Презентація на тему «Драма-феєрія: “Лісова пісня”»

Слайд #1

Леся УкраїнкаДрама-феєрія:“Лісова пісня”
Презентація студентки 1 курсу
Маловічко Яни

Слайд #2

Драматургія Лесі Українки є багатоплановою та поліфонічною. Тому яскравим прикладом виступає її шедевр «Лісова пісня», в якому поєдналися фольклорні елементи та міфологічне мислення. Унікальність структури цього твору надає багатий матеріал для його інтерпретацій. А синтетичність мислення, яка характерна міфу, дає можливість видам мистецтва шукати різноманітні трансформації використання цієї драми. До цього твору зверталися багато діячів мистецтва, які також використовували синтетичні жанри, а саме: опера, балет, кінематограф. Але всі митці додають міфологічному аспекту «Лісової пісні» сучасний сенс, бо міф — вічно живе джерело, необхідна умова й первісний матеріал для всякого мистецтва.

Слайд #3

З дитинства Леся Українка вимріювала феєрію. До цього спонукав казковий світ рідного Полісся. Любов до краю, його дивовижної чарівності помітна в ремарці: «Містина вся дика, таємнича, але не понура, повна якоїсь ніжної, задумливої краси». Чутлива душа, багата фантазія — усе допомагало поетесі житии і бачити тонкий світ духів.

Слайд #4

Не з античних сюжетів, а на «місцевому» матеріалі зродилася геніальна драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Це поетичний і трагічний твір про красу чистого кохання, про високу мрію людини, про її одвічний потяг до прекрасного, до людяного. Прекрасне в природі, як і в людській душі, ніколи не вмирає.

Слайд #5

«Лісова пісня» (1911) — вершина творчості Лесі Українки. У ній показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб'язковою буденщиною.

Слайд #6

Історія створення
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі.
«Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій…»
м.Кутаїс. Лісове озеро.

Слайд #7

В листуванні письменниці є згадки про те, що стало поштовхом до написання твору. В листі до матері:
«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені щось про мавок розказувала…»

Слайд #8

За жанром «Лісова пісня» — драма-феєрія (таке визначення твору дала сама Леся Українка).
«Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]

Слайд #9

Сюжет
Пролог
Д
І
Я
І
Д
І
Я
ІІ
Д
І
Я
ІІІ

Слайд #10

Композиція
Дія ІІІ
Мавка знімає прокляття з Лукаша
Мавка перетворюється на вербу
Трагічне закінчення долі Лукаша та Мавки

Слайд #11

Головні персонажі
Мавка
Лукаш

Слайд #12

Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів.

Слайд #13

За українською народною міфологією, мавки не мають душі, але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях. Внутрішня краса лісового духу стала красою справжньої дівчини. Кохання зробило її людиною.
Умирає тіло, але дух зберігає всі скарби. Мавка й Лукаш у своїй вічній любові залишилися разом. Краса їхніх душ стала міцнішою й розцвіла, бо об'єдналися вони в одне спільне джерело прекрасного

Слайд #14

Музика єднає Мавку з Лукашем, вчить дівчину нових для неї почуттів і дарує обом прекрасний світ кохання: Ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав, відколи ми поєднались...

Слайд #15

Другорядні персонажі
Дядько Лев
Мати Лукашева
Килина

Слайд #16

Міфічні персонажі
Лісовик
Перелесник
Русалка
Русалка Польова
Водяник
Потерчата
Доля
Той, що греблі рве
Той, що в скалі сидить
Ґудз
Куць
Злидні
Пропасниця

Слайд #17

Видання
В січні 1914 р. вийшло окреме видання «Лісової пісні», здійснене за текстом, підготовленим поетесою. Нею було складено «Спис діячів», виправлено друкарські помилки та інші неточності, а також вибрано народні волинські мелодії до твору.

Слайд #18

Сценічна доля
Ще за життя Лесі Українки була зроблена спроба поставити «Лісову пісню» на сцені, у театрі М. Садовського.
Проте на сцені «Лісову пісню» світ побачив вперше, вже після смерті поетеси, драма була поставлена 22 листопада 1918 р. в Київському драматичному театрі.

Слайд #19

«Лісова пісня» — це гімн природі і красі людських почуттів — коханню і вірності.
У «Лісовій пісні» Леся Українка поєднала:
фантазію з дійсністю,
буденне життя із світлими поетичними мріями.

Слайд #20

У «Лісовій пісні» втілилося народне сприйняття навколишнього світу, давнє міфологічне мислення українців.
Гостро постає проблема відносин людини і природи, які дуже часто не є гармонійними. Людина звикла ставитися до природи, як до засобу, що робить її життя зручнішим. Використовуючи природні дари, людина не помічає своїх шкідливих дій.
Мавка є втіленням не тільки краси і беззахисності природи, але й духовної краси людини, що не може бути знищена в повсякденних дрібних турботах. Вона вічно відроджується.

Слайд #21

Парк Чкалова у м.Києві
Незвичайний пам'ятник Мавці
У дерева з'явилася душа в особі Мавки - феї-русалки, яку прославила Леся Українка у драмі «Лісова пісня». Серед киян побутує думка, що у Мавки можна попросити любові, що й роблять багато дівчат. Кажуть, не без успіху.