Слайд #7
Той безперервно стягає поля,Сей іноземних заводить телят.Ті на ловецтво готують собак,В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.Я ж у полоні нав'язливих дум:Лише одне непокоїть мій ум.Ладить юриста на смак свій права,З диспутів учню тріщить голова,Тих непокоїть Венерин амур*,Всяхому голову крутить свій дур.В мене ж турботи тільки одні,Як з ясним розумом вмерти мені.Знаю, що смерть - як коса замашна,Навіть царя не обійде вона.Байдуже смерті, мужик то чи цар,-Все пожере, як солому пожар.Хто ж бо зневажить страшну її сталь?Той, в кого совість, як чистий кришталь..