Презентація на тему «Роберт Луїс Стівенсон»

Книга,без якої я не уявляю своє життя
Підготував учень 11 класу Бучацької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2
Дудлій Владислав

Роберт Луїс Стівенсон
Ро́берт Луїс Сті́венсон 
(англ. Robert Louis Balfour Stevenson, *13листопада 1850,Единбург — †3 грудня 1894, Апіа, Самоа) — шотландський письменник. Зажив світової слави романом «Острів скарбів», який є класичним зразком пригодницької літератури. В гостросюжетних романах («Викрадення», «Корабельна катастрофа», «Володар Баллантре», «Катріона») та оповіданнях (зокрема в оповіданні «Сатанинська пляшка») викрив світ наживи й користолюбства. Автор історичних романів («Чорна стріла», «Принц Отто» та ін.), психологічних повістей тощо.

Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850  року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів;— Шотландія , її історія та герої.
Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні майбутній письменник одержав ім'я Роберт Луїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.
Роберт Стівенсон був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі. На третьому році життя переніс хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті.
У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету , де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'являється в 1866 році.
У 1873  році він стає професійним письменником. Найвідоміший роман Стівенсона «Острів скарбів», що вийшов окремим виданням у 1883 році, приніс автору широкий успіх.

У читацькій пам'яті Р. Л. Стівенсон нерідко виявляється автором однієї книги — «Острів скарбів». Тим часом складні вузли багатьох літературних проблем на англійському ґрунті сходяться як колись, так і тепер до творчості Стівенсона. І коли великий сучасний письменник Ґрем Ґрін ставить його ім'я в ряд найбільш впливових своїх учителів — це не просто жест. Щоб зрозуміти велич Стівенсона, треба згадати про нього як про автора багатьох інших книг і щільно розібрати очевидну романтику, що так виразно виділила його творчість. «Подорож усередину країни» чи шляхові нариси Стівенсона про його подорож по Франції розпочинають традицію, що втілилася пізніше в книгах Джерома К. Джерома «Дозвільні думки ледаря», «Троє в одному човні», де подорож підмінюється стандартною «прогулянкою» і де ніби-то сам собою виявляється ідіотизм обивательського побуту.

“Острів Скарбів”
Острів скарбів — найвідоміший роман шотландського письменника Роберта Люїса Стівенсона.
Вперше роман був надрукований в 1881 і 1882 роках дитячим журналом Young Folks. Окремою книгою вийшов в 1883 році.

Як писав письменник: «Дитинство моє, щиро кажучи, було безрадісне. Жар, марення, безсоння, тяжкі дні, нескінченні ночі», — згадує про себе письменник. Щоб якось розважитись, хлопчик обкладав свою постіль іграшками і придумував різноманітні ігри. Любов до ігор Стівенсон зберіг на все життя. Уже в зрілому віці, хворий на туберкульоз, змушений майже весь час лежати в ліжку, — дома, Стівенсон розпочинав цікаві ігри із своїм пасинком. Вилізши на горище, він накреслив на підлозі карту уявного острова і вигадав дуже цікаву історію про піратів та багатий скарб. 
Описаний Стівенсоном Острів Скарбів дуже схожий на — Хувентуд (у перекладі — острів Молоді). Він розташований на відстані у 70 км від Куби і раніше називався Пінос. Напевно, Стівенсон використовував легенди про піратів, які дуже часто відвідували острів — адже цілих 300 років Пінос був притулком для джентльменів удачі (так раніше називали піратів).
Коли письменник писав свій роман, він читав записки найвідоміших піратів минулого, всі вони бували на острові Хувентуд.

Історія написання
Усе розпочалося із забави. Як розповідав сам автор «Острова скарбів» : «Одного разу я накреслив карту острова. Вона була старанно і красиво розфарбована. Я назвав свій твір «Островом скарбів». Я чув, бувають люди, для яких карти нічого не означають, але не можу собі цього представити! Назви, контури лісів, напрям доріг і річок, доісторичні сліди людини - ось непочате джерело для всякого, у кого є очі і хоча на гріш уяви.
Коли я направив погляд на карту свого Острова, то серед вигаданих лісів заворушилися герої моєї майбутньої книги. Загорілі особи їх і блискуча зброя з були видимі з найнесподіваніших місць. Вони снували туди і сюди, боролися і шукали скарб на декількох квадратних дюймах щільного паперу…». Інша видатна робота Стівенсона, «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда», вийшла в 1886 році.

Короткий зміст
XVIII ст. У шинку "Адмірал Бенбоу", розташованому неподалік від англійського міста Брістоль, поселяється таємничий незнайомець - огрядний літній чоловік з шабельним шрамом на щоці. Його звуть Біллі Бонс. Грубий і лукавий, він у той же час явно когось боїться і навіть просить сина господарів трактиру Джима Хокінса стежити, чи не з'явиться в окрузі моряк на дерев'яній нозі.
Нарешті, ті, від кого Біллі Бонс ховається, знаходять його. Першого непроханого гостя, особи, блідої, землистої, звуть Чорний Пес, отримує попередження.
Між Бонсом і Чорним Псом спалахує сварка, і Чорний Пес, поранений в плече, рятується втечею. Від пережитого хвилювання з Біллі Бонсом трапляється апоплексичний удар.
Прикутий на кілька днів до ліжка, він зізнається Джиму, що служив штурманом покійного капітана Флінта - прославленого пірата, чиє ім'я ще недавно наводило жах на мореплавців. Старий штурман боїться, що його колишні спільники, які полюють за вмістом його матроської скрині, пришлють йому чорну мітку - знак піратського попередження.

Так і сталося. ЇЇ приносить, відштовхуючого виду, сліпий на ім'я П'ю. Коли той йде, Біллі Бонс збирається тікати, але його хворе серце не витримує, і він помирає. Розуміючи, що в таверну скоро повинні нагрянути морські розбійники, Джим з матір'ю посилають односельців по допомогу, а самі повертаються, щоб взяти зі скрині померлого пірата належні їм за постій гроші. Разом з грошима Джим забирає зі скрині якийсь пакет.
Ледве юнак з матір'ю встигають покинути будинок, як з'являються пірати, яким не вдається знайти того, що вони шукають.
У пакеті, який Джим віддає двом доброчесним джентльменам, докторові Лівсі і сквайру (англійський дворянський титул) Трелоні, виявляється карта острова, де заховані скарби капітана Флінта.
Джентльмени вирішують відправитися за ними, взявши Джима Хокінса юнгою на корабель.
Пообіцявши докторові не посвячувати нікого в меті майбутньї подорожі, сквайр Трелоні виїжджає до Брістоля, щоб купити судно і найняти команду. Згодом з'ясовується, що сквайр не дотримав слова: все місто знає, куди і навіщо збирається плисти шхуна "Іспаньола".
Набрана ним команда не подобається найнятому ним же капітану Смоллетту, якій здається, що матроси недостатньо надійні. Більшість з них були рекомендовані власником таверни "Підзорна труба" одноногим Джон ом Сільвером. Сам колишній моряк, він наймається на корабель як кок. Незадовго до відплиття Джим зустрічає в його таверні Чорного Пса, який, побачивши юнака, тікає. Доктор і сквайр дізнаються про цей епізод, але не надають йому значення.

Все з'ясовується, коли "Іспаньола" вже підпливає до Острова скарбів. Джим забрався в бочку з-під яблук і випадково чує розмову Сільвера з матросами, з якої дізнається, що більшість із них пірати, а їх ватажок - одноногий кок, який був квартирмейстером у капітана Флінта.
Ледве шхуна кидає якір біля острова, дисципліна на судні починає різко падати. Назріває бунт. Залишивши на шхуні спільників, пірати на чолі з Сільвером відправляються на шлюпках до острова. В одну з шлюпок, незрозуміло навіщо, стрибає Джим, який, втім, тікає, як тільки вона досягає землі.
Блукаючи по острову, Джим зустрічає Бена Ганна - колишнього пірата, залишеного тут товаришами три роки тому. Він поплатився за те, що переконав їх зайнятися пошуками скарбів капітана Флінта, які виявилися безуспішними. Бен Ганн каже, що швидше готовий допомагати природженим джентльменам, ніж джентльменам удачі, і просить Джима передати це друзям. Ще він повідомляє юнакові, що в нього є човен, і пояснює, як його знайти.

А в цей час капітану, доктору, сквайру з трьома слугами і матросу Ейбу Грею, які не побажав залишатися з піратами, вдається на ялику бігти із судна, прихопивши з собою зброю, боєприпаси і запас харчів. Вони ховаються в зрубі за частоколом, де тече струмок і можна довго тримати облогу. Побачивши над частоколом британський прапор, а не "веселий Роджер", який підняли б пірати, Джим Хокінс розуміє, що там друзі, і, приєднавшись до них, розповідає про Бена Ганні.
Після того як мужній маленький гарнізон відбиває атаку піратів, які прагнуть заволодіти картою скарбів, доктор Лівсі вирушає на зустріч з Беном Ганном, а Джим здійснює новий незрозумілий вчинок. Він без дозволу покидає форт, відшукує належить Бену Ганну човен і відправляється на "Іспаньола". Скориставшись тим, що незадовго до його появи два охороняли її пірата влаштували п'яну бійку, у якій один з них загинув, а другий був поранений, Джим захоплює корабель і відводить його в затишну бухту, після чого повертається у форт.

Але друзів своїх він там не знаходить, і опиняється в руках у піратів, яким, як він потім дізнається, форт був зданий без бою. Вони вже хочуть піддати юнака болісній смерті, як раптом як раптом за нього заступається Джон Сильвер. Стає ясно, що ватажок розбійників до того моменту вже розуміє, що гра програна, і, захищаючи Джима, намагається врятувати власну шкуру. Це підтверджується, коли до форту приходить доктор Лівсі, який віддає Сільверу жадану карту, а колишній кок отримує від нього обіцянку врятувати його від шибениці.
Коли морські розбійники прибувають на те місце, де, як показує карта, зариті скарби, вони знаходять порожню яму і збираються вже розтерзати свого ватажка, а разом з ним і хлопчиська, як раптом лунають постріли і двоє з них падають намертво.
Решта пускається врозтіч. Ті, що прийшли на допомогу доктор Лівсі, матрос Ейб Грей і Бен Ганн ведуть Джима і Сільвера в печеру, де їх чекають сквайр і капітан. З'ясовується, що Бен Ганн давно вже знайшов золото Флінта і переніс його до свого житла.
Перенісши скарби на корабель, всі відправляються в назад додому, залишивши піратів на безлюдному острові.
В одному з портів Америки Сільвер здійснює втечу, прихопивши мішечок з золотими монетами. Інші благополучно досягають берегів Англії, де кожен отримує свою частку скарбів.

Сільвер (Довготелесий Джон) - одноногий пірат, колишній квартирмейстер знаменитого піратського капітана Флінта, що задався метою заволодіти картою, а з її допомогою скарбами Флінта, закопаними на безлюдному острові в Карибському морі. Найнявшись в якості суднового кухаря на шхуну "Іспаньола", куплену друзями оповідача - юного сина шинкаря Джима Хокінса, з тим щоб на ній відправитися на острів скарбів, С. очолює бунт на кораблі. Його спроба присвоїти скарби терпить провал після смертельної сутички на острові піратів з Джимом Хокінсом і його друзями, проте йому вдається втекти з вкраденої частиною багатств в одному з портів на шляху додому. С. - самий, мабуть, барвистий персонаж пригодницького роману Стівенсона, навіть називався спочатку "Судовій кухар". (Згодом таку назву отримала частина друга книги.) неоромантика, що проповідує життєлюбні здорове світовідчуття юності, Стівенсон ставить своїх героїв у неординарні обставини, що вимагають напруження всіх життєвих сил у вічній сутичці добра і зла.
Сільвер

Ця романтична універсальність навіть в якійсь мірі замазують історичний колорит оповідання, віднесених до середини XVIII ст. і багато в чому продовжує традицію "Робінзона Крузо". Захоплюючий сюжет, який народився з гри, яку якось затіяв письменник зі своїм пасинком, природно, вимагає зовсім іншої літературної техніки, ніж розробка характерів і історичного фону. Проте С. зовсім не одномірна фігура. Спочатку протягом усього першого частини його появі передує нагнітання атмосфери страху навколо його фігури.
Потім, після його появи, він змальовується як хитрий, підступна людина, чудово вміє вводити оточуючих в оману щодо свого дійсного обличчя та своїх планів. Він володіє силою переконання, вміє різко змінювати стиль поведінки в залежно від мінливих обставин, тобто, кажучи словами оповідача, цей "моторний вбивця" "розумний, точний і спритний". .
Роман «Острів скарбів» сповнений романтикою подорожей, напругою інтелектуальних, душевних і фізичних сил.
Як і в романі Жуля Верна "П'ятнадцятирічний капітан", передумовою перемоги у небезпечній подорожі є вірність юного героя своїм друзям, готовність прийти їм на допомогу в найскрутнішу хвилину на противагу підступності та безчестю піратів.