Презентація на тему «Середньовіччя»
243
Слайд #1
Тема: середньовіччя - темні віки;мода та архітектура середніх віків.
Слайд #2
У південно-західній частині Мукачева стоїть Мукачівський замок
один із найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV-XVII століть. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв.м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.
Древній замок видно, з якого б ви боку не наближалися до Мукачева. Овіяний легендами і бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку на довколишній рівнині. Мукачівський замок - визначний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя - був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів проходив через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами. Біля м. Мукачева він виходив у Середньо-дунайську низовину, з'єднуючи її з Східною Европою. Це був один з тих історичних шляхів, яким переселялися народи.
один із найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV-XVII століть. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв.м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.
Древній замок видно, з якого б ви боку не наближалися до Мукачева. Овіяний легендами і бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку на довколишній рівнині. Мукачівський замок - визначний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя - був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів проходив через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами. Біля м. Мукачева він виходив у Середньо-дунайську низовину, з'єднуючи її з Східною Европою. Це був один з тих історичних шляхів, яким переселялися народи.
Слайд #3
У південно-західній частині Мукачева стоїть Мукачівський замок
один із найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV-XVII століть. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв.м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.
Древній замок видно, з якого б ви боку не наближалися до Мукачева. Овіяний легендами і бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку на довколишній рівнині. Мукачівський замок - визначний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя - був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів проходив через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами. Біля м. Мукачева він виходив у Середньо-дунайську низовину, з'єднуючи її з Східною Европою. Це був один з тих історичних шляхів, яким переселялися народи.
один із найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV-XVII століть. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв.м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.
Древній замок видно, з якого б ви боку не наближалися до Мукачева. Овіяний легендами і бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку на довколишній рівнині. Мукачівський замок - визначний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя - був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів проходив через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами. Біля м. Мукачева він виходив у Середньо-дунайську низовину, з'єднуючи її з Східною Европою. Це був один з тих історичних шляхів, яким переселялися народи.
Слайд #4
Одяг середньовіччя
Слайд #5
Чоловічий середньовічний костюм
В Середньовіччі кожну деталь костюма продумували і ретельно обробляли, спираючись на потреби людини та звичайно ж на красу. Тому досить цікавий елементом чоловічої одежі був пращур сучасної ширінки. Це — своєрідний мішечок, який одягався окремо від спідньої білизни. Для об'єму його набивали вовною та прикрашали дорогоцінностями. Таким чином чоловіки підкреслювали свій статус та міць.
Поряд з капюшоном, улюбленим м'яким чоловічим головним убором кінця XIV та першої половини XV ст., був шаперон. Це досить довгий шматок тканини, яким обмотували голову, як чалмою, різними способами, з випуском одного або двох кінців з обох боків голови. У другій половині XV ст. у колах знаті шаперони зникли, зберігаючись лише в костюмі чиновників, частини бюргерства та осіб розумової праці
Починаючи з другої половини XIV ст., неодмінною приналежністю чоловічого цивільного костюма знаті був кинджал. Його підвішували до пояса на ремінцях чи ланцюжку (з правого боку або спереду), а іноді затикали за пояс.
В XII ст. панцерний обладунок у рицарському озброєнні повсюдно замінився кольчугою, запозиченою, безперечно, зі Сходу під час хрестових походів. Завдяки еластичності кольчуги, складеної із з'єднаних поміж собою кованих залізних кілець, обладунок можна було виготовляти у вигляді сорочки чи коти з вузькими довгими рукавами, доповнюючи її іншими елементами звичайного костюма — кольчужними вузькими короткими чи довгими штанами, рукавицями та капюшоном. Отже, рицар був майже весь, буквально з ніг до голови, «закутий» у металеву кольчугу.
В Середньовіччі кожну деталь костюма продумували і ретельно обробляли, спираючись на потреби людини та звичайно ж на красу. Тому досить цікавий елементом чоловічої одежі був пращур сучасної ширінки. Це — своєрідний мішечок, який одягався окремо від спідньої білизни. Для об'єму його набивали вовною та прикрашали дорогоцінностями. Таким чином чоловіки підкреслювали свій статус та міць.
Поряд з капюшоном, улюбленим м'яким чоловічим головним убором кінця XIV та першої половини XV ст., був шаперон. Це досить довгий шматок тканини, яким обмотували голову, як чалмою, різними способами, з випуском одного або двох кінців з обох боків голови. У другій половині XV ст. у колах знаті шаперони зникли, зберігаючись лише в костюмі чиновників, частини бюргерства та осіб розумової праці
Починаючи з другої половини XIV ст., неодмінною приналежністю чоловічого цивільного костюма знаті був кинджал. Його підвішували до пояса на ремінцях чи ланцюжку (з правого боку або спереду), а іноді затикали за пояс.
В XII ст. панцерний обладунок у рицарському озброєнні повсюдно замінився кольчугою, запозиченою, безперечно, зі Сходу під час хрестових походів. Завдяки еластичності кольчуги, складеної із з'єднаних поміж собою кованих залізних кілець, обладунок можна було виготовляти у вигляді сорочки чи коти з вузькими довгими рукавами, доповнюючи її іншими елементами звичайного костюма — кольчужними вузькими короткими чи довгими штанами, рукавицями та капюшоном. Отже, рицар був майже весь, буквально з ніг до голови, «закутий» у металеву кольчугу.
Слайд #6
Середньовічний костюм чоловіка
Слайд #7
Жіночий середньовічний костюм
До жіночого костюму ставились не менш бережно як до чоловічого і приділяли не менше уваги. Цікавим є те, що для всього одягу характерним було дедалі більше й більше звуження верхньої частини при розширенні нижньої, у зв'язку з чим він набував вигляду справжніх суцільнокроених платтів з досить широкою, спадаючою зборками і складками спідницею. Проте відносна вузькість верхньої частини плаття була ще далека від цілковитого облягання, яке б окреслювало форми тіла, і загальний силует жіночого костюма залишався майже рівним, неприталеним. Усе жіноче вбрання мало високий шийний виріз без декольте і комірів.
Своєрідність жіночого костюма виявилася особливо чітко в уборі голови. Дуже часто дівчата, а нерідко й жінки, за «варварським» звичаєм носили ще довге, вільно розпущене волосся, яке притримували пов'язками та ободами. Заміжні жінки укладали ще волосся у гладеньку зачіску, обмотуючи навколо голови коси чи пучки волосся у вигляді валика або ж зав'язували ззаду згорток кіс чи вузол волосся. В кінці періоду з'явилася нова зачіска — товсті плетінки, перевиті стрічками й випущені на плечі та груди.
Як ми бачимо середньовічний костюм, не важливою чоловічий чи жіночий повен деталь та точності. Кожен елемент був важливий. Все, буквально все вказувало та статус в суспільстві, сімейний статус, силу та навіть на розум! Та на зміну середньовіччю та його чарівним нарядам прийшов наш час і наша мода! Та не варто засмучуватись, адже навіть у 21 столітті Ви все таки можете себе відчути придворною дамою або ж лицарем! Саме для цього ми тут!)
До жіночого костюму ставились не менш бережно як до чоловічого і приділяли не менше уваги. Цікавим є те, що для всього одягу характерним було дедалі більше й більше звуження верхньої частини при розширенні нижньої, у зв'язку з чим він набував вигляду справжніх суцільнокроених платтів з досить широкою, спадаючою зборками і складками спідницею. Проте відносна вузькість верхньої частини плаття була ще далека від цілковитого облягання, яке б окреслювало форми тіла, і загальний силует жіночого костюма залишався майже рівним, неприталеним. Усе жіноче вбрання мало високий шийний виріз без декольте і комірів.
Своєрідність жіночого костюма виявилася особливо чітко в уборі голови. Дуже часто дівчата, а нерідко й жінки, за «варварським» звичаєм носили ще довге, вільно розпущене волосся, яке притримували пов'язками та ободами. Заміжні жінки укладали ще волосся у гладеньку зачіску, обмотуючи навколо голови коси чи пучки волосся у вигляді валика або ж зав'язували ззаду згорток кіс чи вузол волосся. В кінці періоду з'явилася нова зачіска — товсті плетінки, перевиті стрічками й випущені на плечі та груди.
Як ми бачимо середньовічний костюм, не важливою чоловічий чи жіночий повен деталь та точності. Кожен елемент був важливий. Все, буквально все вказувало та статус в суспільстві, сімейний статус, силу та навіть на розум! Та на зміну середньовіччю та його чарівним нарядам прийшов наш час і наша мода! Та не варто засмучуватись, адже навіть у 21 столітті Ви все таки можете себе відчути придворною дамою або ж лицарем! Саме для цього ми тут!)
Слайд #8
Жіночий костюм перукарське мистецтво середньовіччя
Слайд #9
мова середньовіччя - латинська
Слайд #10
Архітектура середньовіччя
архітектура ХІ-XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які змінювали один одного, —романський і готичний. Перший — романський — панував в ХІ-ХІІ ст., другий — готичний — у XII-XV ст. Найбільш яскраво вони проявилися в архітектурі замків і церков.
Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, відзначався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку нагадував про могутність його володаря. Романський собор, якому були притаманні ті самі риси, мав утілювати ідею величі й могутності церкви. За основу романського собору став план римської громадської (світської) будівлі — базиліки.
З перших кроків романської архітектури постало питання кам'яного перекриття будівлі. Це технічно складне завдання було вирішено зведенням напівциркулярного склепіння, в будівництві якого майстри романського стилю досягай вражаючої майстерності.
Прикладом романської будівлі може служити Вормський собор (Німеччина) з масивним кам'яним склепінням, підпертим такими ж стінами. Невеликі, схожі на бійниці, вікна, пробиті в товстих стінах, горизонтальний поділ стін напівциркулярними арками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.
архітектура ХІ-XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які змінювали один одного, —романський і готичний. Перший — романський — панував в ХІ-ХІІ ст., другий — готичний — у XII-XV ст. Найбільш яскраво вони проявилися в архітектурі замків і церков.
Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, відзначався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку нагадував про могутність його володаря. Романський собор, якому були притаманні ті самі риси, мав утілювати ідею величі й могутності церкви. За основу романського собору став план римської громадської (світської) будівлі — базиліки.
З перших кроків романської архітектури постало питання кам'яного перекриття будівлі. Це технічно складне завдання було вирішено зведенням напівциркулярного склепіння, в будівництві якого майстри романського стилю досягай вражаючої майстерності.
Прикладом романської будівлі може служити Вормський собор (Німеччина) з масивним кам'яним склепінням, підпертим такими ж стінами. Невеликі, схожі на бійниці, вікна, пробиті в товстих стінах, горизонтальний поділ стін напівциркулярними арками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.
Слайд #11
Архітектура середньовіччя
архітектура ХІ-XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які змінювали один одного, —романський і готичний. Перший — романський — панував в ХІ-ХІІ ст., другий — готичний — у XII-XV ст. Найбільш яскраво вони проявилися в архітектурі замків і церков.
Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, відзначався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку нагадував про могутність його володаря. Романський собор, якому були притаманні ті самі риси, мав утілювати ідею величі й могутності церкви. За основу романського собору став план римської громадської (світської) будівлі — базиліки.
З перших кроків романської архітектури постало питання кам'яного перекриття будівлі. Це технічно складне завдання було вирішено зведенням напівциркулярного склепіння, в будівництві якого майстри романського стилю досягай вражаючої майстерності.
Прикладом романської будівлі може служити Вормський собор (Німеччина) з масивним кам'яним склепінням, підпертим такими ж стінами. Невеликі, схожі на бійниці, вікна, пробиті в товстих стінах, горизонтальний поділ стін напівциркулярними арками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.
архітектура ХІ-XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які змінювали один одного, —романський і готичний. Перший — романський — панував в ХІ-ХІІ ст., другий — готичний — у XII-XV ст. Найбільш яскраво вони проявилися в архітектурі замків і церков.
Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, відзначався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку нагадував про могутність його володаря. Романський собор, якому були притаманні ті самі риси, мав утілювати ідею величі й могутності церкви. За основу романського собору став план римської громадської (світської) будівлі — базиліки.
З перших кроків романської архітектури постало питання кам'яного перекриття будівлі. Це технічно складне завдання було вирішено зведенням напівциркулярного склепіння, в будівництві якого майстри романського стилю досягай вражаючої майстерності.
Прикладом романської будівлі може служити Вормський собор (Німеччина) з масивним кам'яним склепінням, підпертим такими ж стінами. Невеликі, схожі на бійниці, вікна, пробиті в товстих стінах, горизонтальний поділ стін напівциркулярними арками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.
Слайд #12
Міста середньовіччя
Слайд #13
Ремісники поділялися на:
Слайд #14
Ремісники поділялися на:
Слайд #15
Презентацію виконала
Учениця 7 класу
Баранівецького НВК
Лис Олена
Учениця 7 класу
Баранівецького НВК
Лис Олена
