- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Іван Якович Франко “Зів’яле листя”»
Презентація на тему «Іван Якович Франко “Зів’яле листя”»
347
Слайд #1
Іван Якович Франко
“Зів'яле листя”
Лірична драма
“Зів'яле листя”
Лірична драма
Слайд #2
Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв… Взагалі Франко – лірик високої проби і його ліричні твори просяться часто в музику.
М. Коцюбинський
М. Коцюбинський
Слайд #3
1896 року – з передмовою, що нібито ці вірші знайшов у готелі, де закінчив життя через нероздільне кохання їх автор.
“Зів'яле листя” - третя лірична збірка І. Франка, що вийшла за життя поета двома виданнями:
1911 року – І. Франко пише нову передмову і визнає своє авторство.
.
“Зів'яле листя” - третя лірична збірка І. Франка, що вийшла за життя поета двома виданнями:
1911 року – І. Франко пише нову передмову і визнає своє авторство.
.
Слайд #4
Сучасні дослідники творчості І. Я. Франка прийшли до висновку:
В основу ліричної драми “Зів'яле листя” лягли власні переживання І. Я. Франка в часи його юності та зрілості.
В основу ліричної драми “Зів'яле листя” лягли власні переживання І. Я. Франка в часи його юності та зрілості.
Слайд #5
“Тричі мені являлася любов…”
Слайд #6
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із обснов
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай…
З зітхання й мрій уткана, із обснов
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай…
Слайд #7
Явилась друга – гордая княгиня,
Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
Таємна й недоступна, мов святиня.
Мене рукою зимною вона
Відсунула і шепнула таємно:
“Мені не жить, тож най умру одна!”
«Перед цією красою потрібно впасти на коліна і молитись… Гляньте, вона ж Дантова Беатріче…»
(Фелікс Дашинський, друг
Франка, про Юзефу Дзвонковську)
М. Рейзнер.
Портрет незнайомки
Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
Таємна й недоступна, мов святиня.
Мене рукою зимною вона
Відсунула і шепнула таємно:
“Мені не жить, тож най умру одна!”
«Перед цією красою потрібно впасти на коліна і молитись… Гляньте, вона ж Дантова Беатріче…»
(Фелікс Дашинський, друг
Франка, про Юзефу Дзвонковську)
М. Рейзнер.
Портрет незнайомки
Слайд #8
Явилась третя – женщина чи звір?
Глядиш на неї – і очам приємно,
Впивається її красою зір.
То разом страх бере, душа холоне
І сила розпливається в простір.
«Отся любов перемучила мене дальших 10 літ…»
І. Франко про Целіну Журовську
Глядиш на неї – і очам приємно,
Впивається її красою зір.
То разом страх бере, душа холоне
І сила розпливається в простір.
«Отся любов перемучила мене дальших 10 літ…»
І. Франко про Целіну Журовську
Слайд #9
“Зів'яле листя” – не збірка розрізнених віршів, а цілісний твір із наскрізним любовним сюжетом.
Мотиви – захоплення красою tt жінки, високе трагічне
почуття кохання
Жанр – “лірична драма”
Композиція – Перший “жмуток”
Другий “жмуток”
Третій “жмуток”
Мотиви – захоплення красою tt жінки, високе трагічне
почуття кохання
Жанр – “лірична драма”
Композиція – Перший “жмуток”
Другий “жмуток”
Третій “жмуток”
Слайд #10
Перший “жмуток”
Палке кохання без надії на взаємність
Другий “жмуток”
Кохання в душі героя спалахує з новою силою
Третій “жмуток”
Кохана стає дружиною іншого. Відчай… Самогубство.
“Будь мужньою людиною не йди моїм слідом”, - ще раз повторюється доля молодого Вертера – героя роману Гете.
І меркне світ довкола, і я сам
Лечу кудись в бездонну стужу й слоту.
Ридать! кричать! – та горло біль запер.
Вона умерла! Ні се я умер.
Палке кохання без надії на взаємність
Другий “жмуток”
Кохання в душі героя спалахує з новою силою
Третій “жмуток”
Кохана стає дружиною іншого. Відчай… Самогубство.
“Будь мужньою людиною не йди моїм слідом”, - ще раз повторюється доля молодого Вертера – героя роману Гете.
І меркне світ довкола, і я сам
Лечу кудись в бездонну стужу й слоту.
Ридать! кричать! – та горло біль запер.
Вона умерла! Ні се я умер.
Слайд #11
Перший “жмуток”
Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Слайд #12
Другий “жмуток”
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому.
І світло люблю я, купаюся в ньому,
Купаюся в ньому.
Та вгору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю.
Червоні ягідки додолу схиляю,
Додолу схиляю.
Я вгору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара;
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара,
Отінив, як хмара.
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому.
І світло люблю я, купаюся в ньому,
Купаюся в ньому.
Та вгору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю.
Червоні ягідки додолу схиляю,
Додолу схиляю.
Я вгору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара;
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара,
Отінив, як хмара.
Слайд #13
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх – для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх – для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
Слайд #14
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні –
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці – минаєш,
Вклонюся – навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити –
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, –
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні –
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці – минаєш,
Вклонюся – навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити –
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, –
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!
Слайд #15
Консультація з теорії літератури
Слайд #16
Риторичні фігури
Слайд #17
Збірка до глибини душі вразила видатну російську поетку українського походження Анну Ахматову (Ганну Горенко). Вона зробила переклади декількох найбільш емоційно напружених творів книжки.
Слайд #18
Преступник я. Чтоб заглушить
Неслыханную муку
И чистый образ твой убить,
Я злобно поднял руку.
Хватал я уличную грязъ,
Каменья площадные,
Чтоб кинуть в чистый образ твой,
В глаза твои святые.
Порівняйте оригінальний текст І. Франка з перекладом Анни Ахматової. Наскільки точно перекладачці вдалося передати сенс і емоційне напруження оригіналу? На ваш погляд, чому саме цей вірш поетеса обрала для перекладу?
Я, как безумный, бунтовал,
Задавлен злыми снами,
Хоть знал: свое я сердце рву
Злодейскими руками.
Но после был я, ангел мой,
Всех и грязней, и хуже,
А образ твой сиял в душе,
Как солнышко над лужей.
Неслыханную муку
И чистый образ твой убить,
Я злобно поднял руку.
Хватал я уличную грязъ,
Каменья площадные,
Чтоб кинуть в чистый образ твой,
В глаза твои святые.
Порівняйте оригінальний текст І. Франка з перекладом Анни Ахматової. Наскільки точно перекладачці вдалося передати сенс і емоційне напруження оригіналу? На ваш погляд, чому саме цей вірш поетеса обрала для перекладу?
Я, как безумный, бунтовал,
Задавлен злыми снами,
Хоть знал: свое я сердце рву
Злодейскими руками.
Но после был я, ангел мой,
Всех и грязней, и хуже,
А образ твой сиял в душе,
Как солнышко над лужей.
Слайд #19
Закріпи свої знання
Яка поезія зі збірки «Зів'яле листя» є автобіографічною?
А «Ой ти дівчино з горіха зерня…»;
Б «Червона калино, чого в лузі гнешся?»;
В «Тричі мені являлася любов»;
Г «Чого являєшся мені у сні?»
У композиції поезії «Ой ти дівчино з горіха зерня…» використано художній прийом:
А алегорія;
Б риторичне запитання;
В образно-символічний паралелізм;
Г образно-символічне контрастне зіставлення
Який підзаголовок має збірка І. Франка «Зів'яле листя» ?
А зів'яла драма;
Б лірична драма;
В ліричні поезії;
Г драма кохання
Яка поезія зі збірки «Зів'яле листя» є автобіографічною?
А «Ой ти дівчино з горіха зерня…»;
Б «Червона калино, чого в лузі гнешся?»;
В «Тричі мені являлася любов»;
Г «Чого являєшся мені у сні?»
У композиції поезії «Ой ти дівчино з горіха зерня…» використано художній прийом:
А алегорія;
Б риторичне запитання;
В образно-символічний паралелізм;
Г образно-символічне контрастне зіставлення
Який підзаголовок має збірка І. Франка «Зів'яле листя» ?
А зів'яла драма;
Б лірична драма;
В ліричні поезії;
Г драма кохання
Слайд #20
Яку символічну назву мають частини збірки?
А «Квіти»;
Б «Букети»;
В «Жмутки»;
Г «Листки»
Яка збірка І. Франка побачила світ у 1896 році?
А «Мій Ізмарагд»;
Б «Баляди і розкази»;
В «З вершин і низин»;
Г «Зів'яле листя»
Укажіть ім'я коханої жінки І. Франка, про яку поет писав: «несміла, як лілея біла…»
А Ольга Рошкевич;
Б Юзефа Дзвонковська;
В Целіна Журовська;
Г Ольга Хоружинська
А «Квіти»;
Б «Букети»;
В «Жмутки»;
Г «Листки»
Яка збірка І. Франка побачила світ у 1896 році?
А «Мій Ізмарагд»;
Б «Баляди і розкази»;
В «З вершин і низин»;
Г «Зів'яле листя»
Укажіть ім'я коханої жінки І. Франка, про яку поет писав: «несміла, як лілея біла…»
А Ольга Рошкевич;
Б Юзефа Дзвонковська;
В Целіна Журовська;
Г Ольга Хоружинська
Слайд #21
Використана література
Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 280 с.
Молочко С. Р., Васильєва О. М. Українська література 9-10: готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання. – Харків : Країна мрій, 2009. – 216 с.
Надурак С. , Слоновська О. Вивчення української літератури: методичні поради. Розробки уроків. Матеріали для інтеграції. 10 клас. - Харків: Ранок, 2004. – 221 с.
Особистісно зорієнтований урок літерутури : з досвіду роботи / упоряд. Г. Федяй, А. Фасоля. – К.: Шкільний світ, 2005. – 128 с.
Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 280 с.
Молочко С. Р., Васильєва О. М. Українська література 9-10: готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання. – Харків : Країна мрій, 2009. – 216 с.
Надурак С. , Слоновська О. Вивчення української літератури: методичні поради. Розробки уроків. Матеріали для інтеграції. 10 клас. - Харків: Ранок, 2004. – 221 с.
Особистісно зорієнтований урок літерутури : з досвіду роботи / упоряд. Г. Федяй, А. Фасоля. – К.: Шкільний світ, 2005. – 128 с.
Слайд #22
Автор презентації
Ємець Наталія Федорівна – вчитель української мови та літератури
Шендерівського навчально- виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Корсунь-Шевченківської районної ради
Ємець Наталія Федорівна – вчитель української мови та літератури
Шендерівського навчально- виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Корсунь-Шевченківської районної ради