Презентація на тему «Українська література ренесансу і бароко» (варіант 2)

Творчий проект на тему:
“Українська література ренесансу і бароко”

Мета проекту
Дослідити українську літературу доби
Ренесансу і Бароко, а також визначити: що
таке братства, як вони виникли; дізнатися
про освіту в Україні XVI - XVII ст., про
українських першодрукарів, зокрема Івана
Федорова; вивчити біографію Івана
Вишенського та дослідити його твір
“Послання до єпископів”

Зміст
Виникнення братств
Що таке братства?
Львівське Успенське
братство
Київське братство
Освіта
Острозька академія
Києво-Могилянський
колегіум
• Книгодрукування
Першодрукарі в Україні
Іван Федоров
Доба Ренесансу
Доба Бароко
Іван Вишенський
Біографія
Івана Вишенського
“Послання до єпископів”

Виникнення братств
Братства– це численні громадсько-політичні
організації, що виникли в Україні наприкінці XVIст.
Братські товариства засновувалися, як правило,
при православних церквах.
Отже, до певної міри вони
були й релігійними
організаціями. До братств
належали переважно купці,
ремісники й простолюд.

Львівське Успенське братство
Львівське Успенське братство -  національно-релігійна
громадська організація православних українських міщан з
80-х рр. XVI ст. до 1788 р. Ініціаторами заснування цього
братства були купці та ремісники: Ю. Рогатинець, І.
Рогатинець, І. Красовський, Д. Красовський, Л. Малецький
та ін.
У 1585 р. Львівське Успенське братство організувало
школу, де навчалися і викладали відомі діячі культури (Йов
Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький та ін.).Також
братство організувало у Львові шпиталь – притулок для
непрацездатних, подавало матеріальну допомогу своїм
незаможним членам.

Київське братство
Київське братство – громадська
організація православних міщан Києва, яка виникла
близько 1615 року. Містилось в Києво-Братському
монастирі.
До цього братства вступило багато заможних міщан,
частина руської шляхти і православного духовенства, а
також гетьман Петро Сагайдачний з усім козацьким
військом. При братстві було відкрито Київську братську
школу. В 1632 р. з нею було об'єднано школу
Києво-Печерської лаври, що поклало початок
Києво-Могилянській колегії. Утримувалося братство за
рахунок пожертвувань (внесків) членів братства.

Освіта
Острозька академія
Заснуванням шкіл в Україні уславився
князь Костянтин Острозький, який
створив кілька шкіл на Волині, з-поміж
яких найвідоміша – Острозька академія.
У ній викладали філософію, богослов'я,
математику, астрономію,
церкослов'янську, грецьку, латинську й
польську мови; лекції читали як
українські вчені, так і іноземні.
Найголовнішою пам'яткою Острозької
академії є видання повної слов'янської
Біблії 1581 р.
Острозька академія
Князь Костянтин Острозький

Києвсько-Могилянський колегіум
Серед усіх братських шкіл найбільше
значення мала Київська, заснована в 1632 р. в
статусі колегії. Нею опікувався П. Могила,
після його смерті заклад було перейменовано на
його честь. У Києво-Могилянському колегіумі (з
поч. XVIII ст. – академія) викладання велося
латиною, загальноприйнятою мовою в
тогочасній Європі. Саме Києво-Могилянська академія, перша вища школа східних слов'ян, дала світові філософа й письменника Григорія Сковороду, ученого Михайла Ломоносова, композиторів Максима Березовського й
Дмитра Бортнянського, архітектора Івана Григоровича-Барського, державних і військових діячів Семена Палія та Івана Мазепу.
Петро Могила

Книгодрукування
У XV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який у 1491 р. видав дві книжки слов'янською мовою для потреб українців (ці книжки – Октоїх і Часослов). Працю Фіоля продовжив Франциск Скорина, який на поч. XVI ст. в Празі видрукував 23 книжки. У II пол. XVI ст. друкарні виникають по всіх українських землях – у Львові, Острозі, Перемишлі, Луцьку, Житомирі, Чернігові, Почаєві та інших містах. Найбільшою українською книговидавничою установою в той час була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші 15 років свого існування надрукувала сорок книжок, з-поміж яких значну частину становили монументальні видання на 500-1500 сторінок.
Святополк Фіоль

Іван Федорович   — діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник. Народився близько 1520 року.
Його видання:
“Апостол”
“Часословець”
“Євангеліє учительне”
“Псалтир з часословцем”
“Буквар”
“Азбука” (“Читанка”)
Біблія
Пам'ятник Івану Федоровичу в Москві
Пам'ятник Івану Федоровичу у Львові

Доба Ренесансу
Ренесанс (від лат. renascor – відроджуюсь) – епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийша на зміну епосі Середньовіччя. Основною рисою Ренесансу є повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови. У цей час у літературі панує латинська мова.
Ренесанс спочатку виник в Італії,а до України дійшов із запізненням. Найвідомішими представниками літературного ренесансу в Україні є Павло Русин, Себастіан Кльонович, Петро Скарга.
Друкарня Києво-Печерської лаври ( архітектура Ренесансу)

Доба Бароко
Бароко (від італ. barocco – вибагливий, химерний) – це стиль у європейському мистецтві (XVI ст.), що прийшов на зміну ренесансу. Бароко притаманні урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість.
Андріївська церква( архітектура бароко)
Брама Заборовського( архітектура бароко)
Маріїнський палац( архітектура бароко)

Іван Вишенський
Іван Вишенський народився в середині XVI ст. в містечку Судова Вишня на Львівщині в родині міщан. Здобув початкову освіту, а потім перебував у Луцьку та Острозі. Згодом І. Вишенський постригся в ченці і жив деякий час в Уневському монастирі.     Десь у 80-х роках XVI ст. він залишив батьківщину й вирушив на Афон, де вів аскетичний спосіб життя. Звідси Іван Вишенський надсилав в Україну послання, у яких виступав проти покатоличення і ополчення України. На Афоні письменник прожив понад 40 років. Поживши 2 роки у Львові та інших містах, він повертається на Афон. Тут він наказав замурувати себе в кам'яній печері. У молитвах і роздумах приблизно в сімдесятирічному віці Іван Вишенський помер.

До нас дійшло шістнадцять творів письменника, здебільшого це послання. Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звертання до однієї чи кількох осіб. “Послання до єпископів” – це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. Полемічні твори були спрямовані проти Берестейської унії 1596 р. і вищого православного духівництва, яке зрадило віру. У “Посланні до єпископів” І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору.
“Послання до єпископів”

Виконала:
учениця 9-А класу
Новоселицького районного
ліцею
Штефанеса Ірина