Презентація на тему «Оскар Уайльд творчий шлях» (варіант 2)

Слайд #1

Життєвий і творчий шлях Оскара Уайльда,письменника, поета, драматурга,есеїста
16 жовтня 1854 – 30 листопада 1900

Слайд #2

Будь собою – інші ролі вже зайняті.Оскар-Фінгал-О'Флаерті-Уїлс Уайльд.

Слайд #3

Народився у Дубліні, столиці Ірландії, в сім'ї лікаря – офтальмолога Вільяма Роберта Уайльда та письменниці Джейн Франциско Елджі.
Батько відзначався високою ерудицією, цікавився археологією, ірландським фольклором.
Мати, відома ірландська світська дама, поетеса, яка писала патріотичні вірші під псевдонімом “Сперанца”(“надія”). Знала давньогрецьку мову, відкрила синові красу творів Есхіла, Софокла, Евріпіда. Великий вплив на формування майбутнього письменника мала атмосфера літературного салону матері.
(будинок, де народився О.Уайльд)

Слайд #4

Освіта. Школа Портора – скул в м.Енніскіл
1. В 11 років – Портора – скул (знаменита сувора
англійська школа).
Спочатку ні успішністю, ні старанністю він не відзначався, тому що тяжко переносив суворий режим. Але завжди зі смаком одягався, був
бездоганний і охайний у побуті, стриманий і розважливий у словах і вчинках.
Справжнім талантом було вміння швидко читати.
В школі отримав премію за знання грецького оригінала Нового Заповіту. Школу закінчив із золотою медаллю та отримав направлення для навчання в Дублінський Трініті-коледж.

Слайд #5

Освіта. Коледж у Дубліні.
2. Коледж Трініті у Дубліні – інтернат з не менш суворими правилами.
Тут вивчав античну історію та культуру. Виявив
блискучі знання з давніх мов.
Тут вперше прослухав курс лекцій з естетики, і, дякуючи тісному спілкуванню з куратором, став
набувати риси своєї майбутньої естетської поведінки.
В 1874 році юнак виграв стипендію на навчання в Оксфордському коледжі Магдаліни на класичному відділенні та вступив в Оксфорд.

Слайд #6

Освіта. Оксфорд
Тут його ім'я стало відомим завдяки різним історіям, які з ним траплялись або які він розповідав сам.
На той час Оксфорд нагадував аристократичний клуб молоді. Оскар став членом елітарного клубу знавців мистецтва, центром якої був викладач університету Джон Рескін, відомий англійський літератор.
Отримав престижну Ньюдігейтську премію за поему “Равена”. Цю премію в XVIII столітті затвердив сер Роджер Ньюдігейт для студентів, які перемагали на щорічному конкурсі поем.
За період навчання відвідує Італію, Грецію, які покорили його своєю красою.

Слайд #7

Джон Рескін – англійський літератор, який мав великий вплив на естетичні погляди письменника

Слайд #8

Рукопис вірша “Impressions du Matin” із збірки “Poems” (1881). Це перші літературні досягнення письменника.

Слайд #9

Поема “Равена”, за яку письменник отримав престижну премію Роджера Ньюдігейта
Цю премію затвердив відомий політик 18 ст. сер Роджер Ньюдігейт для студентів за перемогу на щорічному конкурсі поем.

Слайд #10

Дякуючи своєму таланту, гострому розуму і вмінню привертати увагу Уайльд швидко вливається в світське життя Лондона.Він здійснив революцію в моді. Одягався незвично, яскраво, але «улюбленцю» лондонського суспільства все дозволялось. Він навіть шокував своєю екстравагантністю в одязі і в поведінці.

Слайд #11

Після закінчення університету Уайльд став улюбленцем лондонського суспільства. Він був дорогим гостем на вечірках і у всіх салонах, його буквально завалювали запрошеннями. Один з його сучасників написав: «Він був, без перебільшення, блискучим співрозмовником, якого я зустрів у своєму житті... В його присутності взагалі ні на кого більше не звертали ніякої уваги".

Слайд #12

Його любили фотографувати, малювати його портрети.
Лондонський денді
Портрет роботи
Обрі Бертслі

Слайд #13

Дружина Констанс Ллойд з сином - первістком
У 1881 році Оскар познайомився з Констанс Ллойд, донькою багатого адвоката, якій став писати поетичні листи . Вони одружились у 1884 році. Медовий місяць провели в Парижі. Протягом декількох років вони кохали одне одного, але після народження дітей Уайльд пішов з родини. У них народилось два сини, яких вони назвали Сіріл та Вівіан. Оскар обожнював своїх дітей, але не був пристосований до сімейного життя.
Для своїх синів письменник написав казки. Збірки вийшли в 1888 році і називались “Щасливий принц і інші казки”

Слайд #14

Наполеон Сароні 1882 рік
(лондонський фотограф)

Слайд #15

Тулуз – Лотрек “ПортретОскара Уайльда”

Слайд #16

Уайльд заробляв собі на життя тим, що працював в журналі «Жіночий світ», де писав рецензії на книги і читав лекції в Англії та Америці. Потім він став писати комедійні твори, які читач зустрів з восторгом . Його літературний успіх високо оцінив Д.Бернард Шоу.

Слайд #17

“Кентервільський привид” – наступний твір, що мав великий успіх. Був виданий у 1887 році.

Слайд #18

Період зрілої та інтенсивної творчості (1887 – 1895 р)
Стаття “Критик як художник” (1890)
“Злочин лорда Артура Севіла” (1887)
Роман “Портрет Доріана Грея” (1890)
Цикл комедій (“Ідеальний чоловік”, “Віяло леді Віндермір”)
Драма “Саломея” (1891)

Слайд #19

У 1891 році Уайльд знайомиться з 22- річним аристократом лордом Альфредом Дугласом, якого родина і друзі називали "Бозі" і який став найбільшим коханням в житті Уайльда. Але саме ці відносини і стали початком кінця творчого життя Оскара Уайльда. Батько Бозі подав в суд скаргу на Уайльда, що той погано впливає на його сина, і після суда Уайльд був засуджений на два роки до в'язниці (Лондон, Пентонвілль)

Слайд #20

В'язниця повністю зламала його.Більшість друзів відвернулись від нього. Але ті, що не покинули його в цей тяжкий період життя, врятували письменника від смерті. Альфред Дуглас жодного разу його не відвідав і не написав жодного листа. У в'язниці Уайльд написав сповідь у вигляді листа до лорда Дугласа «De profundis» (1897).
Його діти, ображені на поведінку батька, припинили спілкуватися з ним і разом з матір'ю емігрували і змінили прізвище. За все своє життя ніхто з них так і не провідував могилу Оскара.

Слайд #21

Завдяки фінансовій підтримці друзів Уайльд вийшов із в'язниці в травні 1897 р. Він переїхав до Франції, змінив ім'я на Себастьян Мельмот.
Там він і написав свій останній твір, поему “Балада Редінгської в'язниці”, під якою підписався псевдонімом “СЗЗ”. Це був його тюремний номер.
Це був останній злет жерця естетизму.

Слайд #22

Незадовго до смерті він сказав : ”Я не переживу XIX століття. Англійці не перенесуть моєї подальшої присутності”.
Уайльд помер у Парижі
30 листопада 1900 року.
Він міг дочекатися свого наступного творчого злету, але... не дочекався. Його поховали на кладовищі Пер-Лашез, у Парижі, де поховані Бізе, Бальзак, Шопен, Мюссе

Слайд #23

Пам'ятник Уайльду на площі Мерріон в Дубліні. (2000 р.)

Слайд #24

Друк та екранізація творів Оскара Уайльда.

Слайд #25

У 2007 році телекомпанія Бі-бі-Сі проводила опитування серед людей, і вони назвали Оскара Уайльда найбільш дотепною людиною Великобританії . І в цьому він обійшов таких славетних людей Англії, як Черчілль та Шекспір.

Слайд #26

Найвідоміші вислови О.Уайльда
Все можно пережить, кроме смерти.
Я вовсе не хочу знать, что говорят за моей спиной, — я и без того о себе достаточно высокого мнения.
Дружба трагичнее любви — она умирает гораздо дольше.
Все мужчины — чудовища. Остается одно — кормить их получше.

Слайд #27

Будь собой. Прочие роли уже заняты.
Если вы хотите узнать, что на самом деле думает женщина, смотрите на нее, но не слушайте.
Любовь замужней женщины – это великая вещь. Женатым мужчинам такое и не снилось.
Женщина будет кокетничать с кем угодно, лишь бы на неё в это время смотрели.