- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4)
Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4)
2951
Слайд #1
Театр корифеїв
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #1 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #1](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-1.jpeg)
Слайд #2
Театр корифеїв — перший професійний український театр.
Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.
Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #2 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #2](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-2.jpeg)
Слайд #3
Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони.
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #3 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #3](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-3.jpeg)
Слайд #4
У 1881 р. в Кременчуку був створений професійний український театр, який наступного року переїхав до Києва, звідки й почалася його нова історія. Основу репертуару корифеїв становили твори І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, О. Островського, М. Гоголя та ін. Театр корифеїв мав великий успіх не лише в Росії, а й у Молдові, Польщі, на Закавказзі. Величезна популярність митців, творчість яких була уособленням народного естетичного ідеалу, ніби провокувала царських чиновників постійно їм перешкоджати. У 1881 році після довгих років боротьби корифеїв українці одержали можливість ставити вистави українською мовою. При всіх обмеженнях і умовностях (перед кожною українською виставою мусила відбутися російська) цей крок міністерства внутрішніх справ все-таки легалізував український театр.
Історія.
Історія.
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #4 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #4](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-4.jpeg)
Слайд #5
1883 року, коли в Україні виникає професійний театр, Іван Тобілевич входить у театральну трупу Михайла Старицького під псевдонімом Карпенко-Карий. Тепер він мав змогу повністю віддатися театральній діяльності. Однак у 1884 році Тобілевичу було заборонено жити в Україні, піддано поліційному наглядові на три роки. Він оселився в містечку Новочеркаську. Саме тут Іван Карпович написав драми «Бурлака», «Безталанна» «Наймичка»; комедію «Мартин Боруля».
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #5 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #5](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-5.jpeg)
Слайд #6
У 1885 році єдина досі театральна трупа розділилася: Марко Кропивницький зі своїми акторами відокремився від Михайла Старицького і його прихильників. Обидва колективи відразу ж почали самостійне творче життя. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх. 1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр.
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #6 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #6](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-6.jpeg)
Слайд #7
У репертуарі театру були такі вистави, як «Запорожець за Дунаєм», «Продана наречена», «Галька», «Катерина», «Енеїда» Котляревського. Сміливою перемогою стала постановка українською мовою «Ревізора» Гоголя.
Микола Садовський зробив свій стаціонарний театр по-справжньому народним не тільки в репертуарі, але й у доступності його відвідування. Ціни на квитки були значно нижчими за інші київські театри.
Микола Садовський зробив свій стаціонарний театр по-справжньому народним не тільки в репертуарі, але й у доступності його відвідування. Ціни на квитки були значно нижчими за інші київські театри.
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #7 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #7](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-7.jpeg)
Слайд #8
Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів). Це відомий український драматург і актор Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий), театральні режисери й актори Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський), Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська-Барілотті). Театральні псевдоніми Тобілевичі взяли від батька і матері: Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька Карпа та прізвища улюбленого героя з п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого (Карий); Микола і Марія взяли дівоче прізвище матері (Садовські), а Панас — назву містечка Саксагань, де народилася мати (Саксаганський).
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #8 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #8](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-8.jpeg)
Слайд #9
Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів). Це відомий український драматург і актор Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий), театральні режисери й актори Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський), Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська-Барілотті). Театральні псевдоніми Тобілевичі взяли від батька і матері: Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька Карпа та прізвища улюбленого героя з п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого (Карий); Микола і Марія взяли дівоче прізвище матері (Садовські), а Панас — назву містечка Саксагань, де народилася мати (Саксаганський).
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #9 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #9](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-9.jpeg)
Слайд #10
Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів). Це відомий український драматург і актор Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий), театральні режисери й актори Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський), Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська-Барілотті). Театральні псевдоніми Тобілевичі взяли від батька і матері: Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька Карпа та прізвища улюбленого героя з п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого (Карий); Микола і Марія взяли дівоче прізвище матері (Садовські), а Панас — назву містечка Саксагань, де народилася мати (Саксаганський).
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #10 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #10](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-10.jpeg)
Слайд #11
Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів). Це відомий український драматург і актор Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий), театральні режисери й актори Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський), Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська-Барілотті). Театральні псевдоніми Тобілевичі взяли від батька і матері: Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька Карпа та прізвища улюбленого героя з п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого (Карий); Микола і Марія взяли дівоче прізвище матері (Садовські), а Панас — назву містечка Саксагань, де народилася мати (Саксаганський).
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #11 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #11](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-11.jpeg)
Слайд #12
Заньковецька, Марія Костянтинівна. Її творчість справила великий вплив на розвиток укр. драматургії і створення нац. театру. Разом із М.Садовським 1907 організувала перший стаціонарний театр у Києві, керувала (1909–15) аматорськими гуртками в містах Ніжин та Кролевець, входила до складу Т–ва укр. акторів під орудою І.Мар'яненка (1915–17), упродовж 1918–22 у Києві пра–цювала в Держ. нар. театрі, керованому П.Саксаганським та у філіалі Етногр. театру ім. М.Заньковецької (1922). Знімалася в кінофільмах («Наталка Полтавка», «Остап Бандура», «Наймичка»). Востаннє вийшла на сцену 15 груд. 1922. Найкращими її ролями були: Наталка («Наталка Полтавка» І.Котляревського), Галя, Ярина («Назар Стодоля», «Невольник» Т.Шевченка), Олена, Оксана, Зінька («Глитай, або ж павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дві сім'ї» М.Л.Кропивницького), Харитина, Софія («Наймичка», «Безталанна» І.Карпенка–Карого), Катря («Не судилося» М.Старицького), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), а з комедійного репертуару – Цвіркунка («Чорноморці» М.Старицького).
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #12 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #12](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-12.jpeg)
Слайд #13
Саме корифеї заклали основи національного драматичного мистецтва, класичного українського театру. Їхні традиції підхоплять і якісно розвинуть визначні вітчизняні майстри сцени й кінематографісти ХХ ст.
![Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #13 Презентація на тему «Театр корифеїв» (варіант 4) - Слайд #13](/files/prezentaciyi/15589/teatr-koryfeyiv-9591-slider-13.jpeg)