Презентація на тему «Покутська трійця»
828
Слайд #1
"Покутська трійця"
Слайд #2
Покутська трійця — умовне об'єднання трьох українських письменників Василя Стефаника, Леся Мартовича та Марка Черемшини.
Слайд #3
Назва походить від регіону, оскільки усі троє походили з Покуття.
Слайд #4
Назву Покутська трійця, очевидно, отримали з легкої руки Івана Франка, оскільки саме він брав активну участь у становленні та формуванні таланту Стефаника, Мартовича та Черемшини.
Слайд #5
Завдяки постійній та тісній співпраці молоді письменники пройшли так звану Франкову школу та сформувалися під його безпосереднім впливом.
«Переважно хлопські сини походженням, соціалісти з переконання, молоді письменники, взялися малювати те життя, яке найліпше знали, — сільське життя».
(І.Франко)
«Переважно хлопські сини походженням, соціалісти з переконання, молоді письменники, взялися малювати те життя, яке найліпше знали, — сільське життя».
(І.Франко)
Слайд #6
Коломийська гімназія, де навчалася „покутська трійця", зневажливо ставилася до „хлопських синів від гною" і викликала у Черемшини почуття відрази й огиди.
Слайд #7
Формально гімназійна наука мало що могла дати Черемшині і він починає ґрунтовне вивчення української літератури, особливо велике враження зробили на нього твори Шевченка і Франка, безмежно любив їхні твори.
Марко Черемшина особисто познайомився з Іваном Франком у Відні 1897 року.
Марко Черемшина особисто познайомився з Іваном Франком у Відні 1897 року.
Слайд #8
Ознаки, притаманні письменникам Покутської трійці:
тематика — в основі творів лежало вкрай важке життя селян Покуття, Буковини та Галичини за часів правління Австро-Угорщини;
вік — почали творити у молодості;
походження — родовід вели із нижніх верств суспільства;
тематика — в основі творів лежало вкрай важке життя селян Покуття, Буковини та Галичини за часів правління Австро-Угорщини;
вік — почали творити у молодості;
походження — родовід вели із нижніх верств суспільства;
Слайд #9
жанрова своєрідність — незважаючи на традиційність тематики, Стефаник, Мартович та Черемшина формувалися як письменники-модерністи. Скажімо, це виявлено у новій формі зображення тематики села — створення новел, етюдів.
Слайд #10
Незважаючи на всі внутрішні спільності цих письменників, кожен з них є оригінальним, самобутнім талантом. Так, В.Стефаник відзначався як „поет розпуки", який за визначенням М. Горького, писав „коротко, сильно і страшно".
Слайд #11
Лесь Мартович, як сатирик, створив неповторні образи "мертвих душ" галицької інтелігенції.
А от Марко Черемшина - глибокий лірик, твори якого закосичені чарівними квітами гуцульського фольклору, майстер своєрідного мовного стилю, від якого віє чарами української народної пісні.
А от Марко Черемшина - глибокий лірик, твори якого закосичені чарівними квітами гуцульського фольклору, майстер своєрідного мовного стилю, від якого віє чарами української народної пісні.
Слайд #12
Творили письменники у надто важких умовах. Літературна творчість стала справжнім подвигом для передчасно зломленого безпросвітними злиднями талановитого сатирика Леся Мартовича.
Слайд #13
В селі Русові біля Снятина пров'ю власного серця писав свої новели Василь Стефаник.
Слайд #14
Іван Семанюк – Марко Черемшина половину свого творчого життя також провів по закутках Гуцульщини.
Слайд #15
Тільки сильні і самобутні таланти здібні були прорвати товсту кору косності, затхлості, що панувала в усіх сферах життя галицької провінції, і вийти на шлях творення демократичної літератури.
