Презентація на тему «Ольга Кобилянська» (варіант 2)
404
Слайд #1
Ольга
Кобилянська
Кобилянська
Слайд #2
Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Ґура-Гумора в Південній Буковині. У багатодітній сім'ї, де було семеро дітей, вона була четвертою.
Слайд #3
Мати, Марія Вернер, походила з німецької родини.
Батько, Юліан Кобилянський, народився в Галичині. Він належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини.
Брат Ольги Степан був живописцем (серед його творів — портрети сестри).
Брат — Юліан — прославився як філолог, автор кількох підручників із латинської мови.
Батько, Юліан Кобилянський, народився в Галичині. Він належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини.
Брат Ольги Степан був живописцем (серед його творів — портрети сестри).
Брат — Юліан — прославився як філолог, автор кількох підручників із латинської мови.
Слайд #4
Через п'ять років після її народження батька переводять до Сучави. Там Ольга Кобилянська знайомиться з місцевим парохом та українським письменником Миколою Устияновичем. Як між родинами вцілому, так і між її доньками, зокрема Ольгою Кобилянською і Ольгою Устиянович, зароджуються приятельські стосунки, які триватимуть у майбутньому до кінця життя письменниці.
Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 р. — у Чернівцях.
Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 р. — у Чернівцях.
Слайд #5
У Кимпулунзі Ольга здобула початкову освіту німецькою мовою, приватно вивчала українську мову.
Значний вплив на формування Кобилянської як людини і митця мала Софія Окуневська - широко освічена як на свій час жінка, яка першою в Австро-Угорщині здобула в Цюріху вищу медичну освіту. Саме через Окуневську та Франка йшло наближення письменниці до української літератури.
Значний вплив на формування Кобилянської як людини і митця мала Софія Окуневська - широко освічена як на свій час жінка, яка першою в Австро-Угорщині здобула в Цюріху вищу медичну освіту. Саме через Окуневську та Франка йшло наближення письменниці до української літератури.
Слайд #6
«Я не маю ніякого бажання до хатньої роботи, бо вона мені не дає задоволення. В моєму серці нема жодного сонячного промінчика, душа вкрита хмарами. Я хвора на тяжку хворобу, мене може вилікувати жваве духовне життя, а де його тут взяти?»
Писала О. Кобилянська у щоденнику
Писала О. Кобилянська у щоденнику
Слайд #7
В 1891 Кобилянська переїздить в Чернівці і живе тут постійно. Тут знайомиться з письменником О. Маковеєм, під впливом якого вона пише. Він читає її розповіді в газеті "Буковина", що вона друкує і публікує з І. Франком, М. Равликом, М. Грушевським і підтримує дружні відносини.
О. Маковей
О. Маковей
Слайд #8
1898 р. – на ювілеї І.Франка О.Кобилянська познайомилася з багатьма діячами української літератури…
1899 р. – у Києві познайомилася з М. Лисенком, М. Старицьким, М. Коцюбинським.
1899 р. – у Києві познайомилася з М. Лисенком, М. Старицьким, М. Коцюбинським.
Слайд #9
Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях в тяжкий час поневолення Північної Буковини румунсько-фашистськими загарбниками, які переслідували письменницю, готували над нею судову розправу.
Слайд #10
Читаємо в листі від 27.11.1886 року
«Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося. Мені хотілося більше. Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності. В моєму житті не часто гостює радість... Чому жоден чоловік не любить мене тривалий час? Чому я для всіх тільки «товаришка»?»
«Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося. Мені хотілося більше. Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності. В моєму житті не часто гостює радість... Чому жоден чоловік не любить мене тривалий час? Чому я для всіх тільки «товаришка»?»
Слайд #11
Її творчість, наснажена любов'ю і добром, продовжує й сьогодні не тільки хвилювати, а й навчати, виховувати кожного з нас…
Петро Хропко
Спогади сучасників
Петро Хропко
Спогади сучасників
Слайд #12
…Химерна жінка, з любов'ю до містики…
…Амазонка, що гордо мчить верхи на коні, недосяжна як мрія…
…Інтелектуалка. Бунтарка. Примхлива панна…
Мар'яна Савка
…Амазонка, що гордо мчить верхи на коні, недосяжна як мрія…
…Інтелектуалка. Бунтарка. Примхлива панна…
Мар'яна Савка
Слайд #13
“Вона визрівала і була послана самим Богом для того, щоб продовжувати справи, які залишив Ю.Федькович” .
І. Снігур
Величава квітка Буковини!
О. Гончар
І. Снігур
Величава квітка Буковини!
О. Гончар
Слайд #14
Перші свої твори письменниця почала писати німецькою мовою.
Пізніше їй дорікали за німецький спосіб мислення,залежність від німецької класики. Але і в ранніх, німецькомовних, і в пізніших, уже україномовних творах, всюди просвічується образ авторки, багатий світ її спостережень і почуттів, винесених з реальної дійсності.
Пізніше їй дорікали за німецький спосіб мислення,залежність від німецької класики. Але і в ранніх, німецькомовних, і в пізніших, уже україномовних творах, всюди просвічується образ авторки, багатий світ її спостережень і почуттів, винесених з реальної дійсності.
Слайд #15
Оповідання
“Вовчиха”, «Любов до рідної землі», “Природа”
Повісті
“Земля”, “Ніоба”, “У неділю рано зілля копала…” , “Через кладку” , “За ситуаціями” , “Людина” , “Царівна”
Новели
“Некультурна” , “Битва” , “Назустріч долі” , “Юда” , “Лист засудженого вояка до своєї жінки” , “Сниться”
Роман
“Апостол черні”
Жанрове різноманіття
“Вовчиха”, «Любов до рідної землі», “Природа”
Повісті
“Земля”, “Ніоба”, “У неділю рано зілля копала…” , “Через кладку” , “За ситуаціями” , “Людина” , “Царівна”
Новели
“Некультурна” , “Битва” , “Назустріч долі” , “Юда” , “Лист засудженого вояка до своєї жінки” , “Сниться”
Роман
“Апостол черні”
Жанрове різноманіття
Слайд #16
“Людина”
Особисте щастя героїні більшою чи меншою мірою пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил.
“Царівна” (1895)
Розширення світобачення письменниці, поглиблення її реалістичної манери, засобів психологічного аналізу.
“Аристократка” (1896)
Торкнулась морально-етичних проблем життя інтелігенції.
“Valse melancolique” (1898)
створює три цілісних образи жінок-інтелігенток.
“Жебрачка” (1895)
Вперше показує людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині.
“Банк рустикальний”
Глибоко правдиві картини з життя села.
“На полях”
“У св. Івана”
Особисте щастя героїні більшою чи меншою мірою пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил.
“Царівна” (1895)
Розширення світобачення письменниці, поглиблення її реалістичної манери, засобів психологічного аналізу.
“Аристократка” (1896)
Торкнулась морально-етичних проблем життя інтелігенції.
“Valse melancolique” (1898)
створює три цілісних образи жінок-інтелігенток.
“Жебрачка” (1895)
Вперше показує людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині.
“Банк рустикальний”
Глибоко правдиві картини з життя села.
“На полях”
“У св. Івана”
Слайд #17
“Земля”
Реальна трагедія братовбивства, що сталася восени 1894 р. в селі Димка поблизу Чернівців, порушила вічну тему влади землі над селянином
“В неділю рано зілля копала”
Мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, що неодноразово опрацьовувався українськими письменниками
“Зійшов з розуму” (1923)
Ввійшла тема війни, що була однією з провідних у творчості В. Стефаника, Марка Черемшини, О. Маковея, К. Гриневичевої та ін.
“Юда”
“Апостол черні”
Певною мірою ідеалізує буковинське духовенство, наділяючи таких духовних пастирів, як о. Захарій, багатьма громадянськими й християнськими чеснотами.
«Природа» (1888 р.)
Розкриття багатства та краси світу природи, переплітаючись із глибокими ліричними відступами та музичними інтонаціями.
Реальна трагедія братовбивства, що сталася восени 1894 р. в селі Димка поблизу Чернівців, порушила вічну тему влади землі над селянином
“В неділю рано зілля копала”
Мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, що неодноразово опрацьовувався українськими письменниками
“Зійшов з розуму” (1923)
Ввійшла тема війни, що була однією з провідних у творчості В. Стефаника, Марка Черемшини, О. Маковея, К. Гриневичевої та ін.
“Юда”
“Апостол черні”
Певною мірою ідеалізує буковинське духовенство, наділяючи таких духовних пастирів, як о. Захарій, багатьма громадянськими й християнськими чеснотами.
«Природа» (1888 р.)
Розкриття багатства та краси світу природи, переплітаючись із глибокими ліричними відступами та музичними інтонаціями.
Слайд #18
“Пишу до Вас під свіжим вражінням од вашої повісті “Земля”. Я просто зачарований вашою повістю; все - і природа, і люди, і психологія їх, - все це робить таке сильне вражіння, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу. Яка шкода,що ми не можемо мати вашої повісті на Україні”.
Писав М. Коцюбинський
О. Кобилянській
Писав М. Коцюбинський
О. Кобилянській
Слайд #19
“Найвидатнішим з її творів є, в усякому разі, великий роман “Земля”... В ньому Кобилянська справді найповніше виділила риси свого таланту, але, на мою думку досягла його меж. Концепція роману задумана тонко і добре викладена, персонажі твору окреслені чітко, і хоч, змальовуючи події, письменниця не виходить за вузькі межі одного села, щоб дати широку картину культурного рівня буковинського народу, то все ж цілість пройнята таким емоційним настроєм, що це надає “Землі” особливого чару... Її роман “Земля”, крім літературної та повної вартості, матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу в час теперішнього важкого лихоліття”.
У листі до відомого хорватського славіста В. Ягича від 8 листопада 1905 І.Франко писав:
У листі до відомого хорватського славіста В. Ягича від 8 листопада 1905 І.Франко писав:
Слайд #20
Про свою любов до музики Ольга Кобилянська дуже промовисто писала в листі до Савина Абрисовського від 25 листопада 1893 року:
“Се добре, що Ви музикою займаєтесь. Єсли Ви що в ноти уложите, — не забудьте мені прислати. Я сама не виграваю з нот коректно, тому що вчилась малою 8-літньою дівчинкою на фортепіані лиш 2 місяці, але в мене є сильний слух. Кажу другому виграти, а потім зі слуху буду сама грати… Але з мене, мабуть, помимо всього, музик мав вийти, а вийшов літерат. Просто сміх бере!..”
“Се добре, що Ви музикою займаєтесь. Єсли Ви що в ноти уложите, — не забудьте мені прислати. Я сама не виграваю з нот коректно, тому що вчилась малою 8-літньою дівчинкою на фортепіані лиш 2 місяці, але в мене є сильний слух. Кажу другому виграти, а потім зі слуху буду сама грати… Але з мене, мабуть, помимо всього, музик мав вийти, а вийшов літерат. Просто сміх бере!..”
Слайд #21
Повість “Людина” у театрі
Слайд #22
Пам'яті О. Кобилянської
Пам'ятник О. Кобилянській
Її ім'я присвоєно Чернівецькому театрові
Пам'ятник О. Кобилянській
Її ім'я присвоєно Чернівецькому театрові
Слайд #23
Речі Ольги Кобилянської
Марка з зображенням Ольги Кобилянської
Роман про
О. Кобилянську
Марка з зображенням Ольги Кобилянської
Роман про
О. Кобилянську
