Презентація на тему «Габрієль Гарсія Маркес» (варіант 8)

Габріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Гарсі́я Ма́ркес

Загальний огляд
Габріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Гарсі́я Ма́ркес (повне ім'я: ісп. Gabriel José de la Concordia García Márquez, шанувальники доброзичливо називали його Габо; * 6 березня 1927[1], Аракатака, Колумбія — † 17 квітня 2014, Мехіко, Мексика) —колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нейштадтської літературної премії 1972 року, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року.
Представник літературного напрямку «магічного реалізму».
Його ім'я стоїть поряд з іменами Хорхе Луїса Борхеса, Маріо Варгаса Льоси, Хуліо Кортасара як одного з найвизначніших письменників Латинської Америки ХХ століття.

Біографія
Дитинство та юнацтво
Габрієль Гарсія Маркес народився в місті Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія, жив уМексиці та Європі, перед смертю переважно жив в Мехіко.
У дитинстві виховувався батьками матері. Саме вони познайомили майбутнього письменника з мовними особливостями, що в подальшому стали важливою частиною його творчості.[3][4]
У 1940 році, в 12-річному віці, Ґабрієль отримав стипендію і почав навчання в єзуїтськомуколеджі містечка Сіпакіра, що за 30 км на північ від Боготи[5]. У 1946 році він вступив уНаціональний університет Боготи на юридичний факультет.

Перше оповідання Ґарсії Маркеса було опубліковане 1947 p., але його автор не мислив себе професійним літератором. 1948 р. внаслідок убивства лідера ліберальної партії атмосфера у столиці ускладнилася, і Ґарсія Маркес переїхав у Картахену, де намагався продовжити заняття. Але адвокатська кар'єра його мало приваблювала, а невдовзі він зовсім відмовився від неї і звернувся до журналістики.
1951 р. вийшла повість «Опале листя» (La hojarasca), у якій вперше з'являється містечко Макондо, що так нагадує рідну Аракатаку. Разом зі світом Макондо приходить і тема самотності, центральна для всієї творчості Ґарсії Маркеса.

З 1954 року Маркес працював у газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеличкі статті і рецензії на фільми. Як кореспондент цієї газети він побував у Італії, Польщі, Франції, Венесуелі та США. У 1959 році в Нью-Йорку в нього народився син.[6]
Поряд із кореспондентською діяльністю Маркес почав писати оповідання і кіносценарії. У 1961 році він опублікував повість «Полковникові ніхто не пише» (ісп. El coronel no tiene quien le escriba), у 1962 році — роман «Лиха година» (La mala hora, 1966). Світове визнання йому приніс роман «Сто років самотності» (Cien años de soledad, 1967). Чилійський поет Пабло Неруда назвав цей роман кращим іспаномовним романом з часів Дон Кіхота.

У 1982 році Маркесу присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи і оповідання, в яких фантазія і реалізм, поєднані у світі уяви, що віддзеркалює життя і конфлікти цілого континенту».
У 1989 році у письменника виявили ракову пухлину в легенях, яка, ймовірно, розвинулась через його звичку курити під час роботи. Після операції 1992 року розвиток пухлини призупинився. Медичне обстеження у 1999 році виявило в нього іншу форму раку — лімфому. Його довелося двічі оперувати в США і Мексиці.

Габріель Гарсія Маркес з сином Гонсаліо (Гонзаліо) і дружиною Мерседес. 1982 рік, Париж.

2002 року вийшла друком перша книга з запланованої біографічної трилогії — «Жити, щоб розповісти про це», що стала бестселером в іспаномовному світі.
У серпні 2004 року Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання в час холери» голівудській кінокомпанії «Stone Village Pictures». Бюджет кінострічки склав 40 млн.доларів США. Фільмування відбувалося в 2006 році в Картахені, що на карибському узбережжі Колумбії.

Автограф

Твори
Оповідання
1948: Інший бік смерті / La otra costilla de la muerte
1948: Єва всередині свого кота / Eva está dentro de su gato
1949: Прикрість для трьох сомнамбул / Amargura para tres sonámbulos
1949: Діалог із дзеркалом / Diálogo del espejo
1950: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul
1950: Жінка, яка приходила о шостій / La mujer que llegaba a las seis [12]
1951: Набо, негр, який змусив чекати ангелів / Nabo, el negro que hizo esperar a los ángeles
1951 :Опале листя /La hojarasca
1952: Хтось розкидає ці троянди / Alguien desordena estas rosas
1953: Ніч куликів / La noche de los alcaravanes
1955: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo
1961: Море втраченого часу / El mar del tiempo perdido
1962: Сієста у вівторок / La siesta del martes
1962: Один із цих днів / Un día de éstos
1962: У цьому місті немає злодіїв / En este pueblo no hay ladrones
1962: Незабутній день Бальтасара / La prodigiosa tarde de Baltazar
1962: Вдова Монтьєль / La viuda de Montiel [13]
1962: День після суботи / Un día después del sábado
1962: Штучні троянди / Rosas artificiales
1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande
1968: Стариган із крилами / Un señor muy viejo con unas alas enormes
1968: Світло як вода / La luz es como el agua
1968: Найкрасивіший потопельник у світі / El ahogado más hermoso del mundo
1968: Остання подорож корабля-привида / El último viaje del buque fantasma
1968: Блакаман, добрий продавець див / Blacamán el bueno vendedor de milagros
1970: За коханням неминучість смерті / Muerte constante más allá del amor
1972: Неймовірна сумна історія про простодушну Ерендіру і її безсердечну бабусю / La increíble y triste historia de la cándida Eréndira y de su abuela desalmada
1992: Дванадцять дорожніх історій / Doce cuentos peregrinos

Романи, збірки, статті
1961: Полковникові ніхто не пише / El coronel no tiene quien le escriba
1962: Недобрий час / La mala hora
1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande
1967: Сто років самотності / Cien años de soledad
1968: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo
1970: Оповідь непотопельника / Relato de un náufrago
1973: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul
1973: Коли я був щасливий і дурний / Cuando era feliz e indocumentado
1974: Чилі, переворот і грінго / Chile, el golpe y los gringos
1975: Осінь патріарха / El otoño del patriarca
1947–1972, 1976: Усі оповідання / Todos los cuentos
1978: Подорож соціалістичними країнами / De viaje por los países socialistas
1948–1952: Журналістика 1: Берегові тексти / Obra periodística 1: Textos costeños
1954–1955: Журналістика 2: Серед франтів / Obra periodística 2: Entre cachacos
1955–1960: Журналістика 3: З Європи і Америки / Obra periodística 3: De Europa y América
1974–1995: Журналістика 4: Задарма / Obra periodística 4: Por la libre
1980–1984: Журналістика 5: Прес-релізи / Obra periodística 5: Notas de prensa
1981: Хроніка смерті, про яку всі знали заздалегідь / Crónica de una muerte anunciada
1982: Хай живе Сандіно / Viva Sandino
1982: Викрадення / El secuestro
1982: Запах гуаяви / El olor de la guayaba
1983: Штурм / El asalto: el operativo con el que el FSLN se lanzó al mundo
1983: Ередіра / Eréndira
1985: Любов під час холери / El amor en los tiempos del cólera
1986: Таємна пригода Мігеля Літтіна у Чилі / La aventura de Miguel Littín clandestino en Chile
1989: Генерал у своєму лабіринті / El general en su laberinto
1992: Дванадцять дорожніх оповідань / Doce cuentos peregrinos
1994: Про кохання та інших демонів / Del amor y otros demonios
1996: Новина про викрадення / Noticia de un secuestro
2002: Жити, щоб розповісти про це / Vivir para contarla
2004: Записник з моїми сумними курвами / Memoria de mis putas tristes
2010: Я тут не для того, щоб робити промови / Yo no vengo a decir un discurso

Помер Ґабрієль Ґарсія Маркес 17 квітня 2014 на 88-му році життя у своєму будинку в Мехіко.

Дякую за увагу !!!