Презентація на тему «Олександр Олесь» (варіант 5)

Презентація
на тему:
“Олександр Олесь”
Студентки 1 курсу
Групи 9П- 30
Маловічко Яни

О принесіть як не надію,То крихту рідної землі:Я притулю до уст їїІ так застигну, так зомлію…,Хоч кухоль з рідною водою! Олександр Олесь

Олександр Олесь – український, поет, драматург, перекладач, представник символізму. Його син – Олег Ольжич, український поет, археолог і політичний діяч.

Музей Олександра Олеся в Білопіллі
Олександр Олесь в м. Білопілля (Сумська область) в чумацько-селянській сім'ї. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де втопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ(Олександр Іванович Кандиба) (1878-1944)
Олександр Олесь (справжнє прізвище  — Кандиба) народився в м. Білопілля, Сумської області в чумацько-селянській сім'ї.
У 1903р. він став студентом Харківського ветеринарного інституту. Здобуті знання пізніше забезпечували молодому тонкому лірикові можливість заробляти на хліб.

По закінченні навчання О. Олесь шукає якоїсь творчої роботи — газетярської, видавничої, але не знаходить її й змушений працювати за фахом ветеринарним лікарем на київських бойнях.

Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'являються його вірші.
1903 Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту.

Будинок на вулиці Петропавлівській у Сумах, де періодично (1893—1917) жив Олесь

Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві у 1903 р., де він познайомився з Б. Грінченком, М. Коцюбинським, Лесею Українкою.

У 1919 р. поет покинув свою батьківщину і опинився у таборі націоналістичної еміграції. 25 років прожив він за межами України. З 1923 року до останнього дня свого життя жив він у Чехословаччині.

У 1912р. подорожує Гуцульщиною.

у 1913 р. Олександр Олесь побував в Італії

У 1919р. він залишає рідний край.
Переїжджає до Будапешту. А потім оселяється у Празі.

З 1923 року до останнього дня свого життя (22 липня 1944 р.) живе у Чехословаччині.

На чужині поет тільки Україною марить, рідною землею, вважав себе її сином,сподівався до неї повернутися…

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).
Перша збірка поезій О. Олеся вийшла в світ у 1907 році в Петербурзі під назвою "З журбою радість обнялась".

Олександр Олесь — співець найщиріших інтимних почуттів людини. Іван Франко високо оцінив самобутність таланту Олеся й захоплено привітав його першу збірку «З журбою радість обнялась», хоча й іронізував над тим, що поета турбує тільки кохання.

Перебуваючи в еміграції, у Відні Олесь друкує збірку сатиричних поезій «Перезва» .
Останні роки поет жив у самотині та бідноті. Звістка про смерть сина 10 червня 1944 р. остаточно підкосила сили Олеся. Він помер через місяць.

Ті, хто знав Олеся, малюють його широкоплечим, буйночубим, обважнілим, хоч у розмові любив жартувати, був статним та поважним.

Дружина дуже кохала О.Олеся
і завжди була вірною йому.
Але музою Олеся була словачка Марія Фабіанова, яка за свій кошт лікувала і наглядала за ним. Вона народила Олесю, сина Олександра. Він став вчителем-поетом і по цей час проживає в Празі.

Відходив у небуття поет майже самітнім, під доглядом самовідданої дружини та безмежно закоханої в поета словачки Марії Фабіанової.
Звістка про трагічну смерть сина Олега добила хворе серце Олеся.

Олександр Олесь і його дружина - Віра Кандиба поховані на Ольшанському кладовищі в Празі. Поруч - символічна могила їхнього сина Олега Ольжича, замученого нацистами у концтаборі Заксенгаузен.

Ушанування пам'яті
У 2010 році в м. Білопіллі було встановлено пам'ятник Олександру Олесю.
У Сумах на вулиці Петропавлівський, 83 встановлена меморіальна дошка.

Олександр Олесь — неперевершений автор інтимно-особистісних та громадянських мотивів, один з найкращих продовжувачів справи Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та інших корифеїв української літератури.
Висновок