Ахматова Анна Андріївна (справжнє прізвище - Горенко) народилася в сім'ї відставного інженера – механіка флоту під Одесою. Через рік після народження дочки сім'я переїхала в Царське Село.
Слайд #3
У 1905 р. після розлучення батьків Ахматова з матір'ю переїхала до Евпаторії. У 1906 - 1907 рр. вона вчилася у випускному класі Маріїнської гімназії, в 1908 - 1910 рр. - на юридичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.
Слайд #4
25 квітня 1910 р. вона повінчалася з Н.Гумільовим. З 1910 по 1916 р. жила в Царському Селі.
Слайд #5
1911 – 1912 рр. подорожувала Францією та Італією
Слайд #6
1912 – 1922 рр. вийшло друком п'ять поетичних збірок: "Вечір“ (1912), "Чотки" (1914), “Біла зграя” (1917), “Подорожник” (1921), “Anno Domini” (1922).
Слайд #7
1935 – 1943 рр. працювала на поемою “Реквієм”, пам'ятником доби сталінського терору.
Слайд #8
У трагічних 1930 - 1940-і роки Ахматова розділила долю багато своїх співвітчизників, переживши арешт сина, загибель друзів, своє відлучення від літератури партійною постановою 1946 р.
Слайд #9
Творчість Ахматової як найбільше явище культури XX ст отримало світове визнання. У 1964 р. вона стала лауреатом міжнародної премії "Етна-Таорміна", в 1965 р. обрана почесним доктором Оксфордського університету.
Слайд #10
5 березня 1966 р. Ахматова померла. Прах її був похоронений на кладовищі в селищі Комарово під Ленінградом.
Слайд #11
Лише після смерті в Санкт-Петербурзі відкрили музей А. Ахматової у будинку, в якому жила письменниця. Там знаходяться всі особисті речі поетеси.
Слайд #12
Презентацію виконав:Учень 11-Б класуГаначівський Роман