Презентація на тему «Михайль Семенко» (варіант 2)

Михайль Семенко
Життєвий та творчий шлях

Михайль Семенко (Михайло Васильович) народився 31 грудня 1892 року в с. Кобинці Миргородського району на Полтавщині. Його мати - Марія Проскурівна - була письменницею і прищепила сину любов до літератури ще в дитинстві.

Родина М. Семенка
Брат поета, Василь, був цікавим художником, разом з Михайлом зачинав на Україні футуристичний рух, але на початку імперіалістичної війни загинув на Західному фронті.
Другий брат — Олександр та сестра Олександра теж писали вірші, та зовсім молодими загинули від туберкульозу

РОКИ НАВЧАННЯ
У Хоролі Михайло вступив до реального училища, а закінчів його уже в Кременчуці, оскільки в Хоролі не було старших класів . Далі — Петербург, Психоневрологічний інститут.
З Петербургом було пов'язано багато що: початок літературної праці й захоплення футуристичними теоріями, перше кохання, жорстока нужда, паралельні з Психоневрологічним інститутом заняття — клас скрипки в консерваторії.
В інституті Семенко встиг закінчити тільки три курси, далі навчання перервала війна і мобілізація. У листопаді 1914 року він від'їжджає на Далекий Схід. Йому пощастило. Замість того, щоб воювати "за віру, царя і отечество" десь на Західному фронті, він опинився в типово військовому місті, але далеко від війни.

Михайль Семенко (1892-1937) – поет футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач авангардних тенденцій в українській поезії 20-х років ХХ ст. Урбаністичні мотиви лірики, їхня змістова новизна(“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”).

Представник авангардного мистецтва початку ХХ століття, єдиний, хто виступив і поетом, і теоретиком українського футуризму.
Михайль Семенко був трагічною і надзвичайно яскравою постаттю української літератури, невиправдано забутим у часи монополії "соціалістичного реалізму".

Початок творчості
Поетичним дебютом Михайля Семенка стала збірка "Prelude" (1913).

Другий період творчості
Футуризм не єдиний напрям творчих зацікавлень поета. У 1915-му він пише цикл "Крапки і плями", започатковуючи ним "другий період" своєї творчості, позначений відчутним впливом імпресіонізму (цикли "Осіння рана", "П'єро кохає"). Це дає поштовх до спроб модернізації традиційної лірики.
Вищезгадані цикли написані у формі солдатського щоденника. У поезіях переважає інтелектуальне бачення навколишнього світу, а також досить тонкий психологічний аналіз, орієнтований у чуттєву сферу людських переживань.

Діяльність
Наприкінці вересня 1917 року поет виїздить з Владивостока, а в квітні 1918 року Михайль Семенко, як свідчать підписи під віршами, вже в Києві.
За Денікіна його арештували й кинули до Лук'янівської в'язниці, і, мабуть, тільки випадково він уникнув долі розстріляних денікінцями в листопаді 1919 року Василя Чумака й Гната Михайличенка, разом з якими очолював перший український радянський літературно-художній журнал "Мистецтво".

В 1929 р. М. Семенко був заступником голови Всеукраїнської асоціації революційного кіно, в 1930 р. — членом журі Міжнародного конкурсу на проект пам'ятника Т. Г. Шевченку (м. Харків). В 1931 р. здійснював загальну редакцію тритомника В. Маяковського (вид-во "Книгоспілка"), в 1932 р. був членом оргкомітету Єдиної спілки радянських письменників України. З 1933 р. входив до редколегії "Літературної газети", в 1934 р. одним із перших став членом Спілки письменників України, був у числі учасників 1-го з'їзду радянських письменників України.

Творчий доробок М.Семенка
Тонкий знавець людських душ, Михайль Семенко гуртував довкола себе здібну молодь, впливав на неї як один з найвідоміших на той час поетів — автор збірок «Прелюди» (1913), «П'єро Кверофутуризм» (1914), «П'єро здається» (1918), «П'єро кохає» (1918), «Дев'ять поем» (1918), «Дві поезофільми» (1919), «П'єро мертвопетлює» (1919), «Вlос notes» (1919), «В садах безрозних» (1919), «Кабле-поема за океан» (1921), «Проміння погроз» (1921), «Кобзар» (1924, 1925), «Збірка творів у трьох томах» (1929—1931), «Сучасні вірші» (1931), «Поезії», «Вибрані твори» (1936).

Повне зібрання творів М.Семенка було видане в Харкові у трьох томах (1929—1931).
У 1985 році видавництво «Радянський письменник» видало в серії «Бібліотека поета» збірку його поезій.

Останні миті життя…
23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у Київi творчий вечiр, а через три дні його заарештували. Письменника звинуватили в «активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi». Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. Надломлений морально та фiзично Михайль Семенко, як свiдчать протоколи допитiв 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зiзнався» у всiх звинуваченнях.

23 жовтня 1937 р. відбулося закрите засідання Військової колегії Верховного Суду СРСР. Комісія «іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михаила Васильевича к высшей мере уголовного наказания — расстрелу с конфискацией всего имущества, лично ему принадлежащего». Того дня М.Cеменка було страчено разом з іншими українськими письменниками. Михайль Семенко був реабілітований посмертно.

Новизна творчості
Михайлю Семенку належить заслуга широкої розробки верлібру (вільного вірша). Семенкові верлібри були якщо не абсолютно новим, то в усякому разі новим — як послідовний художній принцип — явищем для української поезії. Хоча створювались вони все-таки на основі відомої національної поетичної традиції.
Лідер українського футуризму (панфутуризму), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою.

БАЖАННЯ
Чому не можна перевернути світ?
Щоб поставити все догори ногами?
Це було б краще. По-своєму перетворити.
А то тільки ходиш, розводячи руками.
Але хто мені заперечить перевернути світ?
Місяця стягнуть і дати березової каші,
Зорі віддати дітям — хай граються,
Барви, що кричать весняно,— служниці Маші.
Хай би одягла на себе всі оті розкоші!
Тоді б, певно, Петька покохав її,
скільки б було сили.
А то ходиш цим балаганом, що звуть —
природа,
Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

Урбаністичні мотиви
Своєрідність урбаністичної тематики М.Семенка, яка вирізняє його з-поміж усіх інших футуристів, полягає у введенні до тексту твору науково-технічної термінології, розмовно-побутової лексики, синтаксичних ускладнень, а також у майстерному переході від узагальненого до конкретних образів-елементів міста.

Робота
Учениці 11-Б класу
Ульяновського НВК№2
Паскаль Вероніки