Презентація на тему «Київська школа поетів» (варіант 1)

Київська школа поетів
Виконали:
Ліцеїсти II курсу біолого – хімічного профілю
Нетішинського НВК
Пацаловська Лілія, Желєзнякова Юлія та Кириченко Кирило

«Київська школа поезії» з'явилася, коли у 1964 році на філологічний факультет Київського університету вступили Василь Голобородько, Віктор Кордун і Василь Рубан, а в 1965-му – Михайло Саченко, Валентина Отрощенко, Надія Кир'ян і на філософський – Микола Воробйов.
На межі 1967 – 1968 років до цієї групи приєдналися Михайло Григорів та Іван Семененко, а ще пізніше на обрії з'явилися Станіслав Вишенський та Валерій Ілля.
Засновники

Василь Голобородько, Микола Воробйов та Віктор Кордун

Повернення до міфологічної свідомості;
міфологічне мислення в образах новітньої поезії, що опирається на західноєвропейську філософію та психологію;
Повернення у поетичному творенні до лексичних першоджерел
Зосередження поетичної уваги насамперед на природі, людині і всесвітові, причому сама людина розглядається як рівновелика до інших складових світу, розгортаються трансцендентні мотиви, у поезії відчутна присутність божественного, живої магії слова;
Органічність творення – вірш ніби сам по собі мусить доростати до власних меж, бути цілковито органічним, автор не поціновує своїх почуттів, а також вчинків своїх та інших людей, нічого не декларуючи;
Певна недомовленість, розрахована на духовну співтворчість читача, спроба викликати читача на акт поетичного співтворення чи дотворення поезії у його свідомості;
Відсутність дискурсивної мови
застосування верлібру як принципу творення поезії.
відсутність громадської лексики
Творчі принципи «Київської школи» напрочуд точно сформулював Віктор Кордун:

Духовний лібералізм
Гуманізм
Вимогливість до себе
Інтелектуалізм
Опозиційність до влади, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості
Внутрішня еміграція
Світогляд

Міфологізм
Архетипність образів
Асоціативність
Філософічність
Герметизм поезій
Використання верлібру як універсальної форми
Особливості письма