Презентація на тему «Григорій Квітка-Основ’яненко» (варіант 1)
659
Слайд #1
Григорій Квітка-Основ'яненко
Підготувала учениця 9-Б класу
Брикова Ганна
Підготувала учениця 9-Б класу
Брикова Ганна
Слайд #2
Григорій Квітка-Основ'яненко
Слайд #3
Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843 )
Квітка Григорій Федорович,
псевдонім :Грицько Основ'яненко український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.
Квітка Григорій Федорович,
псевдонім :Грицько Основ'яненко український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.
Слайд #4
НародивсяГригорій 29 листопада 1778р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині. Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі.
Слайд #5
Будинок , де народився та виріс Григорій
Слайд #6
З дитинства дитя було слабким і кволим. Із-за золотухи до п'ятирічного віку він осліпнув.
Слайд #7
Хлопчик поїхав з матір'ю в Куряж поклонитися відомій на всю Слобожанщину іконі Озерянської богоматері, про яку йшла слава, як про чудотворну.
Слайд #8
Того пам'ятного дня Гриць несподівано відчув, що з очей спадає поволока. Туман поволі розвіявся, погляд ковзнув по оздобленій золотом іконі, з якої непорушно дивилися холодні кришталеві очі.
Слайд #9
В перші дні після прозріння від напливу вражень він і слова вимовити не міг, але поволі звикав до нового життя, для якого вже ніч і день мали свою визначену межу.
Слайд #10
У родині панувала глибока шана до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. Звичаї в родині відзначалися простотою, тут багато читали, постійними були вистави самодіяльного театру, натхненником яких був Григорій; він же виконував і головні ролі.
Слайд #11
Родину Квіток часто відвідував Г. Сковорода, а відомо, що він відвідував лише однодумців. Може, тому Григорій Квітка вивчав напам'ять
Слайд #12
вірші Григорія Сковороди
Слайд #13
байки Гулака-Артемовського
Слайд #14
читав Михайла Ломоносова
Слайд #15
Мольера Жан-Батиста
Слайд #16
вірші Василя Жуковського
Слайд #17
Мигеля де Сервантеса Сааведра
Слайд #18
В грудні 1793 р. Григорія Федоровича Квітку віддали на військову службу вахмістром в лейб-гвардії кінний полк. Та вже через рік він вийшов у відставку і вступив у департамент герольдії, де числився до 1796 р.
Слайд #19
Після того Григорій Федорович служив ще ротмістром у Сіверському карабінерському та Харківському кірасирському полках. Однак військова служба ніскільки не вабила до себе Квітку,
чин капітана він одержав лише завдяки своєму
дворянському походженню.
чин капітана він одержав лише завдяки своєму
дворянському походженню.
Слайд #20
4 травня 1804 р. Квітка раптом всупереч бажанню батьків подав заяву до Старо-Харківського Преображенського монастиря з проханням постригти його в ченці.
Слайд #21
А вже в квітні 1805 р. подав заяву з проханням відпустити його. Свою заяву він передав через родича і навіть не з'явився в консисторію для одержання відставки – монастир його більше не приваблював.
Слайд #22
У 1812 р. Григорій працював директором Харківського театру. З часом організував, відредагував і опублікував перші в Україні суспільно-літературні журнали «Харківський Демокріт» і «Український вісник».
Слайд #23
В ті часи заперечувалася будь-яка здатність жінки до громадсько-корисної діяльності, тому на жіночу освіту дивилися як на зайву, нікому не потрібну річ. Квітці-Основ'яненкові належало пробити цю глуху рутинну стіну.
Слайд #24
Він організував «Товариство добродіяння», кошти якого використав для створення Інституту благородних дівчат. Енергійний Квітка запросив кращих професорів міста, серед яких був і П.П.Гулак-Артемовський, для безплатного читання лекцій в інституті.
Слайд #25
Фото Інституту шляхетних дівчат
Слайд #26
Фото Інституту шляхетних дівчат
Слайд #27
Їдальня
Урок музики
Урок музики
Слайд #28
Їдальня
Урок музики
Урок музики
Слайд #29
Їдальня
Урок музики
Урок музики
Слайд #30
За яку б справу не брався, Григорій Федорович виконував її сумлінно, захоплювався до самозабуття, не шкодував ні сил, ні часу. Нерідко, коли не вистачало коштів для придбання чогось важливого, докладав потрібні суми із своїх скромних достатків. А були вони дуже невеликі.
Слайд #31
На початку 1814 року поховали батька.
Григорія обсіли думки, серце було сповнене туги й відчаю. Нелегко цю втрату пережила і мати Григорія.
Григорія обсіли думки, серце було сповнене туги й відчаю. Нелегко цю втрату пережила і мати Григорія.
Слайд #32
У 1817 році Квітку обирають предводителем повітового дворянства. Він збирався навчити дворян гуманно ставитися до селян-кріпаків.
Слайд #33
Минуло майже 5 років після смерті батька, а він почувався самотнім. Йому було нелегко. Ішов уже сорок третій рік, а він - неодружений. І от врешті зважився на заручини. Та чи вірно зрозуміє його Ганна Григорівна, адже ж він удвічі старший?
Слайд #34
Вперше вони зустрілися в Інституті шляхетних дівчат, де Ганна Григорівна була класною дамою. Познайомилися. І ось уже третій рік Ганна Григорівна в Харкові, куди її направили після закінчення Смольного інституту. Як і Григорій, вона була теж самотня.
Слайд #35
Ганна Григорівна Вульф
була розумна, освічена, душевна. Не можна сказати, що красуня. Щире, відкрите обличчя свідчило про її душевну врівноваженість.
була розумна, освічена, душевна. Не можна сказати, що красуня. Щире, відкрите обличчя свідчило про її душевну врівноваженість.
Слайд #36
Вона була не з тих, для кого найголовніше – мода, розкіш, розваги. Їй було не до того: обов'язки класної дами забирали багато часу. Крім того, опинившись у незнайомому місті, далеко від батьків і подруг, вона жила, як у засланні.
Слайд #37
У 1821 р. вони одружилися.
Залишивши інститут, вона присвятила себе сім'ї. Постійно стежила за літературою, відбирала найцікавіше, і все те вечорами перечитувала чоловікові: він цілі дні був на службі.
Залишивши інститут, вона присвятила себе сім'ї. Постійно стежила за літературою, відбирала найцікавіше, і все те вечорами перечитувала чоловікові: він цілі дні був на службі.
Слайд #38
Раділи появі кожного нового твору Пушкіна, зачитувалися Жуковським, Рилєєвим, Грибоєдовим; Григорій розповідав дружині про зустрічі зі Сковородою, Головатим, розважав її казками, грав на флейті, співав свої романси та народні пісні.
Слайд #39
Дружину він обожнював. Вони навчилися розуміти одне одного без зайвих слів, варто було схрестити погляди – і в очах кожен читав «так» чи «ні».
Слайд #40
Дружину він обожнював. Вони навчилися розуміти одне одного без зайвих слів, варто було схрестити погляди – і в очах кожен читав «так» чи «ні».
Слайд #41
З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник». Писав українською і російською мовами.
Слайд #42
Українські прозові твори Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи:
Бурлескно-реалістичні («Мертвецький великдень», «Пархімове снідання», повість «Конотопська відьма» та інші )
Сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов», та інші).
Бурлескно-реалістичні («Мертвецький великдень», «Пархімове снідання», повість «Конотопська відьма» та інші )
Сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов», та інші).
Слайд #43
Вразливий до критики, він іноді розгублювався, втрачав віру у свою працю. Та щоразу дружина допомагала зібратися із силами і взятися за перо.
Слайд #44
Літературна спадщина:
Комедії : «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Шельменко — волостной писарь»;
Комедії : «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Шельменко — волостной писарь»;
Слайд #45
Літературно-публіцистичні статті : «Супліка до пана іздателя»,
«Лист до видавців Русского вестника»;
«Лист до видавців Русского вестника»;
Слайд #46
Історико-художній нарис:
«Головатый»
«Головатый»
Слайд #47
Фейлетон :
«Письма Фалалея Повинухина»;
Жартівливі вірші : «Шпигачки»;
«Письма Фалалея Повинухина»;
Жартівливі вірші : «Шпигачки»;
Слайд #48
Романи:
«Пан Халявский», «Жизнь и похождения Петра Степанова, сына Столбикова»
«Пан Халявский», «Жизнь и похождения Петра Степанова, сына Столбикова»
Слайд #49
Повісті :
«Ганнуся», «Панна сотниковна», «Конотопська відьма»,
«Маруся»
«Ганнуся», «Панна сотниковна», «Конотопська відьма»,
«Маруся»
Слайд #50
Оповідання
«Салдацький портрет», «Купований розум», «Пархімове снідання», «Перекотиполе», «Малоросійська биль»
та інші…
«Салдацький портрет», «Купований розум», «Пархімове снідання», «Перекотиполе», «Малоросійська биль»
та інші…
Слайд #51
Його спадщина нараховує близько 80 прозових і драматичних творів, щоправда не всі вони мають однакову художню вартість.
Слайд #52
Кращі твори Квітки-Основ'яненка представляли українську літературу європейським читачам.
Слайд #53
У 1854 р. в Парижі опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану».
Слайд #54
Твори Квітки-Основ'яненка перекладено на польську, болгарську, чеську та інші мови.
Слайд #55
Квітка-Основ'яненко носить почесне ім'я «батька української прози». Його повісті, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму.
Слайд #56
У липні 1843 року він захворів запаленням легенів і через одинадцять днів, приготувавшись до смерті, тихо помер на руках дружини, рідних і близьких. Похований він був на Холодногорськом кладовище, з якого відкривався дивний вид на рідне місто, якому він присвятив все життя.
Слайд #57
Могила Григорія Квітки-Основ'яненко
Слайд #58
Вшанування пам'яті
У Харкові є багато місць, пов'язаних із пам'яттю про видатного земляка. Його ім'я носять парки культури та відпочинку, одна з середніх шкіл. У Харківському театрі ім. Т.Г.Шевченка є громадський музей письменника.
У Харкові є багато місць, пов'язаних із пам'яттю про видатного земляка. Його ім'я носять парки культури та відпочинку, одна з середніх шкіл. У Харківському театрі ім. Т.Г.Шевченка є громадський музей письменника.
Слайд #59
Ім'ям письменника у 1978р. названо вулицю поблизу старого харківського університету.
Слайд #60
Присвячена монета
Слайд #61
Пам'ятник Квітці
Слайд #62
У Тараса Григоровича Шевченка є вірш «До Основ'яненка», присвячений письменнику.
Слайд #63
Квітка був неординарною людиною: мав приголомшливу пам'ять, навіть на старості років, живив постійну любов, що здається дивною, до вогню, про що просив не забути своїх біографів.
Слайд #64
Використана література
http://kharkov.vbelous.net/kvitka.htm
http://www.velib.com/author.php?author=k_328_1
http://numizmat.com.ua/catalog/coins/?425
http://library.khai.edu/pages/kvitka/kvitka_1.htm
http://ru.wikipedia.org/wiki/Улица_Квитки-Основьяненко_(Харьков)
http://library.khai.edu/pages/kvitka/kvitka.htm
http://www.google.ru/imgres
http://kharkov.vbelous.net/kvitka.htm
http://www.velib.com/author.php?author=k_328_1
http://numizmat.com.ua/catalog/coins/?425
http://library.khai.edu/pages/kvitka/kvitka_1.htm
http://ru.wikipedia.org/wiki/Улица_Квитки-Основьяненко_(Харьков)
http://library.khai.edu/pages/kvitka/kvitka.htm
http://www.google.ru/imgres
