, сприймаючи місто як живий організм, що здатен змінюватись залежно від пори року, степені освітленості.
Він рідко використовує фрагментарну “випадковість” композиції, надаючи перевагу побудові своїх творів.
“Бульвар Монмартр” (бузкові сутінки, сірий ранок, блакить зимового дня)
“Червоні дахи”
Пісарро часто звертався до міського пейзажу (“Бульвар Монмартр”, 1897, Ермітаж, Санкт-Петербург; “Оперний проїзд в Парижі”, 1898, ГМІЇ, Москва).
У 2-ій половині 1880-х років Піссарро використовував інколи живописну техніку неоімпресіонізму.
Піссарро грав одну з головних ролей в організації виставок імпресіоністів.
Червоні дахи
Народився на Антильських островах, скоро переїжджає з сім'єю до Парижа. Багато працює на пленері.
Малював тільки пейзажні – Париж та його околиці, сприймаючи місто як живий організм, що здатен змінюватись залежно від пори року, степені освітленості.
Він рідко використовує фрагментарну “випадковість” композиції, надаючи перевагу побудові своїх творів.
“Бульвар Монмартр” (бузкові сутінки, сірий ранок, блакить зимового дня)
“Червоні дахи”
Пісарро часто звертався до міського пейзажу (“Бульвар Монмартр”, 1897, Ермітаж, Санкт-Петербург; “Оперний проїзд в Парижі”, 1898, ГМІЇ, Москва).
У 2-ій половині 1880-х років Піссарро використовував інколи живописну техніку неоімпресіонізму.
Піссарро грав одну з головних ролей в організації виставок імпресіоністів.
Червоні дахи
Слайд #31
Каміль Пісарро
Млин у Кноку
Уранішнє сонце на снігу,
1895
Понтуаз. Берег Уази, 1872
Млин у Кноку
Уранішнє сонце на снігу,
1895
Понтуаз. Берег Уази, 1872
Слайд #32
Каміль Пісарро
Оперний проїзд в Парижі, 1898
Варенжвілль. Захід, 1899
Оперний проїзд в Парижі, 1898
Варенжвілль. Захід, 1899
Слайд #33
Бульвар Монмантр вночі, 1897
Монмартр, 1897
Каміль Пісарро
Монмартр, 1897
Каміль Пісарро
Слайд #34
Автопортрет, 1873
Вечір в селі Вуазен, 1872
Каміль Пісарро
Площа Карусель в Парижі, 1900
Вечір в селі Вуазен, 1872
Каміль Пісарро
Площа Карусель в Парижі, 1900
Слайд #35
Вечір в селі Вуазен, 1872
Італійський бульвар.
Уранішнє сонце, 1897
Лувесьєн. Дорога до
Версаля, 1870
Каміль Пісарро
Італійський бульвар.
Уранішнє сонце, 1897
Лувесьєн. Дорога до
Версаля, 1870
Каміль Пісарро
Слайд #36
Ермітаж в Понтуазі, 1868
Слайд #37
Оперний проїзд в Парижі, 1898
Слайд #38
Каштани в Овсні, 1873
Слайд #39
Сад, 1872
Слайд #40
Іній, 1873
Слайд #41
П'єр Огюст Ренуар (1841-1919)
Народився 25 лютого 1841 р. в м.Лімож, Франція. З 13-ти років працював в майстерні порцеляни. З 1860 р. стає копіїстом у Луврі. В 1862 р. вступає до Школи Високих Мистецтв. В 1892 р. держава купує його твір «Дівчатка за піаніно». В 1900 р. нагороджений Орденом Почесного Легіону. В 1914 його роботи з'являються в Луврі.
Його твори здаються намальованими легко, жартома, але насправді його композиції завжди обдумані, у них немає елементу випадковості, такого характерного для імпресіонізму ( “Бал в Мулен де ла Галлет”, “Парасольки”, “Бал у Бужівалі”). Ренуар малював в основному жіночу модель, портрети і “ню” – оголену натуру. Його образи позбавлені психологічної глибини, але вони ґрунтуються на гармонії чистих, мажорних, яскравих комбінацій.
Ренуар працював в різних жанрах. Його приваблювало повсякденне життя людей — сцени, побачені в парку, кафе, на вулиці, на березі ріки, в купальні. Він завжди віддавав перевагу сюжетам, що розкривають природну здатність людини радіти життю, насолоджуватися ним («Ложа», «Мулен де ла Галет», «Після обіду», «Сніданок веслярів»).
Народився 25 лютого 1841 р. в м.Лімож, Франція. З 13-ти років працював в майстерні порцеляни. З 1860 р. стає копіїстом у Луврі. В 1862 р. вступає до Школи Високих Мистецтв. В 1892 р. держава купує його твір «Дівчатка за піаніно». В 1900 р. нагороджений Орденом Почесного Легіону. В 1914 його роботи з'являються в Луврі.
Його твори здаються намальованими легко, жартома, але насправді його композиції завжди обдумані, у них немає елементу випадковості, такого характерного для імпресіонізму ( “Бал в Мулен де ла Галлет”, “Парасольки”, “Бал у Бужівалі”). Ренуар малював в основному жіночу модель, портрети і “ню” – оголену натуру. Його образи позбавлені психологічної глибини, але вони ґрунтуються на гармонії чистих, мажорних, яскравих комбінацій.
Ренуар працював в різних жанрах. Його приваблювало повсякденне життя людей — сцени, побачені в парку, кафе, на вулиці, на березі ріки, в купальні. Він завжди віддавав перевагу сюжетам, що розкривають природну здатність людини радіти життю, насолоджуватися ним («Ложа», «Мулен де ла Галет», «Після обіду», «Сніданок веслярів»).
Слайд #42
Лягушатник,1868
Портрет актриси Жанни Самарі, 1877
Огюст Ренуар
Портрет актриси Жанни Самарі, 1877
Огюст Ренуар
Слайд #43
Парасольки, 1881-1886
Танці в місті, 1883
Огюст Ренуар
Танці в місті, 1883
Огюст Ренуар
Слайд #44
Гола жінка, що сидить
на кушетці, 1876
Після купання, 1888
Огюст Ренуар
на кушетці, 1876
Після купання, 1888
Огюст Ренуар
Слайд #45
Оголена дівчина, 1887
Оголена, 1886
Огюст Ренуар
Оголена, 1886
Огюст Ренуар
Слайд #46
Ложа, 1874
Балерина, 1874
Огюст Ренуар
Балерина, 1874
Огюст Ренуар
Слайд #47
Сніданок веслярів, 1881
Слайд #48
Бал в Мулен де ла Галлет, 1876
Слайд #49
Купальщиці, 1884-1887
Слайд #50
Новий міст, 1872
Слайд #51
Альфред Сіслей (1839-1899)
Сіслей народився 30 жовтня 1839 р. в Парижі. Поступив в майстерню Шарля Глейра, де зближувався з К. Моне, О. Ренуаром і Ф. Базілем, разом з якими він незабаром утворив товариство імпресіоністів. Найбільший вплив на Сіслея як на художника мали британські майстри Уїльям Тернер, Джон Констебл і Річард Паркс Бонінгтон, а також французи Каміль Коро і Гюстав Курбе.
Один з провідних майстрів імпресіонізму, Сислей писав невибагливі по мотивах пейзажі околиць Парижа, відмічені тонким ліризмом і витримані в свіжіше і стриманій світловій гаммі. Пейзажі Сислея, передавальні справжню атмосферу Іль-де-Франса, зберігають в собі особливу прозорість і м'якість природних явищ всіх пір року. Його чарівливі зображення природи з легким відтінком смутку зачаровують дивною передачею настрою в даний момент часу. З середини 1880-х років в творчості Сислея наростають межі барвистого декоративізму.
Сіслей народився 30 жовтня 1839 р. в Парижі. Поступив в майстерню Шарля Глейра, де зближувався з К. Моне, О. Ренуаром і Ф. Базілем, разом з якими він незабаром утворив товариство імпресіоністів. Найбільший вплив на Сіслея як на художника мали британські майстри Уїльям Тернер, Джон Констебл і Річард Паркс Бонінгтон, а також французи Каміль Коро і Гюстав Курбе.
Один з провідних майстрів імпресіонізму, Сислей писав невибагливі по мотивах пейзажі околиць Парижа, відмічені тонким ліризмом і витримані в свіжіше і стриманій світловій гаммі. Пейзажі Сислея, передавальні справжню атмосферу Іль-де-Франса, зберігають в собі особливу прозорість і м'якість природних явищ всіх пір року. Його чарівливі зображення природи з легким відтінком смутку зачаровують дивною передачею настрою в даний момент часу. З середини 1880-х років в творчості Сислея наростають межі барвистого декоративізму.
Слайд #52
Сена навесні, 1876
Містечко Вільнев на березі Сени, 1872
Сена в Пор-марлі, 1875
Альфред Сіслей
Містечко Вільнев на березі Сени, 1872
Сена в Пор-марлі, 1875
Альфред Сіслей
Слайд #53
Ранній сніг в Лувесьенны, 1870
Село Хелленкаффе, 1874
Альфред Сіслей
Повінь в Марлі, 1876
Село Хелленкаффе, 1874
Альфред Сіслей
Повінь в Марлі, 1876
Слайд #54
Берег Сени, 1876
Слайд #55
Лужки навесні, 1880
Слайд #56
Міст в Море рано вранці, 1888
Слайд #57
Натюрморт, 1880
Слайд #58
Канал в Аржантєї, 1872
Слайд #59
Ілен Жермен Едгар Дега (1834-1917)
В ранній період своєї творчості Даґа писав картини на історчні теми ("Сцена з війни в середні віки", 1865, Париж); реалістичні портрети, які позначені виразністю і тонкістю малюнка ("Портрет молодої жінки", 1867, Париж).
Тематка його картин типова для імпресіоністів: будні театру, в основному балету, та іподроми, а також жінки за туалетом і жінки трудящі – пралі, гладильниці, модистки. В його картинах немає легкого серпанку, неодмінного в імпресіоністів. Іронічно, навіть саркастично, зображав Дега будні балету: тут нудно, незручно, важко, танцівниці негарні й виснажені, жокеї і пралі змучені працею. Люди відчужені і нескінченно самотні. На відміну від імпресіоністів, чиїх поривів до перебіжного він не поділяв, Дега шукав головне, характерне, виразне, відкидаючи випадкове. Колорит його досягає проникливої звучності.
В ранній період своєї творчості Даґа писав картини на історчні теми ("Сцена з війни в середні віки", 1865, Париж); реалістичні портрети, які позначені виразністю і тонкістю малюнка ("Портрет молодої жінки", 1867, Париж).
Тематка його картин типова для імпресіоністів: будні театру, в основному балету, та іподроми, а також жінки за туалетом і жінки трудящі – пралі, гладильниці, модистки. В його картинах немає легкого серпанку, неодмінного в імпресіоністів. Іронічно, навіть саркастично, зображав Дега будні балету: тут нудно, незручно, важко, танцівниці негарні й виснажені, жокеї і пралі змучені працею. Люди відчужені і нескінченно самотні. На відміну від імпресіоністів, чиїх поривів до перебіжного він не поділяв, Дега шукав головне, характерне, виразне, відкидаючи випадкове. Колорит його досягає проникливої звучності.
Слайд #60
Арія собаки, 1877
Абсент, 1876
Едгар Дега
Абсент, 1876
Едгар Дега
Слайд #61
Зірка, 1877
Прима, 1877
Едгар Дега
Прима, 1877
Едгар Дега
Слайд #62
Міс Лала в цирку Фернандо, 1879
Едгар Дега
Фінал арабесок, 1877
Едгар Дега
Фінал арабесок, 1877
Слайд #63
Ванна, 1885
Портрет міс Кессет,1878
Едгар Дега
Портрет міс Кессет,1878
Едгар Дега
Слайд #64
Балетна школа, 1877
Кабаре «Амбассадор», 1876
Едгар Дега
Кабаре «Амбассадор», 1876
Едгар Дега
Слайд #65
Жінка, що причісується, 1885
Туалет, 1885
Едгар Дега
Туалет, 1885
Едгар Дега
Слайд #66
Сім'я Беллеллі, 1858
Слайд #67
Бавовняна біржа, 1866-1868
Слайд #68
Рисаки біля трибуни, 1866-1868
Слайд #69
Балерини на уклонах, 1885
Слайд #70
Чотири танцівниці, 1884
Слайд #71
Танцювальний клас в Опера, 1872
Слайд #72
Жорж П'єр Сера (1859-1891)
Французький живописець і графік.
Вчився в паризькій Школі витончених мистецтв (1878-1879); працював в основному в Парижі.
Засновник перебігу неоімпресіонізму (дівізіонізма, пуантилізму).
Писав великі фігурні композиції і пейзажі. Вивчаючи закони кольору і світла, оптичні ефекти, Сера намагався створити наукову основу для вирішення колористичних, світлоповітряних і просторових завдань. Витончений по малюнку, тонкий по колірних поєднаннях, живопис Сера, з його мозаїчно-дробовою структурою, в цілому носить трохи розсудливий, відвернутий характер.
Сера вивчав наукові аспекти сприйняття світла і кольору і розробив на їх основі живописну техніку дівізіонізма, живопису дрібними точковими мазаками чистого кольору. Для його пейзажів ("Захід сонця. Гранкан", 1885; "Рибальські човни в Порт-ан-Бессен", 1888), багатофігурних картин-панно з сценами паризького життя ("Недільна прогулянка на острові Гранд-тисне", 1884-1886) характерне чітке, раціоналістична побудова композиції, світла, мерехтлива колірна гамма, орнаментальна площинна, близька стилю модерну.
Берег Ба-Бютен, Онфлер, 1886
Французький живописець і графік.
Вчився в паризькій Школі витончених мистецтв (1878-1879); працював в основному в Парижі.
Засновник перебігу неоімпресіонізму (дівізіонізма, пуантилізму).
Писав великі фігурні композиції і пейзажі. Вивчаючи закони кольору і світла, оптичні ефекти, Сера намагався створити наукову основу для вирішення колористичних, світлоповітряних і просторових завдань. Витончений по малюнку, тонкий по колірних поєднаннях, живопис Сера, з його мозаїчно-дробовою структурою, в цілому носить трохи розсудливий, відвернутий характер.
Сера вивчав наукові аспекти сприйняття світла і кольору і розробив на їх основі живописну техніку дівізіонізма, живопису дрібними точковими мазаками чистого кольору. Для його пейзажів ("Захід сонця. Гранкан", 1885; "Рибальські човни в Порт-ан-Бессен", 1888), багатофігурних картин-панно з сценами паризького життя ("Недільна прогулянка на острові Гранд-тисне", 1884-1886) характерне чітке, раціоналістична побудова композиції, світла, мерехтлива колірна гамма, орнаментальна площинна, близька стилю модерну.
Берег Ба-Бютен, Онфлер, 1886
Слайд #73
Сена біля Курбевуа, 1885
Ейфелева вежа, 1889
Жорж Сера
Ейфелева вежа, 1889
Жорж Сера
Слайд #74
Канкан, 1889
Цирк, 1890-1891
Жорж Сера
Цирк, 1890-1891
Жорж Сера
Слайд #75
Жінка, що пудриться, 1888-1890
Порт-ан-Бессен, 1888
Жорж Сера
Порт-ан-Бессен, 1888
Жорж Сера
Слайд #76
Порт-ан-Бессен, воскресіння, 1888
Слайд #77
Натурниці, 1886 - 1888
Слайд #78
Недільна прогулянка на острові Гранд Жатт, 1884-1886
Слайд #79
Кораблі в морі, 1888
Слайд #80
Купальщики в Аньері, 1884
Слайд #81
Берта Морізо (1841-1895)
Б.Морізо ніколи не прагнула до зображення голої натури, їй був чужий галасливий і безладний світ кафе-шантанів, театру і паризьких вулиць.
Вміст її творчості обмежений темами, що цікавлять жінку з доброчесної буржуазної сім'ї: материнство, домашній затишок, сад, село, прогулянки на природі (портрет матері і сестри художниці, 1869-1870, ; "Гра в хованки", 1873; "Їдальня", 1886).
Дуже делікатно вторгається Морізо в область жіночої чуттєвості, змальовує жінок, зайнятих туалетом ("Жінка за туалетом", 1875; "Жінка за туалетом, що пудрить своє обличчя", 1877-1879). Легкий, наповнений світлом і радісним відчуттям життя живопис Б.Морізо створює ваблячі образи, що викликають в душі відчуття гармонії і краси.
Б.Морізо ніколи не прагнула до зображення голої натури, їй був чужий галасливий і безладний світ кафе-шантанів, театру і паризьких вулиць.
Вміст її творчості обмежений темами, що цікавлять жінку з доброчесної буржуазної сім'ї: материнство, домашній затишок, сад, село, прогулянки на природі (портрет матері і сестри художниці, 1869-1870, ; "Гра в хованки", 1873; "Їдальня", 1886).
Дуже делікатно вторгається Морізо в область жіночої чуттєвості, змальовує жінок, зайнятих туалетом ("Жінка за туалетом", 1875; "Жінка за туалетом, що пудрить своє обличчя", 1877-1879). Легкий, наповнений світлом і радісним відчуттям життя живопис Б.Морізо створює ваблячі образи, що викликають в душі відчуття гармонії і краси.
Слайд #82
Біля колиски, 1872
Читання: мати і сестра художниці,
1869-1870
Берта Морізо
Читання: мати і сестра художниці,
1869-1870
Берта Морізо
Слайд #83
На балконі, 1871-1872
Дівчинка з папугою, 1873
Берта Морізо
Дівчинка з папугою, 1873
Берта Морізо
Слайд #84
Перед театром, 1875-1876
Молода жінка в
бальному платті,
1879-1880
Хлопчик в сірому, 1880
Берта Морізо
Молода жінка в
бальному платті,
1879-1880
Хлопчик в сірому, 1880
Берта Морізо
Слайд #85
Дівчинка з лялькою, 1884
Дівчина, що укладає
волосся, 1885-1886
Біля води. Набережна в Бужівалі, 1883
Берта Морізо
Дівчина, що укладає
волосся, 1885-1886
Біля води. Набережна в Бужівалі, 1883
Берта Морізо
Слайд #86
Літній день
Слайд #87
Вилов метеликів, 1874
Слайд #88
Гра в хованки, 1873
Слайд #89
Село
Слайд #90
Дівчинка, що читає, 1888
Слайд #91
Гюстав Кайбот (1848-1894)
Вчився в майстерні Л.Бонна в Школі витончених мистецтв (1873-1875). Написані ним інтер'єри і портрети близькі живопису Дега ("Молода людина в піаніно", 1876; "Чоловік в кафе). Під впливом Моне писав пейзажі (з 1882), багато хто з яких був створений в Аржантєє ("Парусники в Аржантєє", 1888).
Найяскравіше його індивідуальність виявилася в зображенні сцен з життя робітників і у видах Парижа ("Площа Європи", 1877; "Паризька вулиця в сиру погоду", 1877; "Сад в Женневійе", 1893).
Відрізнявся пристрастю до сміливих, деколи ризикованим ракурсам. Одна із знаменитих його робіт - "Паркетники" (1875, Музей Орсе, Париж).
Вчився в майстерні Л.Бонна в Школі витончених мистецтв (1873-1875). Написані ним інтер'єри і портрети близькі живопису Дега ("Молода людина в піаніно", 1876; "Чоловік в кафе). Під впливом Моне писав пейзажі (з 1882), багато хто з яких був створений в Аржантєє ("Парусники в Аржантєє", 1888).
Найяскравіше його індивідуальність виявилася в зображенні сцен з життя робітників і у видах Парижа ("Площа Європи", 1877; "Паризька вулиця в сиру погоду", 1877; "Сад в Женневійе", 1893).
Відрізнявся пристрастю до сміливих, деколи ризикованим ракурсам. Одна із знаменитих його робіт - "Паркетники" (1875, Музей Орсе, Париж).
Слайд #92
Балкон, 1880
Молода людина біля вікна
Гюстав Кайбот
Молода людина біля вікна
Гюстав Кайбот
Слайд #93
Рибалка, 1878
Апельсинові дерева, 1878
Гюстав Кайбот
Апельсинові дерева, 1878
Гюстав Кайбот
Слайд #94
Човни на Сені в Аржантєї, 1890
Фабрика в Аржантєї, 1888
Сад в Петіт Женневіє, 1893
Гюстав Кайбот
Фабрика в Аржантєї, 1888
Сад в Петіт Женневіє, 1893
Гюстав Кайбот
Слайд #95
Дощовий день в Батіньольськом кварталі, 1877
Слайд #96
Паркетники, 1875
Слайд #97
Площа Європи, 1877
Слайд #98
Котеджі, криті соломою, в Трувілі, 1882
Слайд #99
Веслярі
Слайд #100
Веслярі, 1877
Слайд #101
Фрукти, 1881-1882
