Презентація на тему «Р.М.Рільке і Україна»
409
Слайд #1
Р.М.Рільке і Україна
Підготувала учениця 11-А класу
Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Пехньо Олександра
Підготувала учениця 11-А класу
Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Пехньо Олександра
Слайд #2
Райнер Марія Рільке (1875 - 1926)видатний австрійський поет прозаїк, драматург і перекладач; один з найвизначніших ліриків xx сторіччя.
Слайд #3
У 1897 році Рільке познайомився з Лу Андреас Саламе, дочкою генерала російської армії французького походження, яка народилася в Петербурзі. Розумна , із сильним характером дівчина запалила Рільке своїми розповідями про вітчизну, разом із нею Рільке у 1899 – 1900 роках подорожує Росією і Україною. Поет був вражений красою української природи, народними піснями.
Слайд #4
Україна змальована ним як чудовий край безмежних просторів, із героїчним минулим, багатою історією. Мабуть, саме такою, як на репродукції С.Васильківського “Весна на Україні”, запам'яталася Україна Рільке назавжди.
Слайд #5
Великим переживанням Рільке стала краса української природи, безмежжя рівнини й степу.
На цій землі поет знаходить зразок жаданого єднання людей, природи, землі і Бога.
Україна стала для нього духовною Батьківщиною.
На цій землі поет знаходить зразок жаданого єднання людей, природи, землі і Бога.
Україна стала для нього духовною Батьківщиною.
Слайд #6
Рільке писав про широкі українські степи в одному із своїх листів: “Тут знову осягаєш розміри і масштаби. Дивуєшся: земля – велика, вода – тут щось велике, але перш за все великим є небо. Те, що я бачив досі, було лише образами землі, річки та світу. Тут все це є само по собі. У мене відчуття, ніби я споглядав саме творіння; як мало слів для всебуття, для речей, що існують у масштабі Бога – Отця…
Слайд #7
Поета вразив Київ. Він милувався золотими банями Софіївського собору та Києво – Печерської лаври. Спускався у печери як з прочанами, так і сам, довго ходив зі свічкою.
У “ місті близькому до Бога ” - Києві – Рільке хотів оселитися назавжди.
У “ місті близькому до Бога ” - Києві – Рільке хотів оселитися назавжди.
Слайд #8
Рільке був вражений Софієвським собором, Києво-Печерською лаврою, їй він присвятив кілька поезій і найбільш захоплено розповідав про свої враження від неї: ”Сьогодні кілька разів мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир. В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті,раз з людьми. ”
Слайд #9
З глибоким інтересом і любов'ю вивчав поет “ давні церкви й собори,в яких багато старих картин і дорогоцінних реліквій ”.
У свідомості поета знову і знову постає образ церкви ( “ церкви десь на сході ” ), який у поезії “ Ти монастир Господніх ран ” чітко прибирає форму Києво - Печерської лаври.
У свідомості поета знову і знову постає образ церкви ( “ церкви десь на сході ” ), який у поезії “ Ти монастир Господніх ран ” чітко прибирає форму Києво - Печерської лаври.
Слайд #10
Києво – Печерська лавра згадується в “ Книзі часів ” у колі безсмертних творінь людства -
Венеції, Рима , Флоренції, Пізи і Троїце-Сергієвої лаври.
Венеції, Рима , Флоренції, Пізи і Троїце-Сергієвої лаври.
Слайд #11
Під час поїздки до Росії він зустрівся у Москві і Петербурзі з українцями
І .Рєпіним , художником,який захоплювався і сторичним минулим своєї батьківщини, і знавцем рідної літератури професором М.Стороженко, який збудив інтерес Рільке до поезії Т. Шевченко. Р.М.Рільке не тільки читає шевченкові твори російською мовою,а під час подорожі відвідує його могилу у Каневі .
І .Рєпіним , художником,який захоплювався і сторичним минулим своєї батьківщини, і знавцем рідної літератури професором М.Стороженко, який збудив інтерес Рільке до поезії Т. Шевченко. Р.М.Рільке не тільки читає шевченкові твори російською мовою,а під час подорожі відвідує його могилу у Каневі .
Слайд #12
Рільке приваблювала постать Тараса Шевченко. Поет познайомився з творами Кобзаря в російських перекладах, а під час мандрів Україною відвідав його могилу в Каневі.
Слайд #13
Полюбив письменник й українське малярство. Його вразили ікони київських монастирів.
Слайд #14
Йому сподобались роботи відомих художників Д.Левицького, В.Боровиковського,
М.Ярошенко.
М.Ярошенко.
Слайд #15
Рільке виявив глибокий інтерес до Миколи Гоголя,особливо імпонувала австрійському поетові зв'язки творчості Гоголя з українською національною традицією та історією України. Особливий інтерес у Рільке виник до історії Київської Русі та козацької минувшини.
Слайд #16
Після Києва розпочалося його майже двомісячне паломництво Україною та Волгою
Слайд #17
Вирушивши Дніпром,” у край чудової України ”,він пливе до Кременчука
Слайд #18
Поїздом їде до Полтави. Звідти-до навколишніх сіл щоб “ природу і людей зблизька побачити ”.
Слайд #19
Повернувшись до дому, поет записав до щоденника: “Згадую полтавські степи, надвечірні зорі ,хатки,й охоплює душу сум, що мене там немає. ”
Слайд #20
Рільке затримується на кілька днів у Полтаві, відвідує місця Полтавської битви, навколишні села.
Полтавська битва навіяла Рільке вірш “ Карл ХІІ, король шведський, мчить по Україні ”
Полтавська битва навіяла Рільке вірш “ Карл ХІІ, король шведський, мчить по Україні ”
Слайд #21
Останнім етапом мандрів
поета був Харків.
поета був Харків.
Слайд #22
Дух України, її сутність виявились творчому спадку Рільке: це переклади,і мистецтвознавчі статті, вірші й прозові твори ,навіяні перебуванням на українській землі.
Серед перекладів вирізняється “Слово про Ігорів похід “, над яким Рільке працював Рільке працював кілька років. Цей переклад вважається найкращим з німецькомовних.
Серед перекладів вирізняється “Слово про Ігорів похід “, над яким Рільке працював Рільке працював кілька років. Цей переклад вважається найкращим з німецькомовних.
Слайд #23
Враження Рільке з відвідин України 1899 і 1900 років позначилися на циклі «Книга про чернече життя», збірці «Часослов».
Духовні враження від Києва вилилися у книзі “Часослов” (“Книга годин”),написаній від імені київського ченця як монолог,звернений до Бога.
Духовні враження від Києва вилилися у книзі “Часослов” (“Книга годин”),написаній від імені київського ченця як монолог,звернений до Бога.
Слайд #24
Присутні українські мотиви і в прозових творах Рільке. У цьому віднощенні показовою є книга “Історія про Господа . Бога”- цикл із тридцяти притч. Дві з них написані на українському матеріалі. Це “Пісня про Правду ” і “Як старий Тимофій помирав співаючи ”.
Персонажів цих оповідань ріднить любов до народної пісні- швець Петро і Тимофій дбають ,щоб пісня не вмерла,вважають своїм обов'язком передати її молодим для збереження. Адже пісня – душа народу, життя нації. У центрі оповідання-проблема мистецтва і Бога. Справжнє мистецтво ,виразником якого є сліпий кобзар Остап, наділено такою силою ,що здатна підняти народ на боротьбу з польськими панами,а творець такої пісні, в уявлені Рільке, є рівним Богові. Кобзар своїм співом зворушує душі людей,спонукає їх боротися за правду.
Персонажів цих оповідань ріднить любов до народної пісні- швець Петро і Тимофій дбають ,щоб пісня не вмерла,вважають своїм обов'язком передати її молодим для збереження. Адже пісня – душа народу, життя нації. У центрі оповідання-проблема мистецтва і Бога. Справжнє мистецтво ,виразником якого є сліпий кобзар Остап, наділено такою силою ,що здатна підняти народ на боротьбу з польськими панами,а творець такої пісні, в уявлені Рільке, є рівним Богові. Кобзар своїм співом зворушує душі людей,спонукає їх боротися за правду.
Слайд #25
Рільке добре вивчив народні пісні,особливо захопився він піснями про козачину,і вони йому послужили матеріалом для його “ Пісні про правду ”.
Слайд #26
Австрійський письменник Рільке в ” Пісні про правду ” виразив глибоку любов до України, замилування її природою, захоплення глибиною душі українських селян: люди - безодні, захоплення українськими піснями; віру в те,що український народ виборе свою незалежність.
