Презентація на тему «Михайло Старицький» (варіант 1)
167
Слайд #1
Слайд #2
З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Слайд #3
З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Слайд #4
З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Слайд #5
З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Слайд #6
З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Слайд #7
Протягом 1873—1876 pp. M. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лєрмонтова, сербські народні думи та пісні.
На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада».
Очолив першу українську професійну трупу.
У 1886—1887 pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.
За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.
На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада».
Очолив першу українську професійну трупу.
У 1886—1887 pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.
За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.
Слайд #8
Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою».
Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.
У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.
Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.
У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.
Слайд #9
Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою».
Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.
У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.
Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.
У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.
Слайд #10
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
Слайд #11
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
Слайд #12
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
Слайд #13
ЦИГАНКА АЗА
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМУ
МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
КАДР ІЗ МУЛЬТФІЛЬМУ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМУ
МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
КАДР ІЗ МУЛЬТФІЛЬМУ
Слайд #14
Старицький – поет
Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.
Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).
Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.
Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).
Слайд #15
Старицький – поет
Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.
Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).
Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.
Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).
Слайд #16
Людмила Старицька-Черняхівська й Олександр Черняхівський із донькою Веронікою.
Київ, 1925 рік (фото із фондів Музею видатних діячів української культури)
Київ, 1925 рік (фото із фондів Музею видатних діячів української культури)
Слайд #17
Михайло Старицький помер 27 квітня 1904 р., похований на Байковому кладовищі, Київ.
Слайд #18
М. Садовський у ролі Богдана Хмельницького з п'єси М. Стариць кого «Богдан Хмельницький»
.
М.Старицький і М.Кропивницький
М.Старицький - студент
Кабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в Києві
Старицька - Черняхівська
Вероніка Черняхівська
М.Старицький із дружиною
.
М.Старицький і М.Кропивницький
М.Старицький - студент
Кабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в Києві
Старицька - Черняхівська
Вероніка Черняхівська
М.Старицький із дружиною
Слайд #19
М. Садовський у ролі Богдана Хмельницького з п'єси М. Стариць кого «Богдан Хмельницький»
.
М.Старицький і М.Кропивницький
М.Старицький - студент
Кабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в Києві
Старицька - Черняхівська
Вероніка Черняхівська
М.Старицький із дружиною
.
М.Старицький і М.Кропивницький
М.Старицький - студент
Кабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в Києві
Старицька - Черняхівська
Вероніка Черняхівська
М.Старицький із дружиною
Слайд #20
Тематика творів
Приклади
Історичні
П'єса і повість “Оборона Буші”, драма “Маруся Богуславка”, повість “Устим Кармелюк”, віршована драма “Богдан Хмельницький”
Соціально-побутові
Драми “Не судилося”, “У темряві”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, оповідання
Про роль мистецтва, життя інтелігенції
П'єса “Талан”, поезії
Мелодрами, оперети на побутові теми
“Циганка Аза”, “Зимовий вечір”, “Чорноморці”
ТЕМАТИКА ТВОРІВ М.СТАРИЦЬКОГО
Приклади
Історичні
П'єса і повість “Оборона Буші”, драма “Маруся Богуславка”, повість “Устим Кармелюк”, віршована драма “Богдан Хмельницький”
Соціально-побутові
Драми “Не судилося”, “У темряві”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, оповідання
Про роль мистецтва, життя інтелігенції
П'єса “Талан”, поезії
Мелодрами, оперети на побутові теми
“Циганка Аза”, “Зимовий вечір”, “Чорноморці”
ТЕМАТИКА ТВОРІВ М.СТАРИЦЬКОГО
Слайд #21
Творчість М.Старицького стала єднальною лан-кою між традиційною за стилем українською лі-тературою (романтизм, реалізм) і новою, модерні-стською, яка почала зароджуватись на межі XIX – XX ст.
Творчість Михайла Стари-цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе-ратури, у зміцненні в нашо-му письменстві реалізму.
М.Рильський
М.Старицький, 1904р.
Творчість Михайла Стари-цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе-ратури, у зміцненні в нашо-му письменстві реалізму.
М.Рильський
М.Старицький, 1904р.
