Презентація на тему «Валер’ян Підмогильний» (варіант 9)
274
Слайд #1
Валер'ян Підмогильний
Слайд #2
«Мені здається, в людському житті цілком досить горя і бур, щоб їх ще треба було доповнювати в мистецтві. Тому я малюю тільки світле і радісне.»
Слайд #3
Факти з біографії
Народився письменник у селі Чаплі під Катеринославом у селянській родині (село Писарівка Павлорадського повіту, зараз Синельниківський район) 2 лютого 1901р.
Народився письменник у селі Чаплі під Катеринославом у селянській родині (село Писарівка Павлорадського повіту, зараз Синельниківський район) 2 лютого 1901р.
Слайд #4
Факти з біографії
З 1910 по 1918 р. вчився в Катеринославському Першому реальному училищі.
Восени того ж року вступив на математичний факультет Катеринославського університету, де пробув до 1919 року; навчання справді полишив і взимку 1919-го перейшов до відділу народної освіти, де працював секретарем секції художньої пропаганди.
Одночасно вчителював — викладав математику. В 1920 році був відряджений до Павлограда у відділ народної освіти, де пробув до половини 1921 року.
З 1910 по 1918 р. вчився в Катеринославському Першому реальному училищі.
Восени того ж року вступив на математичний факультет Катеринославського університету, де пробув до 1919 року; навчання справді полишив і взимку 1919-го перейшов до відділу народної освіти, де працював секретарем секції художньої пропаганди.
Одночасно вчителював — викладав математику. В 1920 році був відряджений до Павлограда у відділ народної освіти, де пробув до половини 1921 року.
Слайд #5
Факти з біографії
З 1910 по 1918 р. вчився в Катеринославському Першому реальному училищі.
Восени того ж року вступив на математичний факультет Катеринославського університету, де пробув до 1919 року; навчання справді полишив і взимку 1919-го перейшов до відділу народної освіти, де працював секретарем секції художньої пропаганди.
Одночасно вчителював — викладав математику. В 1920 році був відряджений до Павлограда у відділ народної освіти, де пробув до половини 1921 року.
З 1910 по 1918 р. вчився в Катеринославському Першому реальному училищі.
Восени того ж року вступив на математичний факультет Катеринославського університету, де пробув до 1919 року; навчання справді полишив і взимку 1919-го перейшов до відділу народної освіти, де працював секретарем секції художньої пропаганди.
Одночасно вчителював — викладав математику. В 1920 році був відряджений до Павлограда у відділ народної освіти, де пробув до половини 1921 року.
Слайд #6
Факти з біографії
Працював близько двох місяців бібліографом у Книжковій палаті, потім перебрався до Ворзеля, де викладав у школі українську мову й політосвіту.
У 1923 році із Ворзеля перевівся знову до Києва, до 3-ї Залізничної школи. Але до педагогічної діяльності письменник, очевидно, покликання не мав
В 1924 році став працювати у видавництві «Книгоспілка» й перейшов на творчі хліби.
Жити творчою працею в той час було неймовірно важко, тож з 1928 року ім'я Валер'яна Підмогильного, як редактора, з'являється на обкладинці першого номера журналу «Життя й Революція» —одного з найсолідніпшх тодішніх часописів.
У 1929 році це ім'я ще стоїть на літніх випусках журналу, потому пишеться тільки: «Редагує колегія».
Працював близько двох місяців бібліографом у Книжковій палаті, потім перебрався до Ворзеля, де викладав у школі українську мову й політосвіту.
У 1923 році із Ворзеля перевівся знову до Києва, до 3-ї Залізничної школи. Але до педагогічної діяльності письменник, очевидно, покликання не мав
В 1924 році став працювати у видавництві «Книгоспілка» й перейшов на творчі хліби.
Жити творчою працею в той час було неймовірно важко, тож з 1928 року ім'я Валер'яна Підмогильного, як редактора, з'являється на обкладинці першого номера журналу «Життя й Революція» —одного з найсолідніпшх тодішніх часописів.
У 1929 році це ім'я ще стоїть на літніх випусках журналу, потому пишеться тільки: «Редагує колегія».
Слайд #7
Факти з біографії
Працював близько двох місяців бібліографом у Книжковій палаті, потім перебрався до Ворзеля, де викладав у школі українську мову й політосвіту.
У 1923 році із Ворзеля перевівся знову до Києва, до 3-ї Залізничної школи. Але до педагогічної діяльності письменник, очевидно, покликання не мав
В 1924 році став працювати у видавництві «Книгоспілка» й перейшов на творчі хліби.
Жити творчою працею в той час було неймовірно важко, тож з 1928 року ім'я Валер'яна Підмогильного, як редактора, з'являється на обкладинці першого номера журналу «Життя й Революція» —одного з найсолідніпшх тодішніх часописів.
У 1929 році це ім'я ще стоїть на літніх випусках журналу, потому пишеться тільки: «Редагує колегія».
Працював близько двох місяців бібліографом у Книжковій палаті, потім перебрався до Ворзеля, де викладав у школі українську мову й політосвіту.
У 1923 році із Ворзеля перевівся знову до Києва, до 3-ї Залізничної школи. Але до педагогічної діяльності письменник, очевидно, покликання не мав
В 1924 році став працювати у видавництві «Книгоспілка» й перейшов на творчі хліби.
Жити творчою працею в той час було неймовірно важко, тож з 1928 року ім'я Валер'яна Підмогильного, як редактора, з'являється на обкладинці першого номера журналу «Життя й Революція» —одного з найсолідніпшх тодішніх часописів.
У 1929 році це ім'я ще стоїть на літніх випусках журналу, потому пишеться тільки: «Редагує колегія».
Слайд #8
Факти з біографії
Це не випадково, адже на Україні в той час почалися сумнозвісні події із процесом так званої «Спілки визволення України»
В. Підмогильний змушений був не тільки покинути роботу в «Житті й Революції», а й у грудні 1929 року переїхати з Києва до тодішньої столиці — Харкова.
З вересня 1932 по квітень 1933 року він працював у видавництві «Рух» консультантом із зарубіжної літератури, проте в основному письменник віддавався творчій, зокрема інтенсивній перекладацькій праці.
Це не випадково, адже на Україні в той час почалися сумнозвісні події із процесом так званої «Спілки визволення України»
В. Підмогильний змушений був не тільки покинути роботу в «Житті й Революції», а й у грудні 1929 року переїхати з Києва до тодішньої столиці — Харкова.
З вересня 1932 по квітень 1933 року він працював у видавництві «Рух» консультантом із зарубіжної літератури, проте в основному письменник віддавався творчій, зокрема інтенсивній перекладацькій праці.
Слайд #9
Факти з біографії
8 грудня 1934 року в будинку творчості Заньки під Харковом тридцятитрьохрічного письменника заарештовують, судять разом із іншими і засилають на Соловки, де йому довелося пробути (в ізольованій камері) три роки.
Останній лист із Соловків датується 2 червня 1937 року. Офіційна дата смерті письменника — 19 грудня 1941 року. Проте ця дата береться дослідниками під сумнів. Найпевніше його розстріляли восени 1937 року, коли на Соловках відбувалося масове знищення політичних в'язнів.
8 грудня 1934 року в будинку творчості Заньки під Харковом тридцятитрьохрічного письменника заарештовують, судять разом із іншими і засилають на Соловки, де йому довелося пробути (в ізольованій камері) три роки.
Останній лист із Соловків датується 2 червня 1937 року. Офіційна дата смерті письменника — 19 грудня 1941 року. Проте ця дата береться дослідниками під сумнів. Найпевніше його розстріляли восени 1937 року, коли на Соловках відбувалося масове знищення політичних в'язнів.
Слайд #10
63 роки з часу масових розстрілів соловецьких в'язнів, Івано-Франківськ.
Слайд #11
Валер'ян Підмогильний був реабілітований у 90-ті роки, про нього почали з'являтися згадки в інформаційних виданнях. Щоправда, до оригінальної творчості письменника офіційне ставлення лишалося виключно негапдйним.
Слайд #12
Роман «Місто»
Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст., зображення життя великих міст.
Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст., зображення життя великих міст.
Слайд #13
Роман «Місто»
Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст., зображення життя великих міст.
Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст., зображення життя великих міст.
Слайд #14
Висновок
Загалом, у той час, коли система літературних конфліктів директивно зводилася до одного питання: як ставиться герой до радянської влади (коли позитивно, то й він позитивний, а негативно — то, звісно, негативний; попутники теж зараховувалися до негативних), у літературі домінувало тільки дві барви: чорна й біла. Людинознавча, гуманістична творчість В. Підмогильного заперечувалася як несприйнятна, бо несприйнятннй, зрештою, був і загальнолюдський гуманізм. Але саме творчість таких письменників як В. Підмогильний зберегла нам чисте обличчя української літератури і в ті часи.
Загалом, у той час, коли система літературних конфліктів директивно зводилася до одного питання: як ставиться герой до радянської влади (коли позитивно, то й він позитивний, а негативно — то, звісно, негативний; попутники теж зараховувалися до негативних), у літературі домінувало тільки дві барви: чорна й біла. Людинознавча, гуманістична творчість В. Підмогильного заперечувалася як несприйнятна, бо несприйнятннй, зрештою, був і загальнолюдський гуманізм. Але саме творчість таких письменників як В. Підмогильний зберегла нам чисте обличчя української літератури і в ті часи.
Слайд #15
Дякую за увагу!
