Презентація на тему «Леся Українка» (варіант 35)
234
Слайд #1
В її імені барви України
Підготувалаучениця 10-А класуІзяславського НВК №2
Куліш Інна
Підготувалаучениця 10-А класуІзяславського НВК №2
Куліш Інна
Слайд #2
Люди, як зорі, полишають свій слід
у свідомості майбутніх поколінь,особливо люди
талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси,образ ніжний і чистий.
Леся Українка
(1871-1913)
у свідомості майбутніх поколінь,особливо люди
талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси,образ ніжний і чистий.
Леся Українка
(1871-1913)
Слайд #3
Леся Українка(Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого у Новограді-Волинському. Мати і батько походили з дворянських родів. Кожен з них був особистістю непересічною, яскраво обдарованою.
Петро Антонович Косач
Ольга Петрівна (Олена Пчілка)
Петро Антонович Косач
Ольга Петрівна (Олена Пчілка)
Слайд #4
Леся з сестрами
Леся з братом Михайлом
Росла і виховувалась у великій родині - мала трьох сестер і двох братів.
Читати почала в 4 роки. Леся за допомогою гувернантки і матері вивчила німецьку,французьку, російську мови, а згодом - ще 9 іноземних мов.
Леся з братом Михайлом
Росла і виховувалась у великій родині - мала трьох сестер і двох братів.
Читати почала в 4 роки. Леся за допомогою гувернантки і матері вивчила німецьку,французьку, російську мови, а згодом - ще 9 іноземних мов.
Слайд #5
До десяти років Леся росла і розвивалася, як і всі діти.
Була радісна, весела, любила співати
й дуже добре танцювала
із братом "козака".
Коли їй виповнилося 5 років, батьки купили їй фортепіано. Вона не тільки успішно вчилась грати, а й сама
бралася складати музичні твори.
Любила Леся й серйозну роботу – господарчу. Вона завжди мала свій
квітник і город,
сама його обробляла й доглядала. Зовсім маленької – в 6 років – навчилася шити і вишивати,
а згодом навіть взялася мережити батькові сорочку.
Лесі 7 років
Рояль Лесі в Ялті
Була радісна, весела, любила співати
й дуже добре танцювала
із братом "козака".
Коли їй виповнилося 5 років, батьки купили їй фортепіано. Вона не тільки успішно вчилась грати, а й сама
бралася складати музичні твори.
Любила Леся й серйозну роботу – господарчу. Вона завжди мала свій
квітник і город,
сама його обробляла й доглядала. Зовсім маленької – в 6 років – навчилася шити і вишивати,
а згодом навіть взялася мережити батькові сорочку.
Лесі 7 років
Рояль Лесі в Ялті
Слайд #6
Переведення Петра Косача по службі зробило постійним місцем проживання родини село Колодяжне неподалік міста Ковеля. Саме тут минули дитинство та юність Лесі. Чарівна природа Волині,
атмосфера доброзич-ливості та
любові, що панувала в сім'ї, національне виховання – ось основні чинники формування характеру майбутньої письменниці.
Літературно-меморіальниймузей-садиба Лесі Українки в с.Колодяжне
Знаменитий ставочок біля якого
народжувалися рядки “Лісової пісні”
Інтер'єр вітальні в будинку Косачів в селі Колодяжне
атмосфера доброзич-ливості та
любові, що панувала в сім'ї, національне виховання – ось основні чинники формування характеру майбутньої письменниці.
Літературно-меморіальниймузей-садиба Лесі Українки в с.Колодяжне
Знаменитий ставочок біля якого
народжувалися рядки “Лісової пісні”
Інтер'єр вітальні в будинку Косачів в селі Колодяжне
Слайд #7
Карта України з місцями, де Леся Українка робила фольклорні записи
Дуже рано почала Леся знайомитися з народною творчістю: піснями та художніми виробами. Мати возила дітей до різних сіл та містечок. Там вона зачаровано слухала веснянки, які селяни співали бодай чи не всім селом. Діти, а особливо Леся, сприймали це все з великим захопленням. Багато пісень увійшло у побут Косачів і стали там улюбленими піснями; це такі як "Подоляночка", "Зайчик", "Женчичок - бренчичок" та інші.
Дуже рано почала Леся знайомитися з народною творчістю: піснями та художніми виробами. Мати возила дітей до різних сіл та містечок. Там вона зачаровано слухала веснянки, які селяни співали бодай чи не всім селом. Діти, а особливо Леся, сприймали це все з великим захопленням. Багато пісень увійшло у побут Косачів і стали там улюбленими піснями; це такі як "Подоляночка", "Зайчик", "Женчичок - бренчичок" та інші.
Слайд #8
Надія
Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, – Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкої гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна.
Писати поезії Леся Українка почала рано,
9-літньою дівчиною (вірш «Надія»). Леся написала цей перший у своєму житті вірш під впливом звістки про долю своєї тітки
Олени Антонівни Косач.
Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, – Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкої гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна.
Писати поезії Леся Українка почала рано,
9-літньою дівчиною (вірш «Надія»). Леся написала цей перший у своєму житті вірш під впливом звістки про долю своєї тітки
Олени Антонівни Косач.
Слайд #9
"… 6 січня 1881 року в Луцьку Леся пішла на річку Стер подивитися як святять воду і в неї дуже померзли ноги.
Ця застуда призвела до
тяжкої хвороби яка змінила все її життя.
Що інтенсивніше наступала
хвороба, то непоборнішим ставав дух, незламнішою воля і жадоба до життя.
Не раз про це заявляла і сама поетеса. Так у чудовому творі
"Contra spem spero“
("Без надії сподіваюсь") вона пише:
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То тепера весна молода!
Чи то так у жалю, в голосінні
Поминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Ця застуда призвела до
тяжкої хвороби яка змінила все її життя.
Що інтенсивніше наступала
хвороба, то непоборнішим ставав дух, незламнішою воля і жадоба до життя.
Не раз про це заявляла і сама поетеса. Так у чудовому творі
"Contra spem spero“
("Без надії сподіваюсь") вона пише:
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То тепера весна молода!
Чи то так у жалю, в голосінні
Поминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Слайд #10
Коли Лесі виповнилося 13 років, у журналі “Зоря” (1884 р.) у м. Львові було опубліковано її вірш “Конвалія” - який присвятила своїй тітці Олександрі Судовщиковій. І з того часу пішли по всьому світу прекрасні поетичні рядки, підписані гордим і гарним ім'ям Українка.
КОНВАЛІЯ
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла, -
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила…
КОНВАЛІЯ
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла, -
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила…
Слайд #11
Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини,
Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. Побувавши в 1891р.
у Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм,
Н. Кобринською.
Прощай, Волинь!
прощай, рідний куточок!
Мене від тебе доленька жене,
Немов од дерева одірваний листочок…
Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. Побувавши в 1891р.
у Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм,
Н. Кобринською.
Прощай, Волинь!
прощай, рідний куточок!
Мене від тебе доленька жене,
Немов од дерева одірваний листочок…
Слайд #12
1892 у Львові вийшла «Книга пісень» Генріха Гейне в перекладах Лесі Українки (спільно з М. Славінським). Перша збірка її оригінальних поезій «На крилах пісень» з'явилася у Львові (1893, друге видання в Києві 1904), там же вийшла й друга збірка «Думи і мрії» (1899), третя «Відгуки» (1902) — в Чернівцях.
Слайд #13
Ще один штрих до характеру поетеси - це її стосунки з Мержинським.
На таку любов здатна лише людина шляхетної душі і глибоких почувань. Сергій не кохав Лесю, але саме вона поїхала у Мінськ до приреченого хворого, коли всі залишили його. Поїхала, навіть переступивши через заборону матері.
У ніч смерті коханого вона створила драму “Одержима” і тому, як напише згодом, пережила цей немилосердний удар долі.
Ця сторінка життя відкрила нам жінку люблячу, сильну духом, саможертовну і героїчну.
На таку любов здатна лише людина шляхетної душі і глибоких почувань. Сергій не кохав Лесю, але саме вона поїхала у Мінськ до приреченого хворого, коли всі залишили його. Поїхала, навіть переступивши через заборону матері.
У ніч смерті коханого вона створила драму “Одержима” і тому, як напише згодом, пережила цей немилосердний удар долі.
Ця сторінка життя відкрила нам жінку люблячу, сильну духом, саможертовну і героїчну.
Слайд #14
У тридцять шість років, вона знову полюбила. Людину, що на її почуття відповіла не менш щирою і глибокою прихильністю - Климента Квітку, ученого музикознавця-фольклориста, збирача народних переказів і пісень. Квітка так жагуче прив'язався до тоненької, хворої жінки з великими сумними очима, яка розуміє його з півслова, що навідріз відмовився її залишити! І, незважаючи на весь гнів і похмурі прогнози майбутнього молодих, Ольга Петрівна була змушена погодитися на шлюб дочки.
Гадяч. Леся Українка та Климент Квітка біля Свято-Успенського собору
Гадяч. Леся Українка та Климент Квітка біля Свято-Успенського собору
Слайд #15
Останні роки Л.Косач-Квітки пройшли в подорожах не по власній волі. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. Їй письменниця продиктувала проект своєї так і ненаписаної драми ”На берегах Александрії”.
1913 рік
1913 рік
Слайд #16
Вона померла в м. Сурамі (Грузія) 1 серпня 1913 року у віці 42 років. Полетіла "на крилах пісні". Здійснилася її давня мрія: вона завжди хотіла поторкати руками хмари...
Хто вам сказав,що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
Чи пісня й думка кволі?
Хто вам сказав,що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
Чи пісня й думка кволі?
Слайд #17
Тіло її перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.
Слайд #18
Музеї
Музей Лесі Українки у Києві
Музей Лесі Українки у Колодяжному
Музей Лесі Українки у Новограді-Волинському
Музей Лесі Українки у Сурамі
Музей родини Косачів
Музей Лесі Українки у Ялті
Музей у Колодяжному
Музей
у Новограді-Волинському
Музей у Сурамі
Музей родини Косачів
Музей Лесі Українки у Ялті
Музей у Києві
Музей Лесі Українки у Києві
Музей Лесі Українки у Колодяжному
Музей Лесі Українки у Новограді-Волинському
Музей Лесі Українки у Сурамі
Музей родини Косачів
Музей Лесі Українки у Ялті
Музей у Колодяжному
Музей
у Новограді-Волинському
Музей у Сурамі
Музей родини Косачів
Музей Лесі Українки у Ялті
Музей у Києві
