Презентація на тему «Українські прислів’я та приказки»
919
Слайд #1
Українські прислів'я та приказки
Учись змолоду - пригодиться на старість!
Учись змолоду - пригодиться на старість!
Слайд #2
Прислів'я
Прислі́в'я — мала форма народної поетичної творчості, що вдягнулася в короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
У фольклористиці прислів'я та приказки позначають терміном паремії.
У середньовічній Європі складалися збірки прислів'їв; до нас дійшли близько трьох десятків рукописних збірок, складених в XIII—початку XV століть. Наприклад, збірку так званих «Прислів'їв Віллана» включає ряд шестискладових шестістіший, кожен вірш яких є глосою до сьомого, не віршованого рядка, поданого як селянське прислів'я. Все в цілому відрізняється рідкісною ритмічною і тематичною однорідністю; дискурс повністю замкнутий на собі. Укладачем цієї збірки, в XIII столітті що не раз ставав предметом обробки або наслідування, був якийсь клірик з роду Пилипа Ельзасського. Тексти подібного роду зустрічаються аж до XV століття, іноді з ілюстраціями: тоді прислів'я служить підписом до малюнка.
Влучні прислів'я стали сюжетами картин західноєвропейських художників спобами поєднати їх в театральних виставах, кінострічках, хоча вибудувати такий досить зв'язний сюжет - важко. Прислів'я, як правило, короткі, будова їх відзначається симетричністю, поділом на частини, що римуються між собою; рими в них багаті й іноді несподівані. Часто прислів'я будуються з використанням або синтаксичного паралелізму Найчастіше прислів'я використовують метафору, а також гіперболу,іронію,порівняння,епітети,та інші тропи.
Прислі́в'я — мала форма народної поетичної творчості, що вдягнулася в короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
У фольклористиці прислів'я та приказки позначають терміном паремії.
У середньовічній Європі складалися збірки прислів'їв; до нас дійшли близько трьох десятків рукописних збірок, складених в XIII—початку XV століть. Наприклад, збірку так званих «Прислів'їв Віллана» включає ряд шестискладових шестістіший, кожен вірш яких є глосою до сьомого, не віршованого рядка, поданого як селянське прислів'я. Все в цілому відрізняється рідкісною ритмічною і тематичною однорідністю; дискурс повністю замкнутий на собі. Укладачем цієї збірки, в XIII столітті що не раз ставав предметом обробки або наслідування, був якийсь клірик з роду Пилипа Ельзасського. Тексти подібного роду зустрічаються аж до XV століття, іноді з ілюстраціями: тоді прислів'я служить підписом до малюнка.
Влучні прислів'я стали сюжетами картин західноєвропейських художників спобами поєднати їх в театральних виставах, кінострічках, хоча вибудувати такий досить зв'язний сюжет - важко. Прислів'я, як правило, короткі, будова їх відзначається симетричністю, поділом на частини, що римуються між собою; рими в них багаті й іноді несподівані. Часто прислів'я будуються з використанням або синтаксичного паралелізму Найчастіше прислів'я використовують метафору, а також гіперболу,іронію,порівняння,епітети,та інші тропи.
Слайд #3
Приказки
При́казка — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Особливістю приказок є те, що вона звичайно додається до сказаного як афористична ілюстрація. Натомість прислів'я є певним узагальненням. Часто приказка є скороченним прислів'ям. У західних областях України прислів'я та приказки об"єднуються в одне поняття - "приповідки".
При́казка — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Особливістю приказок є те, що вона звичайно додається до сказаного як афористична ілюстрація. Натомість прислів'я є певним узагальненням. Часто приказка є скороченним прислів'ям. У західних областях України прислів'я та приказки об"єднуються в одне поняття - "приповідки".
Слайд #4
Українські прислїв'я та приказки.
Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо.Українських прислів‘їв дуже багато.Вони відрізняються своєю вишуканістю,мелодійністю,та звівісно ж мудрістю.Якщо дивитися на українсьуі прислів‘я,то можна розподілити їх на группи.
Біблійні прислів‘я, Риси характеру людей,Ставлення до праці, Здоров‘я, Прислів‘я про час,погода.Це є ідейно-тематичні группі прислів'їв.такіж самі є і приказки.але ще їх використовують як прикмети.
Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо.Українських прислів‘їв дуже багато.Вони відрізняються своєю вишуканістю,мелодійністю,та звівісно ж мудрістю.Якщо дивитися на українсьуі прислів‘я,то можна розподілити їх на группи.
Біблійні прислів‘я, Риси характеру людей,Ставлення до праці, Здоров‘я, Прислів‘я про час,погода.Це є ідейно-тематичні группі прислів'їв.такіж самі є і приказки.але ще їх використовують як прикмети.
Слайд #5
Про Батьківщину
Жить — Вітчизні служить.. Краще вмерти стоячи, як жити на колінах.Радше впадь, але не зрадь.Кожному мила своя сторона.Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.Кожна травичка на своєму корені росте.Добре тому, хто в своєму дому.За рідною землею і в небі скучно.І золоті удила коневі не милі.Воля дорожча за життя.За рідний край життя віддай.
Про мову та слово
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові
Від красних слів язик не відсохне.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Гостре словечко коле сердечко.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
Красне слово — золотий ключ.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Слово до слова — зложиться мова.
Удар забувається, а слово пам'ятається.
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Перше погадай, потім повідай.
Дурний язик — голові не приятель.
Але є багато також різних прислів'їв.Прро навчання,про батьків,про Батьквівщину,про пори року,про мову,про книги,про дружбу,про їжу,про добро,про тварин…Список можна складати до безкінечності,адже наші предки складали прислів'я майже про все.Але Я приведу приклади про найголовніше.
Жить — Вітчизні служить.. Краще вмерти стоячи, як жити на колінах.Радше впадь, але не зрадь.Кожному мила своя сторона.Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.Кожна травичка на своєму корені росте.Добре тому, хто в своєму дому.За рідною землею і в небі скучно.І золоті удила коневі не милі.Воля дорожча за життя.За рідний край життя віддай.
Про мову та слово
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові
Від красних слів язик не відсохне.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Гостре словечко коле сердечко.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
Красне слово — золотий ключ.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Слово до слова — зложиться мова.
Удар забувається, а слово пам'ятається.
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Перше погадай, потім повідай.
Дурний язик — голові не приятель.
Але є багато також різних прислів'їв.Прро навчання,про батьків,про Батьквівщину,про пори року,про мову,про книги,про дружбу,про їжу,про добро,про тварин…Список можна складати до безкінечності,адже наші предки складали прислів'я майже про все.Але Я приведу приклади про найголовніше.
Слайд #6
Про добро
Буде добре, як мине зле.
Від добра добра не шукають.Все добре, що добре кінчається.
Добре чути далеко, а зле ще далі.
Добре ім'я краще багатства. Добре роби - добре й буде. Добре треба шукати, а зло саме прийде. Добрий, хоч до рани прикладай. Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить. Доброму всюди добре. Добро пушить, а лихо сушить. Зі всіма добрий - собі лихий. Кого добро нагріє, той дуріє. Як не було добра змалку, то не буде до останку.Світ не без добрих людей.Там добре, де нас нема
Про розум,навчання та книги
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Вченому світ, а невченому тьма.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
За одного вченого дають десять невчених.
Знає, на чім світ стоїть!
І з сивою бородою не все розум приходить!
Книга вчить, як на світі жить.
Кожна голова має свій розум.
Людей питай, а свій розум май!
На те й голова, щоб у ній розум був.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не краса красить, а розум.
Буде добре, як мине зле.
Від добра добра не шукають.Все добре, що добре кінчається.
Добре чути далеко, а зле ще далі.
Добре ім'я краще багатства. Добре роби - добре й буде. Добре треба шукати, а зло саме прийде. Добрий, хоч до рани прикладай. Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить. Доброму всюди добре. Добро пушить, а лихо сушить. Зі всіма добрий - собі лихий. Кого добро нагріє, той дуріє. Як не було добра змалку, то не буде до останку.Світ не без добрих людей.Там добре, де нас нема
Про розум,навчання та книги
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Вченому світ, а невченому тьма.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
За одного вченого дають десять невчених.
Знає, на чім світ стоїть!
І з сивою бородою не все розум приходить!
Книга вчить, як на світі жить.
Кожна голова має свій розум.
Людей питай, а свій розум май!
На те й голова, щоб у ній розум був.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не краса красить, а розум.
Слайд #7
Приказки,прикмети про погоду.
Жито таке, що й вуж не пролізе.Усе те пригодиться, що на полі корениться. З гречки й проса – і каша, й паша.Як діждемо літа, та нажнемо жита, поставимо в поки, та вдаримо в гопи.Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь.Летить літо, як крилами.Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець, то й ситий чоловік.Літо на зиму робить.Хто в літі гайнує, той зимі голодує.Влітку день – год.В погоду і смутний веселим буває.Прийде літо, то є розмаїте; прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, й робити нема що.Дми, не дми — не к Різдву йде, а к Великодню.Ha Стрітення зима з літом пострічаються.На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.Зимою сонце світить, та не гріє.
Жито таке, що й вуж не пролізе.Усе те пригодиться, що на полі корениться. З гречки й проса – і каша, й паша.Як діждемо літа, та нажнемо жита, поставимо в поки, та вдаримо в гопи.Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь.Летить літо, як крилами.Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець, то й ситий чоловік.Літо на зиму робить.Хто в літі гайнує, той зимі голодує.Влітку день – год.В погоду і смутний веселим буває.Прийде літо, то є розмаїте; прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, й робити нема що.Дми, не дми — не к Різдву йде, а к Великодню.Ha Стрітення зима з літом пострічаються.На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.Зимою сонце світить, та не гріє.
Слайд #8
Т.Г.Шевченко
Я не можу закінчити тему і не показати приказки,які Тарас Григорович Шевченко використовував у своїх знаменитих творах.
Аби були побрязкачі,То будуть і послухачі.Аби мені місяць світив, а зорі я й кулаком достану.Або ти, тату, йди по дрова,А я буду дома,Або ж я буду дома,А ти йди по дрова.Брехнею увесь світ пройдеш — та назад не вернешся.Гості першого дня — золото;Другого — срібло;А третього — мідь,Хоч додому їдь!Багато панів, а на греблю й нікому.Застав дурного Богу молиться, то він і лоб проб'є.З брехні не мруть —Та віри більш не ймуть.З дужим — не борись,А з багатим — не судись.Кому, кому, а куцому буде!Казав пан:Кожух дам —Та й слово його тепле.Ледачому животові — і пироги вадять.Не вір,То звір:Хоч не вкусить — то злякає.
Я не можу закінчити тему і не показати приказки,які Тарас Григорович Шевченко використовував у своїх знаменитих творах.
Аби були побрязкачі,То будуть і послухачі.Аби мені місяць світив, а зорі я й кулаком достану.Або ти, тату, йди по дрова,А я буду дома,Або ж я буду дома,А ти йди по дрова.Брехнею увесь світ пройдеш — та назад не вернешся.Гості першого дня — золото;Другого — срібло;А третього — мідь,Хоч додому їдь!Багато панів, а на греблю й нікому.Застав дурного Богу молиться, то він і лоб проб'є.З брехні не мруть —Та віри більш не ймуть.З дужим — не борись,А з багатим — не судись.Кому, кому, а куцому буде!Казав пан:Кожух дам —Та й слово його тепле.Ледачому животові — і пироги вадять.Не вір,То звір:Хоч не вкусить — то злякає.
Слайд #9
Вічно пам'ятати…
Прислів'я та приказки це є народнi мудрослів'я на різні теми. Це своєрідна крилата енциклопедія українців. Золота скарбниця усної народної творчості багата на різноманітні жанри, що виникали в давнину, розвивалися й занепадали, припиняли своє побутування або зоставалися в коморі пам'яті для можливого використання. Прислів'я та приказки - чи не найхарактерніший приклад невпинної творчості. Впродовж тисячоліть живуть ці перлини - продукт узагальнюючої роботи думки, всевидюче око народу. Наші попередні покоління витворили незліченну кількість влучних, відточених, відшліфованих, як самоцвіти, висловів, що мають ознаки летючості, спадкоємності, мудрості й нев'янучої краси, вживаються всіма категоріями населення від дитинства й до старості. І ми повинні зберігати прислів'я та приказки для майбутнього.
Прислів'я та приказки це є народнi мудрослів'я на різні теми. Це своєрідна крилата енциклопедія українців. Золота скарбниця усної народної творчості багата на різноманітні жанри, що виникали в давнину, розвивалися й занепадали, припиняли своє побутування або зоставалися в коморі пам'яті для можливого використання. Прислів'я та приказки - чи не найхарактерніший приклад невпинної творчості. Впродовж тисячоліть живуть ці перлини - продукт узагальнюючої роботи думки, всевидюче око народу. Наші попередні покоління витворили незліченну кількість влучних, відточених, відшліфованих, як самоцвіти, висловів, що мають ознаки летючості, спадкоємності, мудрості й нев'янучої краси, вживаються всіма категоріями населення від дитинства й до старості. І ми повинні зберігати прислів'я та приказки для майбутнього.
