Презентація на тему «Доля української жінки»
794
Слайд #1
Доля української жінки. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай
Слайд #2
Зміст
Українська жінка
Громадська і суспільна роль української жінки
Славетні українки:
Маруся Богуславка
Анастасія Лісовська
Маруся Чурай
Доля української жінки. Сімейний побут
Українська жінка
Громадська і суспільна роль української жінки
Славетні українки:
Маруся Богуславка
Анастасія Лісовська
Маруся Чурай
Доля української жінки. Сімейний побут
Слайд #3
Україну порятує жінка,яка народить нову націю...Катерина Мотрич
Слайд #4
Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...
Слайд #5
Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею українські жінки. Їх чекала тяжка виснажлива праця, а наймолодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, Єгипту.
Слайд #6
Навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Як повідомляють дослідниці О. Апанович та О. Компан, українська бранка будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можливості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.
Слайд #7
Маруся Богуславка
Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допомогти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у народній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".
Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допомогти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у народній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".
Слайд #8
Історичні джерела свідчать, що наявність в українській жінці зовнішньої та душевної краси, тонкого розуму та почуття лідерства сприяло тому, що вона навіть у неволі займала високе становище в Османській імперії. Так, українки-невільниці були дружинами турецьких султанів.
Серед них дивовижну долю мала бранка - українка Настя Лісовська (1505-1561 рр.), відома ще під іменем Роксолана.
Анастасія Лісовська
Серед них дивовижну долю мала бранка - українка Настя Лісовська (1505-1561 рр.), відома ще під іменем Роксолана.
Анастасія Лісовська
Слайд #9
У 1520 році під час нападу татар на прикарпатське місто Рогатин (тепер Івано-Франківська область) п'ятнадцятирічна дівчина Настя, донька місцевого священика, була захоплена в полон і продана в султанський гарем. Вона з рабині-наложниці стала незабаром улюбленою дружиною Сулеймана І Пишного - одного з наймо-гутніших, наймудріших султанів Османської імперії. Стамбулові судилося бути столицею аж трьох імперій - Римської, Візантійської і Османської.
Слайд #10
Полонила ж Настя Сулеймана перш за все своїм непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду.
Велика сила кохання зробила так, що всесильний володар світу розпустив свій гарем, повіддавав своїх жінок іншим і не схотів більше нікого знати, окрім Гуррем Роксолани.
Велика сила кохання зробила так, що всесильний володар світу розпустив свій гарем, повіддавав своїх жінок іншим і не схотів більше нікого знати, окрім Гуррем Роксолани.
Слайд #11
Щоб вижити і вистояти у великому султанському палаці, переповненому інтригами і небезпеками, Роксолані потрібні були й такі риси характеру, як мужність, кмітливість, а коли потрібно, й жорстокість.
Слайд #12
В найтяжчі хвилини життя її підтримувала незгасима пам'ть про рідну Україну. У глибокому патріотизмі Настя також черпала духовні сили. Вона намагалась слугувати рідній землі, використовуючи різні можливості.
Не один раз поспішали гінці з листами від Насті-Роксолани до польського короля із радісною звісткою, що не будуть нападати на Вкраїну ні турки, ні татари.
Не один раз поспішали гінці з листами від Насті-Роксолани до польського короля із радісною звісткою, що не будуть нападати на Вкраїну ні турки, ні татари.
Слайд #13
Неподалік від Агія Софії, котра стала вже музеєм, донині стоять збудовані на кошти Роксолани турецькі церкви. Гуррем Рассені збудувала своїм коштом храм-мечеть, притулок для бідних і лікарню.
Одній Роксолані наказав Сулейман побудувати величний мавзолей, наче самому султану. Султанів було 36, але, жодна з безлічі султанських жінок за всю тисячолітню історію імперії не була похована так пишно, як 56-річна жінка - українка.
Одній Роксолані наказав Сулейман побудувати величний мавзолей, наче самому султану. Султанів було 36, але, жодна з безлічі султанських жінок за всю тисячолітню історію імперії не була похована так пишно, як 56-річна жінка - українка.
Слайд #14
Маруся Чурай
Козацькі часи на Україні сприяли також поетичному, пісенному пробудженню українського народу. Вважають, що тільки записано українських пісень понад 200 тисяч. Серед їх творців крізь тумани часу окреслюються схожі на легенду жіночі постаті. До таких легендарних постатей належить і народна поетеса Маруся Чурай.
Козацькі часи на Україні сприяли також поетичному, пісенному пробудженню українського народу. Вважають, що тільки записано українських пісень понад 200 тисяч. Серед їх творців крізь тумани часу окреслюються схожі на легенду жіночі постаті. До таких легендарних постатей належить і народна поетеса Маруся Чурай.
Слайд #15
Українською Сафо називають Марусю Чурай, бо вважають її автором багатьох народних пісень (понад 200 тисяч), зокрема: "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю", "В кінці греблі шумлять верби" та ін.
Слайд #16
За історичними переказами, народна поетеса і співачка народилась у 1625 р. у Полтаві, в козацькій родині.
Навесні 1648 року почалася визвольна війна українського народу проти польської шляхти. Піднявся на боротьбу і Полтавський полк, в якому був і коханий Марусі Грицько Бобренко. Для дівчини розлука з коханим була тяжким ударом. Саме тоді вона склала чудову пісню "Засвіт встали козаченьки".
Навесні 1648 року почалася визвольна війна українського народу проти польської шляхти. Піднявся на боротьбу і Полтавський полк, в якому був і коханий Марусі Грицько Бобренко. Для дівчини розлука з коханим була тяжким ударом. Саме тоді вона склала чудову пісню "Засвіт встали козаченьки".
Слайд #17
Скориставшись перемир'ям між Україною і Польщею, козаки почали повертатися додому. Маруся нетерпляче чекала Гриця, але він не з'явився. Сумнів закрався в її душу і вилився в нові пісні.
Слайд #18
Якось восени приятелька Марусі влаштувала вечорниці. Маруся пішла туди мабуть з таємною надією побачити Гриця. Він справді прийшов на вечорниці, та ще й не сам, а з своєю молодою дружиною. Там вони й зустрілися. Саме ця зустріч привела до рішучого зламу в настрої Марусі. Вона сколихнула її палку натуру. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, згадки про нещасливе кохання, про нездійснені дівочі мрії - все це завирувало в її душі і породило страшний план помсти.
Слайд #19
Маруся була сильною, вольовою натурою. Жодним натяком вона не розкрила внутрішнього стану, свого наміру. Зовні вона була чарівною, колишньою веселою Марусею і знову полонила Гриця.
Слайд #20
Вражає в цій пісні послідовність, з якою Маруся здійснювала свою помсту. В тексті пісні ми не знаходимо й натяку на каяття або жаль з приводу заподіяного. Це дає підставу вважати, що пісню створено до отруєння. Що саме так, видно з того, що коли померлого Гриця принесли до церкви, туди прибігла сповнена відчаю Маруся. Вона кинулась до труни, цілувала небіжчика і, обливаючись сльозами, розповіла про свій злочин.
Слайд #21
Суд полтавського полку засудив влітку 1652 р. Марусю Чурай до смертної кари. У день страти, вдосвіта, коли на центральному майдані Полтави на помості стояла закута в кайдани Маруся і писар читав смертний вирок, через натовп прорвався на змиленому коні вершник.
Слайд #22
Іменем гетьмана Богдана Хмельницького він припинив читання вироку і вручив писарю гетьманський наказ про помилування Марусі Чурай. Життя було їй даровано в пам'ять героїчної загибелі батька та за чудові пісні, які вона склала. Маруся недовго жила на світі після помилування і померла в каятті у квітні 1653 року.
Слайд #23
Доля української жінки. Сімейний побут
Підпорядковане становище жінки зумовлювалося особливостями аграрного та раннього індустріального суспільств, у яких насамперед цінувалася здатність до фізичної праці. Сільськогосподарська робота утвердила за кожним членом сім'ї традиційні функції. Чоловік та дорослі сини виконували «чоловічу роботу» — насамперед важку працю в полі. Дружина займалася «жіночою роботою». Однак у жнива жала й молотила нарівні з чоловіком. Діти випасали худобу й доглядали птицю, допомагали в домашній роботі та на городі.
Підпорядковане становище жінки зумовлювалося особливостями аграрного та раннього індустріального суспільств, у яких насамперед цінувалася здатність до фізичної праці. Сільськогосподарська робота утвердила за кожним членом сім'ї традиційні функції. Чоловік та дорослі сини виконували «чоловічу роботу» — насамперед важку працю в полі. Дружина займалася «жіночою роботою». Однак у жнива жала й молотила нарівні з чоловіком. Діти випасали худобу й доглядали птицю, допомагали в домашній роботі та на городі.
Слайд #24
Становище української жінки було нелегким. Разом із тим воно визначалося народною культурою, взаєминами, які встановлювалися між молодими людьми, а потім між чоловіком і дружиною. Одруження в українському селі 1 зазвичай ґрунтувалося на взаємній закоханості. Це, звичайно, впливало на становище жінки в сім'ї. Від підпорядкування її захищало й звичаєве право. Чоловік не мав права розпоряджатися майном і землею, отриманими жінкою як посаг.
Слайд #25
Дякую за увагу!
Слайд #26
Презентаціяз історії Українина тему: “Доля української жінки. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай”учениці 9-2 групифінансово-економічного ліцеюм. ДніпропетровскаЗайвої Ксенії
2013 рік
2013 рік
