Презентація на тему «Китайська опера» (варіант 5)
490
Слайд #1
Китайська опера
Виконала
учениця 11-А класу
Криничанської СЗШ №1
Козак Руслана
Виконала
учениця 11-А класу
Криничанської СЗШ №1
Козак Руслана
Слайд #2
Зміст
Що таке “китайська опера”?
Історія китайської опери
Пекінська опера. Історія
Грим
Костюми
Персонажі пекінської опери
Розвиток Пекінської опери
Висновок
Що таке “китайська опера”?
Історія китайської опери
Пекінська опера. Історія
Грим
Костюми
Персонажі пекінської опери
Розвиток Пекінської опери
Висновок
Слайд #3
Що таке “китайська опера”?
Китайська народна опера — архаїчне синтетичне мистецтво, в якому володіння тілом і голосом доведено до досконалості. До шкіл традиційної китайської опери дітей віддають із раннього віку: там їх навчають не лише співати, а й стрибати, бігати, падати, володіти бойовими мистецтвами, крутити колесо, передавати сюжети, характери та психологію персонажів усіма існуючими засобами виразності.
Китайська народна опера — архаїчне синтетичне мистецтво, в якому володіння тілом і голосом доведено до досконалості. До шкіл традиційної китайської опери дітей віддають із раннього віку: там їх навчають не лише співати, а й стрибати, бігати, падати, володіти бойовими мистецтвами, крутити колесо, передавати сюжети, характери та психологію персонажів усіма існуючими засобами виразності.
Слайд #4
Історія китайської опери
Мистецтво для імператорів. Понад два тисячоліття у Піднебесній зі сцени оспівують правителів та аристократичні сім'ї.
Мистецтво для імператорів. Понад два тисячоліття у Піднебесній зі сцени оспівують правителів та аристократичні сім'ї.
Слайд #5
Усі актори - вбрані в національний одяг. Інтригуючі історії, які вони розігрують перед публікою - узяті з життя Забороненого міста. Китайська опера кардинально відрізняється від свого західного аналога. Родзинкою опери у Піднебесній є те, що майже усі ролі у ній виконують чоловіки.
Слайд #6
Спів супроводжує биття у барабани та калатання дзвонів. Китайські виконавці вміють не лише співати, вони ще й можуть продемонструвати на сцені рухи з національних бойових мистецтв.
Слайд #7
Хоча оперу й адаптували до вимог сучасного глядача, багато елементів залишаються у ній незмінними протягом двох тисяч років. Саме тому акторам доводиться роками опановувати це автентичне мистецтво: вони їздять по країні, вивчаючи колорит та звичаї.
Слайд #8
Пекінська опера
Слайд #9
Історія опери Пекіну
Пекінська опера називається «оперою Сходу». Вона є дорогоцінною національною спадщиною Китаю і називається так тому, що як самостійний театральний жанр вона сформувалася і визріла в Пекіні. Пекінська опера існує вже понад 200 років.
Пекінська опера називається «оперою Сходу». Вона є дорогоцінною національною спадщиною Китаю і називається так тому, що як самостійний театральний жанр вона сформувалася і визріла в Пекіні. Пекінська опера існує вже понад 200 років.
Слайд #10
Її витоки корінням йдуть з XVIII ст. Вона бере початок від декількох видів стародавніх місцевих музичних драм, особливо від місцевих музичних драм провінції Аньхой.
Слайд #11
Грим в Пекінській опері
У Пекінській опері для чоловічих ролей встановлено певний грим. Поєднуючи реалістичне і символічне і, виходячи з душевного стану, моральних якостей, думок і почуттів, а також зовнішності, віку та громадського стану героя, гримери-художники узагальнюють все це в найбільш типових рисах його вигляду і характеру та у відповідності з цим створюють різні зразки гриму, даючи характеристику персонажу ще й за допомогою кольору.
У Пекінській опері для чоловічих ролей встановлено певний грим. Поєднуючи реалістичне і символічне і, виходячи з душевного стану, моральних якостей, думок і почуттів, а також зовнішності, віку та громадського стану героя, гримери-художники узагальнюють все це в найбільш типових рисах його вигляду і характеру та у відповідності з цим створюють різні зразки гриму, даючи характеристику персонажу ще й за допомогою кольору.
Слайд #12
Зазвичай червоний колір в гримі - це колір відданості і чесності, чорний - прямоти та сміливості, синій і зелений - хоробрості і рішучості, жовтий і матово-білий - жорстокості і хитрості; золотий же і сріблястий кольори використовують для міфічних героїв.
Слайд #13
Костюми
Яскраві сценічні костюми виготовлені з найякіснішого шовку й атласу; їх кольори — червоний, бузковий, смарагдовий, бірюзовий, синій — насичені й специфічно поєднані. В кожному окремому випадку це поєднання має смислове навантаження, так само, як і рисунки вишивок, зроблені різноколірними нитками. Костюм кожного з головних персонажів важить не менше 12 цзинів (міра ваги, 1 цзинь дорівнює 500 г). Громіздкими є й головні убори, однак це не заважає акторам швидко рухатися.
Яскраві сценічні костюми виготовлені з найякіснішого шовку й атласу; їх кольори — червоний, бузковий, смарагдовий, бірюзовий, синій — насичені й специфічно поєднані. В кожному окремому випадку це поєднання має смислове навантаження, так само, як і рисунки вишивок, зроблені різноколірними нитками. Костюм кожного з головних персонажів важить не менше 12 цзинів (міра ваги, 1 цзинь дорівнює 500 г). Громіздкими є й головні убори, однак це не заважає акторам швидко рухатися.
Слайд #14
Костюми
Яскраві сценічні костюми виготовлені з найякіснішого шовку й атласу; їх кольори — червоний, бузковий, смарагдовий, бірюзовий, синій — насичені й специфічно поєднані. В кожному окремому випадку це поєднання має смислове навантаження, так само, як і рисунки вишивок, зроблені різноколірними нитками. Костюм кожного з головних персонажів важить не менше 12 цзинів (міра ваги, 1 цзинь дорівнює 500 г). Громіздкими є й головні убори, однак це не заважає акторам швидко рухатися.
Яскраві сценічні костюми виготовлені з найякіснішого шовку й атласу; їх кольори — червоний, бузковий, смарагдовий, бірюзовий, синій — насичені й специфічно поєднані. В кожному окремому випадку це поєднання має смислове навантаження, так само, як і рисунки вишивок, зроблені різноколірними нитками. Костюм кожного з головних персонажів важить не менше 12 цзинів (міра ваги, 1 цзинь дорівнює 500 г). Громіздкими є й головні убори, однак це не заважає акторам швидко рухатися.
Слайд #15
Персонажі Пекінської опери
Персонажі Пекінської опери поділяються на 4 види, і кожен вид, у свою чергу, поділяється на різні, сценічні амплуа. Амплуа «шен» — це чоловічі ролі. Відповідно до соціального становища і віку амплуа «шен» поділяється на персонажів категорії «лаошен» — старих і людей похилого віку з бородою і «сяошен» — молодих хлопців, юнаків.
Персонажі Пекінської опери поділяються на 4 види, і кожен вид, у свою чергу, поділяється на різні, сценічні амплуа. Амплуа «шен» — це чоловічі ролі. Відповідно до соціального становища і віку амплуа «шен» поділяється на персонажів категорії «лаошен» — старих і людей похилого віку з бородою і «сяошен» — молодих хлопців, юнаків.
Слайд #16
Амплуа «дань» — це жіночі ролі, серед них виділяються персонажі, що зображують молодих жінок і жінок середніх років. До амплуа «дань» належать: «цін'ї», т. е. ролі спокійних, стриманих жінок, «хуадань» — безпосередні, сміливі дівчата і «удань», тобто власне героїні.
Слайд #17
Амплуа «цзін» — це теж чоловічі ролі, в яких показані чоловічі персонажі з відкритим сміливим характером.
Амплуа «мо» — це другорядні ролі, вони наближаються до амплуа «лаошен»; за віком персонаж «мо» повинен бути старшим ніж персонаж «лаошен». Зазвичай персонаж «мо» передбачає в Пекінській опері нерозумного старого з низів суспільства.
Амплуа «мо» — це другорядні ролі, вони наближаються до амплуа «лаошен»; за віком персонаж «мо» повинен бути старшим ніж персонаж «лаошен». Зазвичай персонаж «мо» передбачає в Пекінській опері нерозумного старого з низів суспільства.
Слайд #18
До амплуа «чоу» відносяться добрі, комічні персонажі або хитрі, підступні, але дурні лиходії. Подібні ролі можуть грати і жінки, і чоловіки, і все це в Пекінській опері служить для зображенн людей з низів суспільства.
Слайд #19
Зазвичай вважають, що кінець XVIII ст. був першим періодом повного розквіту Пекінської опери. У той час Пекінська опера користувалася популярністю не тільки в народі, але й в імператорському палаці. Тоді члени імператорського палацу й вищі верстви суспільства любили дивитися постановки Пекінської опери. Палац надавав артистам чудові умови, костюми, грим, а також сценічні декорації. 20-40 роки ХХ ст. - це другий період розквіту Пекінської опери.
Розвиток Пекінської опери
Розвиток Пекінської опери
Слайд #20
У цей період виникли різні школи Пекінської опери. Найвідомішими були школа Мей (Мей Ланьфан - 1894-1961 рр.), школа Шан (Шан Сяоюнь - 1900-1975 рр.), школа Чен (Чен Яньцзю - 1904-1958 рр.) і школа Сюнь (Сюнь Хойшен - 1900-1968 гг.).
Слайд #21
У роки реформ і відкритості мистецтво Пекінської опери отримало новий розвиток. Як дорогоцінне надбання мистецтва Китаю Пекінська опера отримала велику допомогу і підтримку з боку китайського уряду. Нині у великому театрі «Чан'ань» в Пекіні круглий рік йдуть вистави Пекінської опери. А конкурс любителів Пекінської опери привертає численних любителів цього виду театралізованих вистав з усіх кінців світу. Крім того, Пекінська опера ще відіграє важливу роль у культурному обміні Китаю з іншими країнами світу.
Слайд #22
Висновок
Отож китайська народна опера, одне з найбільш складних, віртуозних і красивих видів світового мистецтва, є злиттям різних театральних жанрів — опери, балету, пантоміми, циркового мистецтва. Всі дії в китайській опері — символічні; немає прямої вказівки на події, адже це театр асоціацій. Порівняно недавно включена в контекст світового театрального мистецтва народна китайська опера залишається світом знаків і значень, зберігаючи автентичну символіку та дотримуючись вимог щодо акторської універсальності (притаманної європейському театру лише на зорі свого становлення), та поступово інтегрує, набуваючи рис сучасного театру.
Отож китайська народна опера, одне з найбільш складних, віртуозних і красивих видів світового мистецтва, є злиттям різних театральних жанрів — опери, балету, пантоміми, циркового мистецтва. Всі дії в китайській опері — символічні; немає прямої вказівки на події, адже це театр асоціацій. Порівняно недавно включена в контекст світового театрального мистецтва народна китайська опера залишається світом знаків і значень, зберігаючи автентичну символіку та дотримуючись вимог щодо акторської універсальності (притаманної європейському театру лише на зорі свого становлення), та поступово інтегрує, набуваючи рис сучасного театру.
Слайд #23
Дякую за увагу;)
